ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2007 р. Справа № 16-11-02/2727
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М.
при секретарі: Волна С.В., за участю представників сторін:
позивача: Рогоза В.В., за довіреністю;
відповідача: Кононенко О.В. за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства “Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство “Черкасиліфт” до Житлово-експлуатаційної контори по обслуговуванню будинків ЖБК про стягнення 18 055,48 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до уточнених позивачем позовних вимог, було заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги по технічному обслуговуванню ліфтів та обладнання диспетчерських систем в розмірі 17 881,42 грн. за березень, квітень 2005 року та 174,06 грн. пені за прострочення розрахунків на підставі договору № 208 від 02.12.2004 року.
Рішенням суду по справі № 02/2727 було припинено провадження в частині вимог про стягнення 6 484,57 грн. (частина боргу за березень, квітень 2005 року) в зв'язку із проведенням відповідачем розрахунку, прийнято відмову позивача від стягнення пені в сумі 174,06 грн. та стягнуто з відповідача залишок боргу за березень-червень 2005 року в сумі 8 693,39 грн. за обслуговування ліфтів та судові витрати.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року рішення місцевого суду було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2006 року рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасовано з підстав того, що суди не в повній мірі з'ясували питання про порядок внесення змін договору № 208 від 02.12.2004 року в частині його умов щодо вартості робіт по ремонту ліфтів та диспетчерських систем. При повторному розгляді справи суду необхідно звернути увагу на з'ясування цієї обставини.
При повторному розгляді справи представник позивача позов підтримав і просить стягнути з відповідача 8 693,39 грн. боргу за обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за березень-червень 2005 року (в редакції уточнень до позовної заяви від 21.11.2005 року та від 09.12.2005 року № 10/1749, якими було зменшено позовні вимоги). В частині відмови від позову про стягнення 174,06 грн. пені позивач свою відмову підтримав і вважає її дійсною. Представник позивача просить позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, що не звернення позивача до суду в місячний термін з дня публікації оголошення про банкрутство з вимогами про визнання кредитором відносно відповідача є підставою для припинення зобов'язання між сторонами і відмови у позові згідно ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом".
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
На запитання суду про надання додаткових документів до справи представники сторін заявили суду, що всі документи, які наявні у них і стосуються предмету спору, знаходяться у справі.
Позивач по справі є правонаступником Дочірнього підприємства “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Черкасиліфт” АТЗТ “Укрліфт”, що підтверджується витягом зі статуту позивача, наявним у справі.
02 грудня 2004 року між сторонами по справі було укладено договір № 208 на технічне обслуговування і ремонт ліфтів та диспетчерських систем. Даний договір відповідає ст. 837 ЦК України і є договором підряду. У відповідності до положень даної статті, за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу. Строк дії договору - з 01.01.2005 року до 30.06.2005 року. У відповідності до п. 2.1. та 2.2. договору, щомісячна вартість робіт, які виконуються по договору, становить 23 737,91 грн. Вартість робіт може бути змінена в сторону її збільшення або зменшення при прийнятті нових законодавчих і нормативних актів, які впливають на вартість технічного обслуговування, а також при необхідності врахування інфляційних факторів та при зміні обсягу робіт. Зміни вартості робіт сторони зобов'язуються оформляти в місячний термін з дня отримання повідомлення, а оплату за виконані роботи проводити з дня їх погодження. Відомості визначення щомісячної вартості робіт наведені в Додатках та Договірних цінах до договору, які є його невід'ємними частинами.
До договору було складено додатки щодо переліку будинків з ліфтами, які обслуговуються та договірні ціни по кожному житловому будинку. Відповідач по справі підписав договір з позивачем з протоколом розбіжностей, у відповідності до якого в п. 2.1. договору запропонував щомісячну вартість робіт рахувати в сумі 13 193,10 грн. до підвищення розміру квартирної плати та плати за утримання будинків та при будинкових територій. Протокол розбіжностей позивачем по справі підписаний не був.
У відповідності до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.
У відповідності до ч. 3 ст. 180 ГК України, сторони при укладенні господарського договору зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У відповідності до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
У відповідності до п. 2.1. в редакції відповідача по справі за протоколом розбіжностей, умова про місячну ціну послуг за договором сформована відповідачем не зрозуміло в частині того, як буде змінено договірну ціну після підвищення розміру квартирної плати. Відповідач також не надав своїх розрахунків в додатки до договору і цим самим унеможливив визначення ціни договору та її складових частин по кожному будинку. Суд вважає, що така редакція договору в протоколі розбіжностей навіть не може бути розглянута, оскільки вона недостатньо виписана і не зрозуміла у виконанні.
Виходячи з цього, суд вважає, що на п. 2.1. договору заперечення відповідачем фактично не були подані і договір повинен виконуватися в редакції позивача.
За умовами п. 5.2., 5.3. договору зі змінами по протоколу розбіжностей, позивач надає відповідачу акти виконаних робіт, а відповідач до 10 числа наступного за звітним місяця повинен оплатити повну вартість робіт з урахуванням сплаченого авансу. В платіжному дорученні на оплату повинен вказуватися період, за який сплачуються кошти. Якщо при наявності боргів минулих періодів ці вимоги не виконуються, то кошти позивач зараховує в погашення заборгованості починаючи з місяця її виникнення.
Заперечень з приводу невиконання робіт по обслуговуванню та ремонту ліфтів відповідач по справі суду не надав. Наявними у справі актами приймання виконаних підрядних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та систем березень-червень 2005 року підтверджується, що позивачем на користь відповідача роботи виконано. Акти підписані обома сторонами (відповідачем з посиланням на протокол розбіжностей та самостійним розрахунком вартості робіт). Заперечень з приводу неотримання послуг чи неналежної їх якості відповідач суду не надав і при повторному розгляді справи.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, у відповідності до умов договору.
У відповідності до уточнення до позовної заяви від 09.12.2005 року № 10/17449, позивач, попередньо зменшивши вимоги та провівши за договором зарахування сплачених сум в порядку календарної черговості виникнення боргу, просить стягнути з відповідача залишок боргу за березень-червень 2005 року в сумі 8 693, 39 грн. згідно наявного розрахунку. Позивач також пояснив, що відповідач сплатив 6 484,57 грн. на погашення боргу за частину період березня та квітня 2005 року.
Відповідач по справі не заперечив проведення часткового розрахунку за договором № 208 від 02.12.2004 року за період березня-квітня 2005 року та не заперечив проти достовірності розрахунків позивача.
Суд вважає, що всі розрахунки позивача за даним позовом відповідають умовам договору № 208 від 02.12.2004 року. Разові дії позивача по обрахунку вартості робіт за березень за місячним тарифом у розмірі 13 193,10 грн. суд розцінює як власну ініціативу позивача, яка з умов вказаного договору не випливає, оскільки редакцію пункту 2.1. у протоколі розбіжностей неможливо прийняти до розгляду через її невиваженість і договір в цій частині підлягає до виконання в редакції позивача. Однак такі дії позивача прав відповідача не порушують і судом приймаються.
Доказів про проведення повного розрахунку за позовними вимогами відповідачем не надано.
Розрахунок суми боргу в розмірі 8 693,39 грн. за період з 14.03.2005 року по 30.06.2005 року відповідачем не заперечено і суд вважає, що спору по розрахунках між сторонами немає. Відповідач в запереченнях проти позову обмежився лише вказівкою на пропуск позивачем місячного строку на подання заяви про визнання кредитором та втратою в зв'язку з цим можливості стягнути борг.
Суд не погоджується з доводами відповідача про припинення зобов'язань між сторонами по договору № 208 від 02.12.2004 року в силу неподання позивачем зави про визнання кредитором відповідача, оскільки це суперечить главі 50 ЦК України, яка передбачає підстави припинення зобов'язання.
Суд вважає, що положення ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" можуть бути застосовані лише в рамках провадження в справі про банкрутство і вимоги кредитора можуть визнаватися погашеними лише при вирішенні питання про задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банкрутів. Дана стаття встановлює інститут погашення вимог, а не припинення зобов'язання, яке врегульовується лише нормами ГК України.
Суд також враховує, що згідно вимог чинного законодавства звернення кредитора із заявою до боржника про визнання його кредитором є правом, а не обов'язком зацікавленої особи. З цих підстав позивач має право отримати рішення суду в позовному провадженні стосовно стягнення боргу з відповідача і використати чи не використати його для пред'явлення вимог у банкрутній справі.
Прийняття рішення по суті спору нічиїх прав не порушує, оскільки питання про можливість їх задоволення за рахунок майна банкрута буде проводитися в самостійній процедурі згідно положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", в т.ч. і з урахуванням ч. 5 ст. 31 даного Закону. Це питання в позовному провадженні, без врахування волі позивача на подання чи неподання заяви про визнання кредитором, судом вирішуватися наперед не може.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення і з відповідача на користь позивача слід стягнути 8 693,39 грн. боргу за надані послуги з ремонту та обслуговування ліфтів за березень-червень 2005 року. По вимогах в частині проведеного розрахунку за частину періоду березня-квітня 2005 року в сумі 6 484,57 грн. провадження по справі слід припинити за відсутністю предмету спору.
На підставі ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 151,78 грн. витрат на сплату мита та 112,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 6 484,57 грн. , які складають частину боргу за виконані роботи по ремонту та обслуговуванню ліфтів за березень та квітень 2005 року - припинити.
2. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 174,06 грн.
В решті вимог позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори по обслуговуванню будинків ЖБК, ідентифікаційний код 27793030, м. Черкаси, вул. Смілянська, 92/1 на користь Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство “Черкасиліфт”, ідентифікаційний код 02774094, м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/1, -- борг за виконані роботи в сумі 8 693,39 грн. за виконані роботи за березень-червень 2005 року, 151,78 грн. державного мита та 112,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
СУДДЯ Н.М. Спаських