Справа №592/5401/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/816/1358/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів -  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_5

розглянувши,без участі сторін, належним чином повідомлених про розгляд справи, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, в порядку ч.4 ст. 422-1 КПК України, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 серпня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,-

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Зарічного районного суду м. Сумиперебуває  кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке вмотивовано тим, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження ще не завершено, раніше заявлені ризики існують та не зменшились і більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку останнього.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 16 серпня 2023 рокувказане клопотання прокурора було задоволено, продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 жовтня 2023 року, з визначенням застави у розмірі 53680 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернулася до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить вказану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати її підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що на даний час ті ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою значно зменшились, на даний час судом майже завершено судовий розгляд по даному кримінальному провадженню, досліджені у повному обсязі письмові та речові докази, один свідоквже допитаний і залишилося допит ще одного свідка та обвинуваченого.

Також, апелянт вказує, що обвинуваченому ОСОБА_6 неодноразово продовжувався обраний запобіжний захід, він вже 1 рік та 3 місяці перебуває в ДУ «Сумський слідчий ізолятор» і така тривалість строку тримання останнього під вартою є надмірною. Крім того, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність у ОСОБА_6 невиліковної хвороби, при цьому, в умовах СІЗО  він не може отримати належне лікування, харчування тощо, і зазначені чинники негативно впливають на погіршення стану його здоров`я, що може призвести до летальних наслідків. Не зважаючи на внесення до ЄРДР відомостей стосовно ненадання ОСОБА_6 медичної допомоги лікарями ДУ "Центр охорони здоров`я" та здійснення досудового розслідування, його обстеження так і не проведено, тобто медичної допомоги він так і не отримав.

Посилаючись як на національне законодавство, так і на практику ЄСПЛ, апелянт вважає, що в даному випадку не доведено неможливість, на теперішній час, запобігти ризикам п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, інші підстави для подальшого виправданого тримання останнього під вартою не зазначені та не доведені, а тому, у суду були підстави для відмови у задоволенні поданого прокурором клопотання.

Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_7 та прокурор були повідомлені належним чином, на підтвердження чого від обвинуваченого надійшла розписка про отримання повідомлення, від прокурора надійшла заяви про розгляд справи без його участі.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що, в порядку ч.4 ст.422-1 КПК України, ніхто із учасників не заявив клопотання про розгляд провадження за їх участі, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, судом було враховано, що судовий розгляд вказаної справи на даний час триває і не буде завершений в межах строку дії попередньої ухвали, якою обвинуваченому продовжено запобіжний захід до 18 серпня 2023 року.

Крім того, з врахуванням характерупред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, тяжкості покарання, яке загрожує останньому у разі доведеності його винуватості, даних про його особу,який немає постійного джерела доходів, суд дійшов висновку, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, і запобігти вказаним ризикам можливо виключно перебуванням обвинуваченого під вартою, крім того, обставин, за яких до нього можливо було б застосувати більш м`який запобіжний захід, встановлено не було.

Таким чином, підставою для продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали встановлені судом ризики, які існують і не зменшились, а висновок про те, що запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів,неможливо, є належним чином вмотивованим, з яким колегія суддів погоджується в повному обсязі та ставити під сумнів його законність підстав не вбачає.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що наявні підстави для обрання ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, з посиланням на незадовільний стан здоров`я останнього, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки в матеріалах провадження, які надійшли на розгляд до апеляційного суду, докази на підтвердження того, що внаслідок хвороби обвинуваченийне може перебувати в умовах СІЗО, чи що на його звернення медична допомога надана не була, відсутні і такі докази захисником, також, надані не були.

При цьому тривале перебування обвинуваченого під вартою, на що, також, вказує у поданій апеляційній скарзі захисник, не є беззаперечною обставиною, яка б свідчила про можливість застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу і на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Таким чином, з врахуванням практики ЄСПЛ, а також тих обставин, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , становить небезпеку для суспільства, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав, обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Керуючисьст.ст. 404,405,407,422 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 16 серпня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на цю ухвалу -без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2       ОСОБА_3 ОСОБА_4