Справа  № 953/3170/23

н/п 1-кс/953/8017/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2023 р.                                 м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221150001079 від 16.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 199, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравенськ, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, до обрання запобіжного заходу проживав за адресою:  АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст.28 ч.3 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора – ОСОБА_4 ,

слідчої – ОСОБА_3 ,

підозрюваного – ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного – ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

13.10.2023 до суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221150001079 від 16.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 199, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст.28 ч.3 ст. 358 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221150001079 від 16.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 199, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 (у редакції закону станом на момент вчинення кримінального правопорушення), ч. 3 ст. 358 КК України.

Так досудовим розслідуванням встановлено, що у 2022 року знаходячись у Кіровоградській області, більш точна дата, час та місце не встановлені, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету швидкого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх діянь, яка полягає в порушенні встановленого законодавством порядку формування і функціонування системи обігу офіційних документів та їх захисних елементів на території України та посягає на авторитет органів державної влади та місцевого самоврядування, розробили злочинний план, який передбачав систематичне підроблення посвідчень та інших офіційних документів, які видаються установою, організацією, чи іншою особою, яка має право видавати такі документи, і які надають права або звільняють від обов`язків, та отримання злочинного доходу від збуту таких підроблених документів третім особам.

Предметом своїх протиправних дій, враховуючи актуальність права на керування транспортними засобами у громадян, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обрали офіційний документ - національне посвідчення водія України - яке є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. При цьому, як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_8 були достовірно обізнаними про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, передбачений «Положеннями про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 р. № 340.

Реалізуючи свій злочинний план, враховуючи недостатні особисті навички для досягнення його мети а також переваги систематичного вчинення злочинів у складі організованої групи, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішили підшукати постійних співучасників для вчинення вказаних злочинів з числа осіб, які мають досвід виготовлення підроблених документів. Так, у невстановлений час, але не пізніше грудня 2022 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підшукали та запропонували залучитись до систематичної протиправної діяльності, пов`язаної з підробленням та збутом офіційних державних документів з підробленням на них голографічних захисних елементів ОСОБА_5 , який мав необхідний досвід. В свою чергу ОСОБА_5 , усвідомлюючи переваги вчинення злочинів у складі організованої групи, виразив свою готовність увійти до створюваної останніми організованої групи та під їх керівництвом вчиняти злочини, спрямовані на підроблення, та збут посвідчень водія та виготовлення, зберігання, перевезення та пересилання, підроблених голографічних захисних елементів, нанесених на вказані посвідчення, відповідно до узгодженого всіма учасниками групи плану вчинення злочинів та з подальшим розподіленням між усіма членами групи незаконно отриманих грошових коштів у попередньо визначених частинах.

Також, у невстановлений час, але не пізніше 14.04.2023 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили до злочинної діяльності сина ОСОБА_8 – ОСОБА_9 , який був обізнаний про наявність декількох осіб, які об`єдналися з метою вчинення злочинів, та надав добровільну згоду на участь у цьому угрупованні.

Крім цього, у невстановлений час, але не пізніше 14.04.2023 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили до злочинної діяльності ОСОБА_10 , який був обізнаний про наявність декількох осіб, які об`єдналися з метою вчинення злочинів, та надав добровільну згоду на участь у цьому угрупованні.

Відповідно до розробленого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 плану учасники організованої групи під час своєї злочинної діяльності здійснювали: набуття програмного ресурсу та розроблення за його допомогою макета офіційного документу для подальшого друку, а саме національного посвідчення водія, за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 року № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» з нанесенням на нього імітації голографічного захисного елементу; пошук та придбання обладнання, знарядь та сировини (пластику та плівки) для виготовлення підроблених посвідчень водія, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 року № 844 мають голографічні захисні елементи; розміщення у соціальних мережах оголошень про виготовлення в короткий строк офіційних документів різного виду, зокрема посвідчень водія; підшукування замовників підроблених офіційних документів – посвідчень водія, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від від 16.09.2020 року № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» мають голографічні захисні елементи; виготовлення підроблених національних посвідчень водія, за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 року № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» з нанесенням на нього імітації голографічного захисного елементу на підставі електронних макетів із використанням придбаного обладнання та знарядь, шляхом друку на принтері та нанесенням зображення голографічних захисних елементів з метою їх імітації; пересилання та збут виготовлених підроблених національних посвідчень водія за допомогою послуг перевізника ТОВ «НоваПошта», ЄДРПОУ 31316718; конспірація протиправних дій між учасниками групи, шляхом використання анкетних даних сторонніх осіб при відправленні готового замовлення, з метою недопущення викриття їх протиправної діяльності правоохоронними органами України.

Таким чином, у 2022 року, знаходячись у Кіровоградській області, більш точна дата, час та місце досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спільно створили та очолили організовану групу, до складу якої увійшов ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та дві невстановлені особи.

Вищевказана організована група характеризувалася попередньою зорганізованістю у спільне об`єднання для вчинення злочинів, стабільністю, згуртованістю і стійкістю свого складу та тривалістю злочинної діяльністю у період з грудня 2022 року по липень 2023 року, розробкою та узгодженням планів, способів злочинної діяльності щодо скоєння кожного злочину, домовленістю і готовністю до постійного вчинення злочинів кожним із учасників організованої групи відповідно до відведених їм ролей та отримання на постійній основі матеріальних благ від такої незаконної діяльності.

Зазначені вище особи не маючи можливості одноосібно здійснювати заплановані ними злочини, оскільки для реалізації злочинного умислу, потрібна участь кількох осіб, які діяли відповідно до чітко розробленого плану, з розподілом функцій між членами злочинного об`єднання, координуючи свої дії з іншими учасниками шляхом підтримання постійного зв`язку, в тому числі використовуючи при цьому засоби мобільного і електронного зв`язку, впровадженням та застосуванням у своїй діяльності елементів конспірації, що дозволило б уникнути кримінального переслідування з боку правоохоронних органів, створили організовану групу, яку очолили ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які здійснювали безпосереднє керівництво злочинним об`єднанням декількох осіб, метою діяльності якого було вчинення особливо тяжких злочинів, об`єднаних єдиним планом незаконної діяльності, з розподілом функцій між учасниками об`єднання, спрямованих на досягнення цього плану, пов`язаного з підробленням та збутом підроблених національних посвідчень водія, у тому числі підробленням шляхом імітування голографічних захисних елементів, їх зберігання, пересилання, а також збут.

Стійкість і зорганізованість такого об`єднання визначалася тривалістю, стабільністю та безпекою його функціонування, що досягається наявністю єдиного злочинного плану, стабільним складом учасників об`єднання, тісними стосунками між його учасниками, їх централізованим підпорядкуванням, єдиними для всіх правилами поведінки та наявністю плану злочинної діяльності і чітким розподілом функцій учасників щодо його досягнення.

Поряд з цим, з метою забезпечення результативної, довготривалої злочинної діяльності, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 у невстановленому слідством місці та час розподілили злочинні ролі між учасниками організованої групи.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 станом на грудень 2022 року, створена та очолена організована злочинна група, до складу якої увійшов ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та дві невстановлені особи, які, діючи на території Кіровоградської області, умисно, із корисливих мотивів, зорганізувалися в стійке об`єднання для спільної діяльності з метою безпосереднього систематичного вчинення однорідних тяжких та особливо тяжких злочинів учасниками цього угруповання, за єдиним злочинним планом та механізмом вчинення, з чітким розподілом функцій учасників злочинної організації, спрямованих на досягнення цього плану, який був відомий та погоджений всіма його учасниками.

У період з моменту створення угруповання до липня 2023 року учасники організованої злочинної групи, вчинили кримінальні правопорушення, пов`язані із підробленням національних посвідчень водія з виготовленням на них підроблених голографічних захисних елементів за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 року № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», підробивши з метою збуту та збувши посвідчення водія на ім`я ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,. ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , з нанесеними на них підроблених голографічних захисних елементів.

21.07.2023 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12022221150001079 від 16.09.2022 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_5 та 22.07.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України.

Правова кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_5 - ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, з метою збуту, а також збут підроблених голографічних захисних елементів, вчинені організованою групою; виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, з метою збуту, а також збут підроблених голографічних захисних елементів, вчинені повторно, організованою групою; підроблення посвідчення, яке видається установою, організацією, чи іншою особою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, а також збут такого документа, вчинене організованою групою; підроблення посвідчення, яке видається установою, організацією, чи іншою особою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, а також збут такого документа, вчинене організованою групою, повторно.

22.07.2023 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 18.09.2023 з визначенням розміру застави у сумі 805 200 гривень.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15.09.2023 підозрюваному ОСОБА_5  продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання до 20.10.2023 року включно.

Сторона обвинувачення зазначає, що строк обраного запобіжного заходу ОСОБА_5 спливає 20.10.2023, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не можливо, у зв`язку із особливою складністю провадження та необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновки судово-технічних експертиз документів призначених до Київського НІІСЕ; отримати висновки молекулярно-генетичних експертиз, призначених до Харківського НДЕКЦ; отримати висновки судово-технічних експертиз документів призначених до Харківського НДЕКЦ; після отримання висновків судово-технічних експертиз документів призначених до Харківського НДЕКЦ, призначити за цими ж об`єктами дослідження почеркознавчі експертизи; після отримання зразків голосу у встановленому законом порядку (у зв`язку з відмовою підозрюваних від добровільного надання зразків), призначити та отримати висновки судової експертизи аудіо- та відеозапису, провести тимчасовий доступ до предметів злочинів – підробленим посвідченням водія на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які вилучені у останніх на території Харківської, Одеської, Дніпропетровської, Вінницької областей, та макети яких виявлені у комп`ютерній техніці підозрюваних даного провадження, що свідчить про їх причетність до підроблення цих документів та голографічних знаків на них; після отримання вищезазначених предметів злочинної діяльності в ході проведення тимчасових доступів, призначити за цими об`єктами судово-технічні експертизи документів до Київського НІІСЕ; встановити місцезнаходження та допитати свідків у вказаному кримінальному провадженні; встановити та вирішити питання про повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень двом невстановленим на цей час в ході досудового розслідування особам вирішити питання про остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення, встановити причетність ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 до вчинення решти епізодів об`єднаного кримінального провадження, повідомити про підозру останніх в остаточній редакції;отримати тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінніТОВ «НоваПей» та ТОВ "НОВА ПОШТА" за встановленими після затримання підозрюваних в порядку ст. 208 КПК України, даними; здійснити розсекречування матеріалів, які були підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; виконати вимоги ст. 290 КПК України, надавши підозрюваним та їх захисникам доступ до матеріалів кримінального провадження, що на теперішній час налічують понад 5 томів та численну кількість речових доказів, аудіо- та відеоматеріалів; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та розшукові дії, необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221150001079 від 16.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, , передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 199, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, до 6 (п`яти ) місяців, тобто до 21 січня 2024 року включно.

Необхідність продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5  під вартою, обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Метою та підставами продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Підставою продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, про наявність доказів причетності до вчинення підозрюваним  ОСОБА_5  особливо тяжкого кримінального правопорушення, що є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим,  ОСОБА_5 загрожує покарання за особливо тяжкий злочин у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.

Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_5 розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, у скоєнні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, у тому числі за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 12 років з конфіскацією майна може вчинити дії направлені на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, існує на тій підставі, що на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій, з метою отримання доказів, які підозрюваний, в разі перебування на свободі, може знищити, сховати або спотворити з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин. Враховуючи механізм злочинної діяльності підозрюваного, знищення доказів даного кримінального провадження полягає лише в доступі до будь-яких мобільних пристроїв, сім-карток, аккаунтів та Інтернету, доступ до яких, підозрюваний буте мати, знаходячись на свободі.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні існує, оскільки повідомлена підозра ОСОБА_5 ґрунтується в тому числі на показах свідків. ОСОБА_5 були вручені копії документів, в яких зазначені повні анкетні дані та контактні відомості осіб, які брали участь проведенні слідчих дій, із зазначенням прізвища, ім`я, по-батькові, місця їх проживання. Також, з огляду на те, що протиправна діяльність ОСОБА_5 у складі організованої злочинної групи носила системний характер, беручи до уваги велику кількість підроблених ним документів, у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 може відшукати вказаних осіб, які ще не допитані органом досудового розслідування у якості свідків, та вплинути на них з метою відмови від наданих ними викривальних показань, або надати неправдиві показання для забезпечення уникнення учасниками організованої злочинної групи кримінальної відповідальності та покарання. Окрім цього, беручи до уваги необхідність проведення ряду судових експертиз, з огляду на особливості вчинення кримінальних правопорушень, на даний час існує обґрунтований ризик незаконного впливу на відповідних судових експертів у разі не застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню інщим чином обгрунтовується тим, що на даний час досудове розслідування продовжується, не проведено всіх запланованих слідчих та процесуальних дій, зокрема не допитано всіх свідків та не проведені всі судові експертні дослідження.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення існує на тій підставі, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів у складі організованої злочинної групи, направлених на отримання постійного прибутку від злочинної діяльності, що свідчить про завзятість його злочинних намірів. Відтак, ОСОБА_5 , не маючи будь-яких легальних джерел доходу, з огляду на систематичність та множинність інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою забезпечення своїх життєвих потреб, може продовжити їх вчиняти у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також це підтверджується і тим, що протиправна діяльність ОСОБА_5 не була припинена добровільно та тривала би і надалі, якби не була припинена працівниками правоохоронних органів.

Зважаючи на викладене вище, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні та не зменшилися з моменту обрання та продовження запобіжного заходу.

Прокурор, слідчий в судовому засіданні підтримали зазначене клопотання в повному обсязі, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що причетність до вчинення кримінального правопорушення не визнає в повному обсязі, відмовляється від давання показань. Щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував з підстав зазначених у поданих ним запереченнях. Вважає, що клопотання подано з порушенням вимог КПК України, не доведено наявність існування ризиків, на які йде посилання в клопотанні, подальше утримання ОСОБА_5 в слідчому ізоляторі є невиправданим. Просить відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Зауважив, що розмір застави, який просить застосувати сторона обвинувачення є непомірним, а тому просить визначити суму застави в меншому розмірі.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, яка наполягала на задоволенні клопотання, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є доведеними.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Частиною 5 ст. 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Судом встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 21 січня 2024 року,  ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст.28 ч.3 ст. 358 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років.

Завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 21 вересня 2023 року,  якою підозрюваному продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 жовтня 2023 року, з урахуванням обставин, що по справі необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій у даному провадженні не є можливим.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий – що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст.28 ч.3 ст. 358 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: протоколу від 01.05.2023 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за наслідком якого зафіксований факт підроблення та збуту вищезазначеними членами угруповання посвідчень водія з підробленими голографічними захисними елементами на ім`я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; протоколів огляду предметів від 09.05.2023; висновків судово-технічних експертиз №17018/17019/23-33 від 13.06.2023, №17006/17007/23-33 від 14.06.2023 та №17022/17023/23-33 від 14.06.2023, якими встановлено, що водійські посвідчення на ім`я ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_27 не відповідають аналогічним документам, що перебувають в офіційному обігу на території України та які містять зображення емблем МВС, що імітує елемент захисту, а саме голографічний знак, який нанесено, з метою придання схожості з аналогічним видом документів, що видаються державними органами України; протоколі від 01.05.2023 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за наслідком якого зафіксований факт підроблення та збуту вищезазначеними членами угруповання посвідчення водія з підробленим голографічним захисним елементом на ім`я ОСОБА_27 ; протоколі від 26.07.2023 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за наслідком якого зафіксований факт підроблення та збуту вищезазначеними членами угруповання посвідчення водія з підробленим голографічним захисним елементом на ім`я ОСОБА_15 ; протоколі огляду предметів від 27.07.2023; протоколі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.08.2023; протоколі допиту свідка ОСОБА_16 від 01.08.2023, який пояснив обставини замовлення водійського посвідчення через мережу «Інстаграм»; протоколі обшуку відділення ТОВ «Нова пошта» від 11.08.2023, під час якого виявлено та вилучене підроблене посвідчення водія на ім`я ОСОБА_16 ; протоколі огляду предметів від 11.08.2023; протоколі від 26.07.2023 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за наслідком якого зафіксований факт підроблення та збуту вищезазначеними членами угруповання посвідчення водія з підробленим голографічним захисним елементом на ім`я ОСОБА_17 ; протоколі огляду предметів від 26.07.2023; протоколі допиту свідка ОСОБА_17 від 21.07.2023, який пояснив обставини набуття ним підробленого посвідчення водія з підробленим голографічним захисним елементом на його ім`я; протоколах обшуків від 21.07.2023, в яких зафіксовані факти вилучення в ході обшуків за місцями мешкання та користування ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 комп`ютерної техніки, принтерів, ламінаторів, мобільних телефонів з інформацією щодо злочинної діяльності членів угруповання, печаток ТОВ «Автоинспект» та «Автошкола Форсаж», штампів, бланків та макетів підроблених офіційних документів, пластикових карток та полімерної плівки та інших знарядь злочинної діяльності членів угруповання; протоколі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.08.2023, висновку судової-технічної експертизи СЕ-19/121-23/10450-ДД від 29.05.2023, якою встановлено, що на свідоцтвах про закінчення автошколи, яке надавалось разом з підробленими посвідченнями водія відбитки печаток ТОВ «Автоинспект» та «Автошкола Форсаж» нанесені контактним способом за допомогою рельєфних еластичних кліше печаток; протоколах додаткового огляду предмету від 29.09.2023 та іншими матеріалами в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого злочину.

В контексті заперечень сторони захисту, слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5 , не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих, свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на них з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Також, слідчим суддею взято до уваги твердження сторони обвинувачення щодо наявності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Як встановлено під час судового засідання, на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій, з метою отримання доказів, з урахуванням механізму злочинної діяльності підозрюваного, знищення доказів даного кримінального провадження полягає лише в доступі до будь-яких мобільних пристроїв, сім-карток та Інтернету, доступ до яких, підозрюваний буте мати, знаходячись на волі.

На підставі вказаного, слідчий суддя доходить висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності та актуальності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження на час розгляду клопотання.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином судом взято до уваги, що на даний час досудове розслідування продовжується, не проведено всіх запланованих слідчих та процесуальних дій, зокрема не допитано всіх свідків та не проведені всі судові експертні дослідження.

Слідча суддя вважає не доведеним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стороною обвинувачення не надано доказів того, що останній вчиняв подібні дії у минулому.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, однак підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.

Вирішуючи клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, раніше не судимий, не одружений, не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання, має на утриманні малолітню дитину.

Приймаючи до уваги ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст.28 ч.3 ст. 358 КК України, за вчинення яких можливе призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Суд враховує відомості про особу підозрюваного, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про подовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану підозрюваного, який підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень та організованою групою, доведених ризиків, приходить до висновку, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_5 , слід визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок. Ця сума є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи, утриматись від спілкування зі свідками та підозрюваними у цьому провадженні, в тому числі з: утриматись від спілкування зі свідками та підозрюваними у цьому провадженні, в тому числі з: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_9 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , здати на зберігання до органу відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221150001079 від 16.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 199, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на строк 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 грудня 2023 року включно.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 15 грудня 2023 року.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень 00 коп, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок :

ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): UA208201720355299002000006674; призначення платежу – застава) до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками та підозрюваними у цьому провадженні, в тому числі з: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_9 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 .

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Слідчий, працівник органу Національної поліції перед застосуванням електронного засобу контролю зобов`язаний під розпис роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Київський районний суд м.Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний  ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1