ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА         

          "17" жовтня 2023 р.                                      м. Черкаси              Cправа № 925/1407/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Дружба" про забезпечення позову у справі за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Дружба" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоазот" про стягнення 1668888,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. 16.10.2023 Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Дружба" (ідентифікаційний код 03753680, адреса місцезнаходження: 09731, Київська область, Богуславський район, с. Бране Поле, вул. Центральна, 11) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоазот" (ідентифікаційний код 13918691, адреса місцезнаходження: 19301, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Вокзальна, 37).

2. Змістом позову позивача є майнова вимога про стягнення з відповідача 1668888,50 грн, зокрема 672180,00 грн попередньої оплати за недопоставлений товар за договором купівлі-продажу від 04.01.2021 №2, 336090,00 грн щтрафу та 660618,50 грн пені за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару.

3. Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоазот" (ідентифікаційний код 13918691) в межах ціни позову у розмірі 1 668 888,50 грн:

- номер РПВН: 6827636 - комплекс будівель та споруд, склад рідкого аміаку, загальною площею 247,4 кв.м, розташований за адресою: Черкаська область, Христинівський район, сільська рада Розсішківська, залізнична станція с. Розсішки, колія "Розсішки-Удичі" 2 км;

-номер РПВН: 6516151 - комплекс, загальною площею 257,8 кв.м, розташований за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вулиця Вокзальна, будинок, 37.

4. В обґрунтування заяви позивач вказав, що заявлена до стягнення сума у розмірі 1668888,50 грн є дуже значною й існує ймовірність, що виконання рішення буде здійснюватися за рахунок майна відповідача. Відповідачу на праві власності нележть нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, склад рідкого аміаку, загальною площею 247,4 кв.м, розташований за адресою: Черкаська область, Христинівський район, сільська рада Розсішківська, залізнична станція с. Розсішки, колія "Розсішки-Удичі" 2 км, розташований; та комплекс будівель загальною площею 257,8 кв.м., розташований за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вулиця Вокзальна, будинок, 37. Відповідач може вільно розпоряджатися об`єктами нерухомого майна на власний розсуд та відчужувати їх на користь третіх осіб, незважаючи на наявний спір щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів в якості попередньої оплати та штрафних санкцій, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів позивача та унеможливить виконання рішення суду у даній справі. Зважаючи на недобросовісність відповідача щодо невиконання взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару та повне ігнорування вимог позивача щодо повернення коштів. Заявник вважає, ще виконати стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів без вжиття заходів забезпечення позову не лише утруднить виконання рішення суду, а і зробить це неможливим. Відповідач  протягом двох років не вживає жодних дій щодо погашення заборгованості, зокрема без задоволення залишені листи від 13.09.2021 №173, від 29.06.2023 №156 з проханням допоставити  позивачу товар та претензію від 15.08.2023 №187. Така поведінка відповідача свідчить про свідоме ухилення від виконання зобов`язань. Вказана обставина вказує на достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути (змінити власника), зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно не матиме надмірного обтяження для відповідача на час розгляду спору, оскільки таке майно і надалі перебуватиме у власності відповідача. ТОВ "Інфоазот" не перебуває в стадії реорганізації чи ліквідації та здійснює господарську діяльність та відповідно має можливість задовольнити грошові вимоги позивача. Позивач вважає, що  відповідач  як власник нерухомого майна, може у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи в суді, розпорядитися нерухомим майном на користь третіх осіб, що призведе до неможливості позивачем, у випадку задоволення позову, відновити своє право на отримання відшкодування, внаслідок порушення зобов`язань відповідачем за договором, в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Тому є підстави для звернення до суду з заявою про забезпечення позову.

5. Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, позовну заяву та дослідивши додані до них письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

6. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

7. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

8. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

9. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

10. Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

11. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

12. Згідно з частиною 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

13. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

14. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

15. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

16. Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.

17. Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

18. Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

19. При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

20. Предметом позову позивача є вимога майнового характеру про стягнення 1668888,50 грн.

21. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зокрема невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару за договором купівлі-продажу від 04.01.2021 №2 та неповернення передоплати за недопоставлений товар.

22. Метою забезпечення позову, за змістом заяви позивача, є можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

23. Між сторонами існує спір, що пов`язаний зі сплатою відповідачем коштів за недопоставлений товар за договором купівлі-продажу від 04.01.2021 №2 та сплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару.

24. На думку заявника, мету забезпечення позову може бути досягнуто накладенням арешту на комплекс будівель та споруд, склад рідкого аміаку за адресою: Черкаська область, Христинівський район, сільська рада Розсішківська, залізнична станція с. Розсішки, колія "Розсішки-Удичі" 2 км та комплекс, за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вулиця Вокзальна, будинок, 37, у межах ціни позову у розмірі 1668888,50 грн, оскільки єдиним об`єктом, за рахунок якого може бути погашено наявну заборгованість відповідача. З метою уникнення виконання судового рішення, у разі задоволення позову позивача, відповідач може відчужити належне йому нерухоме майно.

25. Згідно зі  статтею 136 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених  статтею 137 ГПК України  заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

26. Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

27. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

28. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

29. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

30. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

31. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

32. У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів    є для позивача додатковою гарантією    того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

33. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема,  статті 137 ГПК України  про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

34. Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду    від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

35.  Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

36. Враховуючи предмет та підстави позову, зміст позовних вимог позивача забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, у межах ціни позову у розмірі 1668888,50 грн, на переконання суду, є співмірним із предметом позовних вимог заходом забезпечення позову.

37. Заявником належним чином доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується можливість застосування відповідного заходу забезпечення позову та зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову (арешт майна) і предметом позовних вимог (стягнення коштів), відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову з предметом позову.

38. Суд дійшов висновку про існування загрози ефективному захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника у разі задоволення позову, без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідача з відчуження майна унеможливлять виконання рішення господарського суду.

39. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі та стягнення з відповідача грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості.

40. Арешт майна, який накладається для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті забезпечити можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову та задоволення майнових вимог позивача за рахунок майна відповідача шляхом звернення стягнення на таке майно.

41. Накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову у цьому спорі про стягнення грошових коштів    є для позивача додатковою гарантією    того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

42. Вжитий судом захід забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Накладення арешту на нерухоме майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власників, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

43. Згідно з частиною 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

44. Вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності клопотання учасника справи,  є правом суду, а не обов`язком. Враховуючи, що забезпечення позову не впливає на майновий стан відповідачів господарський суд не вважає за доцільне застосовувати зустрічне забезпечення.

На підставі викладено, керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Дружба" про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на нерухоме майно – номер РПВН: 6827636 - комплекс  будівель та споруд, склад рідкого аміаку, загальною площею 247,4 кв.м, розташований за адресою: Черкаська область, Христинівський район, сільська рада Розсішківська, залізнична станція с. Розсішки, колія "Розсішки-Удичі" 2 км; номер РПВН: 6516151 - комплекс, загальною площею 257,8 кв.м, розташований за адресою: Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вулиця Вокзальна, будинок, 37, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфоазот" (ідентифікаційний код 13918691, адреса місцезнаходження: 19301, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Вокзальна, 37) у межах ціни позову у розмірі 1668888,50 грн.

Ухвала суду, з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання - 17.10.2023.

Строк пред`явлення до виконання - 17.10.2026.

Стягувач:  Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Дружба" (ідентифікаційний код 03753680, адреса місцезнаходження: 09731, Київська область, Богуславський район, с. Бране Поле, вул. Центральна, 11).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфоазот" (ідентифікаційний код 13918691, адреса місцезнаходження: 19301, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Вокзальна, 37).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду протягом 10 днів з дня її підписання може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

          Суддя                                                                            А.І. Гладун