ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

9 жовтня 2023 року                                                                          

м. Чернівці

справа № 725/3238/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Одинака О. О., Кулянди М. І., Перепелюк І. Б.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про виклик та допит свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_1  , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 01 травня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заявила клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Також просила допитати її в якості свідка.

Посилалась на те, що суд першої інстанції не задовольнив клопотання відповідачки про виклик та допит свідка ОСОБА_5 . Під час допиту відповідачки суд обмежив її представника ставити запитання, оскільки не провів належним чином відеоконференцію судового засідання. Суд першої інстанції також не повідомив відповідачку про судове засідання в якому допитувався свідок ОСОБА_4 , що позбавило її можливості ставити запитання свідку.

Вважала, що зазначені свідки зможуть підтвердити обставини, на які посилалась відповідачка, зокрема про те, що жодних коштів в позику у позивача вона не отримувала.

Колегія суддів вважає, що клопотання слід відхилити виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З матеріалів справи вбачається, що 2 листопада 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , звернулась до суду першої інстанції про виклик та допит її в якості свідка (а.с.77-78).

2 листопада 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , також подала клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.80-81).

28 лютого 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , подали клопотання з аналогічними вимогами (а.с.192-195).

З протоколу судового засідання від 1 травня 2023 року та рішення суду першої інстанції вбачається, що в якості свідка був допитаний ОСОБА_4 (256-261).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, віднесені до правочинів, які належать вчиняти у письмовій формі.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків, що встановлено частиною першою статті 218 ЦК України.

Зі змісту абзацу 2 частини 1 статті 218 ЦК України не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов`язань, що виникли з правочину. Випадки, коли показання свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, прямо визначені у ЦК України (зокрема у частині 2 статті 937, частині 3 статті 949 цього Кодексу).

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором (частина 1 статті 1051 ЦК України).

Отже, якщо договір позики повинен бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на показаннях свідків, які заперечують факт отримання коштів.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 182/2462/16-ц.

Згідно з статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач посилався на те, що ОСОБА_1 позичила у нього 10 800 доларів США згідно з договором позики, укладеним 3 грудня 2018 року, тобто на суму, яка перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Отже, такий правочин відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 208 ЦК України належить вчиняти у письмовій формі.

З огляду на вказане показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також самої відповідачки, як свідка, не будуть допустимими доказами.

Отже, підстави для задоволення заявленого клопотання відсутні.

Керуючись ст. 367, 381 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє  ОСОБА_2 , про виклик та допит свідків відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Судді Чернівецького

апеляційного суду:                                        Олександр ОДИНАК

                                                               Мирослава КУЛЯНДА

                                                               Ірина ПЕРЕПЕЛЮК