справа №203/132/19

провадження №2/932/796/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

13 вересня 2023 року                                                                                           м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,

за участю секретаря: Дубовик К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про усунення перешкод в користуванні приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2019 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпроперовська звернулася позивач із вищезазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач проживає та зареєстрована в кімнаті гуртожитку сімейного типу АДРЕСА_1 з 1983 року. Кімнату отримав її покійний чоловік, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 року. Після смерті чоловіка вона уклала договір на утримання житлового будинку і прибудинкової території з КП «Жилсервіс-4» у 2004 році, де вона зазначена як замовник власник житлового приміщення. Весь час позивачка сумлінно виконує умови договору та сплачує усі платежі. Через хворобу матері позивачка часто від`їжджає до Львова. Так під час її відсутності 21.12.2018 р. представники КП «Жилсервіс-5» ДМР без належних документів вибили двері та встановили нові. В кімнаті перебувала її неповнолітня племінниця, яку вони вигнали та налякали дитину. Зазначені дії створили їй перешкоди у користуванні приміщенням у якому вона зареєстрована та проживає вже 35 років. Крім того нанесли матеріальну шкоду, оскільки пошкодили двері. Внаслідок зазначених подій їй та її родині було заподіяно моральну шкоду, оскільки ця кімната була осередком їх з чоловіком сімейних цінностей, де вони прожили 20 років. Розмір заподіяної шкоди оцінює у 20 000 грн.

В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву, проте є заперечення на відповідь на відзив в яких викладені такі заперечення відповідача.

Договір на утримання житлового будинку і прибудинкової території був укладений з підприємством, яке ліквідоване, після ліквідації та передачі будинку на баланс іншого підприємства позивач мала звернутися для переукладення договору, чого зроблено не було. Відповідач не є правонаступником КП «Жилсервіс-4» ДМР тому між позивачем та відповідачем не існує договірних зобов`язань. Укладення договору можливо лише при наявності ордеру на гуртожиток. Відповідач не проживає в кімнаті протягом більше ніж шести місяців, правових підстав на вселення в дану кімнату не мав.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що на момент здійснення контролю вона була тимчасово відсутня через хворобу матері, що є поважною причиною. Договір на утримання житлового будинку у 2004 році був укладений на 5 років з умовою його продовження на той самий строк, якщо будь-яка з сторін не вияве бажання розірвати такий договір. Таким чином договір є чинним.

Процесуальні дій вчинені в рамках цивільної справи та заяви подані сторонами.

14 лютого 2019 року відкрите провадження у справі та призначено судовий розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

15 липня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

26 липня 2019 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

18 червня 2021 року провадження у справі зупинене до розгляду справи 200/484/19 про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2022 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Цитульський В.І. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 29.04.2022 №234.

06 травня 2022 року суддя прийняв цивільну справу до провадження без відновлення провадження у справі.

20 квітня 2023 року суд свою ухвалою відновив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.

07 червня 2023 року закрите підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду по суті.

13 вересня 2023 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки не повідомив.

Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно відмітки, що міститься в паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , місцем реєстрації є кімната АДРЕСА_2 починаючи з 22 червня 1983 року.

Так 14 липня 2004 року між позивачем та КП «Жилсервіс-4» укладено договір на утримання будинку і прибудинкової території, в п.1.1 Договору зазначено, що замовник є власником приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до п.4.2 Договору визначено, що договір вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не висловить наміру припинити його дію.

Згідно довідки КП «Жилсервіс-5» ДМР загальна заборгованість за квартплату та інші комунальні послуги станом на 01.12.2018 відсутня.

Згідно Акту від 01.03.2019 складено сусідами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 її донька здійснює догляд за хворою матір`ю за адресою село Заставне, Золочівський район, Львівська область. Акт посвідчений сільським головою Заставнянської сільської ради.

Норми права застосовані судом.

Відповідно до частини першої статті 316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319ЦК України врегульовані питання здійснення права власності, згідно з частинами першою, другою, сьомої якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 387ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини першої статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 ЦК України).

Частиною першою статті 763 ЦК України передбачено, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 78 Житлового кодексу Української РСР тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов?язки за договором найму жилого приміщення. Положеннями статті 109 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Нормами ст. 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з ушкодженням здоров?я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку із пошкодженням її майна; відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов?язана з розміром цього відшкодування. У п. 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року N? 4 роз?яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. 

Висновки суду.

Таким чином, сукупність доказів зібраних в ході розгляду цивільної справи доводять обґрунтованість вимог позивача про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Відповідачем не заперечується факт набуття позивачем права користування житлом.

Обставини викладені у запереченнях відповідача не підтверджуються належними доказами. Відповідачем не надано доказів щодо переходу до нього на баланс житлового будинку, актів не проживання позивача у спірній кімнаті визначний законом строк чи інших обставин, які б свідчили про втрату позивачем права користування житлом.

Окрім того суд враховує, що тимчасова відсутність позивача у вказаній кімнаті була зумовлена необхідністю догляду за матір`ю.

При цьому, в провадженні суду перебувала цивільна справа щодо визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування спірною кімнатою, яку суд своєю ухвалою залишив без розгляду через повторну неявку позивача у судове засідання. Таким чином, суд виснував відсутність інтересу з боку позивача до заявлених позовних вимог.

Отже з огляду на зазначене, позовні вимог в частині усунення перешкод в користуванні кімнатою в гуртожитку підлягають задоволенню.

З приводу стягнення з відповідача моральної шкоди суд зазначає таке.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Враховуючи, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та нею не доведені, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 317, 355, 369,383, 391 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 7, 9, 10, 12, 76-81, 133, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов – задовільнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні приміщенням АДРЕСА_2 .

В іншій частині вимог – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений та проголошений 13.09.2023.

Суддя:                                                                                                         В.І.Цитульський