Справа № 305/1712/23

Номер провадження 2-о/305/45/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       19.10.2023 року                                                        м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання        Пучиній Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника заявниці – адвоката Поштак Юстини Степанівни в інтересах ОСОБА_1 ; заінтересовані особи: Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, приватний нотаріус Рахівського районного нотаріального округу Маріна Алла Степанівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявниці – адвокат Поштак Ю.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Рахівського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем; заінтересовані особи: Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, приватний нотаріус Рахівського районного нотаріального округу Маріна А.С..

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ухвалою суду від 10.08.2023 відкрито провадження у справі.

У судове засідання заявниця, її представник та заінтересовані особи не з`явились надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Отже, окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об`єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів, з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб`єктивних прав.

Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина1 статті 5 ЦПК України).

Слід зазначити, що суд розглядає справи про встановлення фактів, перерахованих в ч. 1 ст 315 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 із змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що відповідно до статей 255, 271 ЦПК України (на даний час редакція ЦПК України від 03.10.2017), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Також, пунктом 2 вказаної вище постанови рекомендовано судам, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (абз.3 п. 3 цієї постанови).

Таким чином, Пленум Верховного Суду України вказав, що, незважаючи на те, що суди мають право встановлювати юридичні факти, але при цьому вони повинні керуватися або законами, або підзаконними актами, якими керуються сторони правовідносин у позасудовому порядку. У судовому засіданні обов`язок доказування настання юридичного факту належить заявнику.

У судовому засіданні встановлено, що метою встановлення юридичного факту проживання заявниці з померлою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , є отримання у подальшому у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом, тобто переслідує майновий інтерес.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявниця ОСОБА_1 зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 , проживали в одному будинку разом з його матір`ю – ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця проживала разом зі спадкодавцем однією сім`єю на правах невістки більше восьми років, вела за спадкодавцем догляд та опікувалась нею, співмешканець ОСОБА_3 (син померлої ОСОБА_2 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також у заяві зазначено, що окрім заявниці інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має, спадкова справа не відкривалась та відсутні заповіти посвідчені від її імені.

Однак відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.05.2023 року, приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Маріна А.С., зазначено: «Згідно спадкової справи за № 105/2002, заяву про прийняття спадщини по заповіту було подано ОСОБА_4 , на якого померла залишила заповіт на визначене майно. Син спадкодавця ОСОБА_3 від спадщини відмовився. А також разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини була зареєстрована її онука – ОСОБА_5 . ОСОБА_1 документів про підтвердження права спадкування подано не було.». (а.с. 13)

Зважаючи на наведені вище положення законодавства, враховуючи обставини встановлені у судовому засіданні, мету заявника, суддя вважає, що із заяви представника заявниці – адвоката Поштак Ю.С. поданої в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, вбачається спір про право, який має вирішуватися у порядку позовного провадження.

Отже, заявниця не позбавлена можливості захистити свій правомірний інтерес у спосіб, що не суперечитиме вимогам процесуального законодавства, а отже, обраний нею порядок захисту, у встановленні факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 на її час смерті за вказаною у заяві адресою, не відповідає визначеним процедурам судової діяльності з відправлення правосуддя під час розгляду справ окремого провадження.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст.315 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає за доцільне, залишити заяву представника заявниці – адвоката Поштак Юстини Степанівни в інтересах ОСОБА_1 ; заінтересовані особи: Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, приватний нотаріус Рахівського районного нотаріального округу Маріна Алла Степанівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, без розгляду та роз`яснити заявниці, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у порядку загального або спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,5,186,294,258-261,315-318,353-355 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявниці – адвоката Поштак Юстини Степанівни в інтересах ОСОБА_1 ; заінтересовані особи: Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, приватний нотаріус Рахівського районного нотаріального округу Маріна Алла Степанівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявниці, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у порядку загального або спрощеного позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

       Суддя                                                        О.М. Попова