Справа № 703/4842/23

3-в/703/79/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про  розстрочку виконання покарання в частині сплати штрафу,-

встановив:

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 жовтня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15, ч. 3 ст. 172 - 20 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17850 грн.

ОСОБА_1 16 жовтня 2023 року звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання покарання в частині сплати штрафу.

Заява мотивована тим, що в зв`язку з притягненням його до адміністративної відповідальності, командування частини оголосили йому догану та позбавили місячного грошового забезпечення.

В зв`язку з цим просить суд розстрочити на 3 місяці сплату штрафу.

Перевіривши доводи заяви, матеріали справи, суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви з таких підстав.

Відповідно до ст. 304 КпАП України, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується судом, який виніс постанову.

Згідно постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 703/4842/23 від 10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15, ч.3 ст.172-20 КУпАП та з урахуванням ст.36 КУпАП накладено на нього  стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17850 грн.

Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу, являється квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до суду, у разі добровільної сплати штрафу.

Згідно з частиною 1статті 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна.

Згідно з частиною 2 статті 308 КпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.

Ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відповідно до частини 2 статті 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відстрочення виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення є винятком із загального правила.

Воно можливе, наприклад, у зв`язку з тяжкою хворобою особи, яку притягнуто до відповідальності, якщо цей факт підтверджено документом лікувальної установи; у зв`язку зі складними сімейними обставинами або іншими серйозними причинами, що об`єктивно перешкоджають невідкладній реалізації постанови.

ОСОБА_1 до матеріалів заяви, не додано доказів того, що він офіційно не працевлаштований,  перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітний, не має доходу, не отримує пенсію, а чи інші соціальні виплати. Не додано заявником також і доказів про наявність хвороби, яка потребує значних матеріальних витрат так як і доказів про наявність складних сімейних обставин.

Таким чином, приходжу до висновку про те, що в матеріалах заяви відсутні докази будь-яких обставин, які могли б свідчити про поважну причину, яка унеможливлює виконання постанови ОСОБА_1 .

Суд не розцінює поважною підставною посилання заявника на скрутний фінансовий стан, за яким він не може одноразово сплатити всю суму одразу, адже доказів цього суду не надано.

Крім того, штраф як вид адміністративного стягнення полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.

По суті штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів, цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи.

Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків  для винуватої особи,  який за змістом клопотання хоче їх уникнути шляхом сплати у вигідний для нього спосіб, що зводить нанівець саму суть такого стягнення, запропонований заявником механізм розстрочки штрафу взагалі протирічить приписам КУпАП, щодо строків його сплати.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове, судове рішення залишалося невиконаним.

За таких обставин, задоволення заяви ОСОБА_1 допускає можливість невиконання судового рішення, що протирічить приписам статті 23КУпАП про те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень.

Керуючись статями 33-35, 301-304 КУпАП, судя,-

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 жовтня 2023 року у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172 – 15 та ч.3 ст.172-20КУпАП- відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                В. О. Прилуцький