ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2251/23 Справа № 183/10612/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача                 ОСОБА_2

суддів                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання                 ОСОБА_5

       прокурора (в режимі

       відеоконференції)                                 ОСОБА_6

захисника                                         ОСОБА_7

підозрюваного                                 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом, солдата резерву військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

       Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2023 року було задоволено клопотання слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12023041350001232 від 16 вересня 2023 року та застосовано до ОСОБА_8 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 листопада 2023 року, без визначення застави.

       Рішення суду обґрунтовано тим, що 16.09.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12023041350001232 внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та цього ж дня за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

       Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, що кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 121 КК України.

       Стосовно ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погодився з позицією слідчого щодо імовірності його виникнення з огляду на особу ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість покарання у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

       Так само слідчий суддя встановив наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 обізнаний про наявність свідків у даному кримінальному провадженні та про їх місце перебування. Всі свідки у кримінальному провадження являються військовослужбовцями, з якими підозрюваний проходить військову службу в одній військовій частині, а тому, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість незаконного впливу на свідків.

       Наявність же ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя визнав недоведеним.

       Також судом було взято до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання та перебування на його утриманні малолітньої дитини, однак суд дійшов висновку, що дані обставини з урахуванням вищевикладеного не можуть слугувати достатньою підставою для обрання підозрюваному іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

       В апеляційній скарзі захисник  ОСОБА_7  в інтересах підозрюваного ОСОБА_8   просить скасувати ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 року та змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

       В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в справі досі немає висновку судово-медичного експерта з причин і обставин смерті потерпілого ОСОБА_10 і не встановлено, чи можливе здавлювання головного мозку від двух ударів кулаками по голові потерпілому ОСОБА_10 . Дата та час вчинення кримінального правопорушення, на думку захисника, в різних процесуальних документах мають певні протиріччя. Також, як вважає апелянт, до наступного часу ані досудовим розслідуванням, ані в судовому засіданні не встановлено, що робив потерпілий ОСОБА_10 біля намету № 8 до ранку 16 вересня 2023 року, чи міг він сам пересуватися, що робив, з кім спілкувався тощо, чи міг сам по собі при падінні з висоти власного зросту отримати зазначені тілесні ушкодження.

       Крім того, адвокат звертає увагу, що в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді взагалі не зазначені докази того, що ОСОБА_11 може переховуватися від досудового розслідування і суду та впливати на свідків.

       Заслухавши доповідь головуючого судді, думку підозрюваного та його захисника, які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

       Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

       Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

       У відповідності до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

       Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого судом першої інстанції дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

       Так, під час судового розгляду слідчий суддя належним чином з`ясував, що 15 вересня 2023 року близько 22 год. 00 хв., перебуваючи у місці розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 за адресою: наметове містечко, АДРЕСА_3 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин та особистої неприязні до військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, групою осіб.

       В цей час ОСОБА_8 разом з ОСОБА_12 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, вчинених групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті особистої неприязні до ОСОБА_10 , знаходячись на території наметового містечка смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, зайшли до намету №8, де на ліжку на другому поверсі знаходився солдат ОСОБА_10 .

       Далі ОСОБА_8 разом ОСОБА_12 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинених групою осіб, підійшли до ліжка, де відпочивав потерпілий ОСОБА_10 , за допомогою рук скинули його з ліжка на землю, умисно почали наносити удари руками не менше двох ударів в область голови та тулубу останнього, який в цей час знаходився у лежачому положенні на спині. В результаті чого заподіяли ОСОБА_10 , тілесні ушкодження у вигляді здавлення головного мозку, травматичного субдурального крововиливу, закритої черепно-мозкової травми.

       Після чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_12 залишили потерпілого ОСОБА_10 біля намету №8 та покинули місце вчинення злочину, де останній помер.

       Умисні дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.

       Відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за №12023041350001232 16 вересня 2023 року.        

       16.09.2023 о 09 годині 20 хвилин за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

       Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні слідчим підтверджена зібраними у кримінальному провадженні доказами.

       Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

       Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

       Тож, наведені у клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного злочину, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, в їх взаємозв`язку та сукупності, а саме протоколом огляду місця події від 16.09.2023; протоколом огляду трупу від 16.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 ; протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_8 ; протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_12 ; протоколами пред`явлення зазначеним вище свідкам особи для впізнання за фотознімками тощо.

       Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя правильно визнав доводи поданого клопотання обґрунтованими, а ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні об`єктивно існуючими з огляду на встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення і особу підозрюваного.

       Тож, в даному випадку для запобігання встановленим ризикам слідчий суддя дійшов цілком умотивованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним, а тому посилання сторони захисту на безпідставність зазначених прокурором у клопотанні та встановлених судом ризиків не підлягають задоволенню.

Така позиція суду першої інстанції цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).

       Європейський суд з прав людини визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

       Також апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при постановленні ухвали належним чином врахував дані, характеризуючі підозрюваного, а саме те, що він має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з цим, апеляційний суд не вважає наведені обставини такими, що можуть вплинути на обгрунтований висновок слідчого судді відносно наявності підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 . До того ж, ці обставини існували і на момент вчинення кримінального правопорушення, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором в поведінці підозрюваного.

       З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

       На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

       Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 — залишити без задоволення.

       Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 — залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

       ____________________        ____________________         ____________________

        ОСОБА_2                 ОСОБА_4                         ОСОБА_3