ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14857/22 пров. № А/857/952/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Заверухи О.Б.,

суддів                                                                      Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року  у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Коморний О.І.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 14 грудня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2022 року Головне управління ДПС у Львівській області звернулось в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути до бюджету  податковий борг в сумі 138939,64 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість станом на 01 липня 2022 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість 139644,75 грн, яка в сумі 138939,64 грн виникла на підставі  податкового повідомлення-рішення № 1333508-2411-1331 від 23 вересня 2021 року на суму 21395,98 грн, податкового повідомлення-рішення № 1333510-2411-1331 від 23 вересня 2021 року на суму 83735,25 грн, податкового повідомлення-рішення № 1333509-2411-1331 від 23 вересня 2021 року на суму 33808,41 грн. Звертає увагу на те, що вказані податкові повідомлення-рішення вручені відповідачеві 08 жовтня 2021 року. Вказує, що 13 грудня 2021 року прийнято податкову вимогу форми «Ф» № 0096578-1308-1327, якою заборгованість відповідача визначена в сумі 139644,75 грн, яка надсилалась відповідачеві та вручена 30 грудня 2021 року. Вважає, що наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 138939,64 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року  адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в сумі 138939,64 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених грошових зобов`язань відповідно до податкових повідомлень-рішень, які мають статус податкового боргу у загальній сумі 138939,64 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковими повідомленнями-рішеннями, довідкою про наявність податкового боргу, розрахунком суми податкового боргу та обліковою карткою такого платника податків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що дізнався про наявність податкових  повідомлень-рішень № 1333508-2411-1331, № 1333510-2411-1331, № 1333509-2411-1331 від 23 вересня 2021 року лише 24 листопада 2022 року при отриманні ухвали про відкриття провадження у цій справі. Вказує, що оскаржив ці податкові повідомлення-рішення до суду, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 380/ 18804/22 відкрито провадження за його адміністративним позовом. Вважає, що оскільки сума грошових зобов`язань не узгоджена, тому вказана сума не має статусу податкового боргу, а позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що на момент винесення оскаржуваного рішення податковий борг ОСОБА_1 в сумі 138939,64 грн був узгодженим, не існувало судового рішення яке б набрало законної сили, яким було б скасовано податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник вказаний податковий борг, та до бюджету дану заборгованість у встановлені законом строки сплачено не було.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року зупинено провадження у справі № 380/14857/22 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1   про стягнення боргу, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/18804/22.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року поновлено провадження у справі № 380/14857/22 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1     про стягнення боргу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року та призначено у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по податку на нерухомість, що складається із основного платежу.

Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість станом на 01 липня 2022 року складає 139644,75 грн, яка в сумі 138939,64 грн виникла на підставі:  податкове повідомлення-рішення № 1333508-2411-1331 від 23 вересня 2021 року на суму 21395,98 грн; податкове повідомлення-рішення № 1333510-2411-1331 від 23 вересня 2021 року на суму 83735,25 грн; податкове повідомлення-рішення № 1333509-2411-1331 від 23 вересня 2021 року на суму 33808,41 грн.

Вказана податкові повідомлення-рішення вручені відповідачеві 08 жовтня 2021 року (а.с.9).

ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкову вимогу форми «Ф» від 13 грудня 2021 року № 0096578-1308-1327, якою заборгованість відповідача визначена в сумі 139644,75 грн.

Податкова вимога надсилалась відповідачеві та вручена 30 грудня 2021 року.

Згідно з даними податкового органу, станом на дату звернення до суду з цим позовом, за відповідачем рахується податковий борг в сумі 138939,64 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Проте, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом  56.1 статті 56 ПК України  рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом  56.15 статті 56 ПК України  передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до підпункту  56.18 статті 56 ПК України  при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що узгоджене грошове зобов`язання, не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки, визначені законодавством, набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

Із матеріалів справи слідує, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 138939,64 грн, який виник на підставі  податкового повідомлення-рішення № 1333508-2411-1331 від 23 вересня 2021 року на суму 21395,98 грн, податкового повідомлення-рішення № 1333510-2411-1331 від 23 вересня 2021 року на суму 83735,25 грн, податкового повідомлення-рішення № 1333509-2411-1331 від 23 вересня 2021 року на суму 33808,41 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що він скористався своїм правом на оскарження вказаних податкових повідомлення-рішення у судовому порядку.

Судом апеляційної інстанції із Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі № 380/18804/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 23.09.2021 № 1333509-2411-1331. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 23.09.2021 №1333508-2411-1331. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 23.09.2021 №1333510-2411-1331.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі № 380/18804/22 - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2023 у справі № 380/18804/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Вказані обставини безпосередньо вплинули на результат розгляду цієї справи, характер спірних правовідносин у якій хронологічно та сутнісно є наслідком спору, що був предметом розгляду у справі № 380/18804/22.

Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, грошові зобов`язання відповідача, визначені зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, є неузгодженими, оскільки скасовані в судовому порядку судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 138939,64 грн.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення  Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року  у справі № 380/14857/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Львівській області відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.  

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 17 жовтня 2023 року.