Справа № 569/6882/15-к

Провадження № 1-кп/569/440/15

У Х В А Л А

07.08.2015 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого-судді Бучко Т.М.

при секретарі Пальчевській О.Б.

з участю прокурора Дейнеки Н.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

Обвинувачений звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на автомобіль марки "Toyota Camry", мотивуючи тим, що відпала потреба у застосуванні такого заходу, так як санкцією частини статті, за якою йому було повідомлено нову підозру, не передбачено конфіскації майна.

В судовому засіданні обвинувачений клопотання підтримав з аналогічних підстав. Захисник обвинуваченого просить клопотання задовольнити, оскільки підставою накладення арешту на автомобіль було забезпечення можливої конфіскації майна, що передбачена санкцією статті, яка надалі відпала.

Прокурор заперечила проти клопотання та зазначила, що потреба у застосуванні арешту майна не відпала, оскільки потерпіла може заявити цивільний позов, а також санкцією статті передбачена спеціальна конфіскація.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до абз.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 6 квітня 2015 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України, погоджене з прокурорм Генеральної прокуратури України, та накладено арешт на автомобіль марки "Toyota Camry". Підставою накладення арешту на майно були наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, даних про належність майна та можлива конфіскація майна, що передбачено санкцією статті.

У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

8 травня 2015 року ОСОБА_1 було повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України. Санкція зазначеної частини статті 369-2 КК України не передбачає конфіскації майна.

Цивільний позов потерпілою ні під час досудового розслідування, ні в підготовчому судовому провадженні не заявлявся.

Покликання прокурора на необхідність продовження арешту майна для забезпечення спеціальної конфіскації, яка передбачена санкцією статті, не заслуговують на увагу, оскільки стаття 96-2 КК України містить вичерпний перелік випадків, у яких застосовується спеціальна конфіскація. Вказаний в ухвалі про арешт майна транспортний засіб не містить ознак майна, до якого може бути застосована спеціальна конфіскація.

За таких обставин суд вважає, що клопотання обвинуваченого обгрунтоване та підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.170, 174 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт на атомобіль марки "Toyota Camry", 1988 року випуску, бежевого кольору, номер шасі ( кузова ) JT1E0SV2100153907, тимчасовий державний знак АТ5243.

Повернути ОСОБА_1 автомобіль марки "Toyota Camry", 1988 року випуску, бежевого кольору, номер шасі ( кузова ) JT1E0SV2100153907, тимчасовий державний знак АТ5243.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя