Справа № 147/1066/23

Провадження № 1-кс/147/351/23

УХВАЛА

17 жовтня 2023 року                                                                                   смт Тростянець

Слідчий суддя Тростянецького районного суду Вінницької області  ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого СВ відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного, адвоката ОСОБА_6 , 

розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, старший лейтенант поліції  ОСОБА_4  про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №12023020120000123 від 12.08.2023, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.186, ч. 4 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 ,  за погодженням  з прокурором Тростянецького відділу  Гайсинської окружної  прокуратури ОСОБА_3 ,  звернувся до суду в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023020120000123 від 12.08.2023, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.186, ч. 4 ст.187 КК України, з клопотанням про продовження строку тримання під вартою  відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 1.08.2023 близько 00.30 год. в с. Нова Ободівка Ободівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_5 , проходячи по вул. Центральній, на території домоволодіння АДРЕСА_1 яке належить ОСОБА_7 , виявив легковий автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Passat B5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та був залишений власником автомобіля з незамкнутими дверцятами. Так, ОСОБА_5 підійшовши до вищевказаного автомобіля, виявив незамкнуті передні дверцята, і у нього виник раптовий умисел вчинити крадіжку чужого майна із зазначеного автомобіля. Так, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, маючи на меті власне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в період дії правового режиму воєнного стану, який діє відповідно до Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 та який діє по цей час, ОСОБА_5 відкривши незамкнуті передні пасажирські дверцята проник в салон автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Passat B5», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , де в гаманці, що знаходився у підлокітнику автомобіля, виявив та викрав належні ОСОБА_7 грошові кошти, а саме 100 доларів США, що у перерахунку відповідно до офіційного курсу іноземних валют до гривні – 3 656 грн. 86 коп. та 1000 грн. Після цього, ОСОБА_5 залишив місце події, а в подальшому викрадені грошові кошти витратив на власні потреби, купуючи продукти харчування та алкогольні напої.

Своїми діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 4 656 грн. 86 коп.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4  ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

Крім цього, досудовим розслідуванням установлено, що 12.08.2023 близько 10.00 год. ОСОБА_5 , прийшов до домоволодіння свого знайомого ОСОБА_8 , яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , та виявив, що останній відсутній за місцем свого проживання. У цей момент у ОСОБА_5 виник раптовий кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Так, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю власника ОСОБА_8 та інших осіб, діючи умисно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, маючи на меті власне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, в період дії правового режиму воєнного стану, який діє відповідно до Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 та який діє по цей час, 12.08.2023 близько 10.00 год. використавши драбину, яка знаходилась на подвір`ї домоволодіння, через відчинену шибку вікна проник до будинку ОСОБА_8 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звідки вчинив крадіжку однієї купюри номіналом 1000 грн. яка зберігалась у паспорті ОСОБА_8 , на верхній полиці незамкнутого металевого сейфу у одній із житлових кімнат будинку. Після чого, таким самим чином залишив територію домоволодіння.

Викраденими грошовими коштами ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, а саме направився до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_1 , де на викрадені грошові кошти купив продукти харчування, а решту у сумі 600 грн. зберігав у себе до 15.35 год. 12.08.2023, тобто до часу їх вилучення працівниками відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.

Внаслідок вищезазначених протиправних дій ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_8  майнової шкоди на загальну суму 1000 грн.  

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4  ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно в умовах воєнного стану.        

Окрім того, 20.08.2023 близько 14.00 год. ОСОБА_5 проходив по АДРЕСА_2 , а саме біля домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_9 , де у нього виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на викрадення чужого майна з будинку.

Так, реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю власника ОСОБА_9 та інших осіб, в період дії правового режиму воєнного стану, який діє відповідно до Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 та діє через металеву хвіртку проник на територію домоволодіння та в подальшому через незамкнуті на замок двері проник до будинку ОСОБА_9 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час перебування ОСОБА_5 у приміщенні спальної кімнати до будинку зайшла власниця домоволодіння ОСОБА_9 , яка виявила його та зробила зауваження з приводу незаконного проникнення до її будинку. У свою чергу ОСОБА_5 побачив, що на столі у вказаній кімнаті лежить мобільний телефон марки «Xiaomi» серії «Redmi» моделі «Redmi 5Plus (MEG7)», в результаті чого у останнього раптово виник умисел спрямований на заволодіння майном шляхом відкритого викрадення. З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, протиправно, з корисливих мотивів, маючи на меті власне збагачення за рахунок чужого майна, не зважаючи на те, що за його діями спостерігає ОСОБА_9 , взяв мобільний телефон марки «Xiaomi» серії «Redmi» моделі «Redmi 5Plus (MEG7)» вартістю 1400 грн. згідно висновку експерта №5136/23-21 від 21.08.2023, який лежав на столі, та через незамкнуті двері покинув територію домоволодіння.

Викрадений мобільний телефон марки «Xiaomi» серії «Redmi» моделі «Redmi 5Plus (MEG7)» ОСОБА_5 носив із собою до 02.10 год. 21.08.2023, тобто до часу його затримання працівниками відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.

Внаслідок вищезазначених протиправних дій ОСОБА_5 завдав потерпілій ОСОБА_9  майнової шкоди на загальну суму 1400 грн.  

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4  ст. 186 КК України, тобто відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Також, 20.08.2023 близько 14.30 год. ОСОБА_5 йшов по вул.Мічуріна в смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області, а саме проходячи біля домоволодіння №60, де на узбіччі автодороги побачив легковий автомобіль марки «Mercedes» моделі «E250 D», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_10 , яким на даний час користується ОСОБА_11 та був залишений останнім з незамкнутими дверцятами. Так, ОСОБА_5 підійшовши до вищевказаного автомобіля, виявив незамкнуті передні дверцята, і у нього виник раптовий умисел вчинити крадіжку чужого майна із зазначеного автомобіля. Так, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно та повторно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, маючи на меті власне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в період дії правового режиму воєнного стану, який діє відповідно до Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 та який діє по цей час, ОСОБА_5 відкривши незамкнуті передні пасажирські дверцята проник в салон автомобіля марки «Mercedes» моделі «E250 D», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , де в бардачку виявив та викрав належний ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy A03 Core» моделі «SM-A032F/DS» вартістю 1546 грн., згідно висновку експерта №5136/23-21 від 21.08.2023. Після цього, ОСОБА_5 залишив місце події, а викрадений телефон марки «Samsung» серії «Galaxy A03 Core» моделі «SM-A032F/DS» носив із собою до 02:10 21.08.2023, тобто до часу затримання ОСОБА_5 працівниками відділення поліції № 2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.

Внаслідок вищезазначених протиправних дій ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_11  майнової шкоди на загальну суму 1546 грн.  

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4  ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Крім того, 24.08.2023 близько 06.00 год.  ОСОБА_5 перебував на території свого домоволодіння в АДРЕСА_1 . У цей час у останнього виник раптовий кримінально-протиправний  умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном для особистого збагачення.  Так, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, достовірно знаючи, що неподалік його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які перебувають на державному утриманні та отримують пенсійні виплати, ОСОБА_5 прийшов до вищевказаного домоволодіння, де діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, маючи на меті власне збагачення за рахунок чужого майна, в період дії правового режиму воєнного стану, який діє відповідно до Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком та який діє по цей час, 24.08.2023 близько 06.30 год. ОСОБА_5 через незачинену хвіртку проник на подвір`я, вищевказаного домоволодіння, та в подальшому обійшов будинок із тильної сторони та, шляхом розбиття віконної шибки, проник всередину будинку. У подальшому, перебуваючи в приміщенні будинку та розуміючи, що там знаходяться господарі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ОСОБА_5 висловлюючи погрози застосування насильства, небезпечного для здоров`я вищевказаних осіб, почав вимагати у них грошові кошти. Отримавши відповідь від потерпілих про відсутність грошових коштів, ОСОБА_5 руками почав штовхати ОСОБА_12 в груди, а ОСОБА_13 в спину, внаслідок чого останній упав на підлогу. Далі, ОСОБА_5 помітив молоток, який лежав на підлозі у сусідній кімнаті та, взявши його в руки, почав наносити удари молотком в область тулуба з правої сторони ОСОБА_13 , крім цього, ОСОБА_5 наносив ногами взутими в кросівки удари в область справа грудної клітини, таким чином нанісши близько трьох ударів молотком, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді множинних синців, гематом, забійних ран в ділянках обличчя, правої верхньої кінцівки, грудей справа, правої нижньої кінцівки, що підтверджується висновком експерта №98 від 25.08.2023. Далі, продовжуючи свої протиправні дії направлені на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 почав вимагати, із погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров`я, грошові кошти у ОСОБА_12 , та після відмови останньої виконати протиправну вимогу ОСОБА_5 , він, з метою заподіяння шкоди здоров`ю потерпілій, наніс удар молотком по правій руці ОСОБА_12 , а в подальшому кинув молоток в напрямку останньої, влучивши ним в голову з правої сторони, та спричинивши таким чином потерпілій тілесні ушкодження у вигляді забійної рани-гематому правої тім`яної-скроневої ділянки голови, синець правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я до 21 дня, згідно висновку експерта №97 від 25.08.2023.

Після чого ОСОБА_5 зрозумівши, що потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не нададуть останньому грошові кошти, він діючи умисно з метою заволодіння чужим майном, з поверхні комода, який знаходиться у тій самій кімнаті, забрав мобільний телефон марки «Nokia» моделі «7360», який належить ОСОБА_12 та у верхній шухляді вищевказаного комода забрав мобільний телефон марки «Nokia» моделі «ТА-1235», який належить ОСОБА_13 .

Після чого, ОСОБА_5 із викраденим майном втік з місця події через раніше пошкоджену ним віконну шибку та о 12:00 год. 24.08.2023 був затриманий працівниками відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4  ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу і з погрозою застосування такого насильства, розбій поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.

В ході досудового розслідування кримінального провадження зібрано достатньо доказів, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінального правопорушення.

21.08.2023 о 02.10 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.

21.08.2023 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 ч.4 ст.187 КК України.

Крім того, 24.08.2023 о 12.00 год. ОСОБА_5 затримано в порядку

ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

25.08.2023 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 187 КК України.

25.08.2023 підозрюваному ОСОБА_5 ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, слідчий зазначає, що в ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Звертаючись із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 4 ст. 186, ч.4 ст. 187 КК України, репутацію підозрюваного, відсутність у постійного доходу, місця роботи, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Станом на теперішній час, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не перестали існувати та не відпали, оскільки ОСОБА_5 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки веде аморальний образ життя, за місцем мешкання характеризується з негативної сторони, стабільного доходу немає, тому може вжити заходи до переховування.

Ризики, які дають достатні підстави прокурору вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Зокрема, існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_5 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від суду. З огляду на те, що санкція інкримінованих ОСОБА_5 статей вчинених злочинів є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, та думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, тому враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5   мешкає з свідками у одному населеному пункті, тому ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України повністю виправданий.

Крім цього, ОСОБА_5 в період часу з 11.08.2023 по 24.08.2023 вчинив ряд кримінальних правопорушень, а саме тяжких та особливо тяжких злочинів, тому оцінюючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 на даний час ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України повністю доведений та наданий час не перестає існувати.

Оцінюючи наведені ризики в сукупності, слідчий вважає їх реальними та такими, що виправдовують обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_5 .

На підставі вищевикладеного, слідчий просив продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні слідчий та прокурор подане клопотання підтримали та просили слідчого суддю його задовольнити, а саме продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.11.2023, оскільки вчинено тяжкі та особливо тяжкий злочин. Окрім того, по справі необхідно провести ще інші слідчі та процесуальні дії. Також, заявлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, зокрема підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого. Просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на домашній арешт.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також і мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується в тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного (обвинуваченого); міцність його соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; постійного місця роботи, навчання; репутація, майновий стан підозрюваного (обвинуваченого); наявність судимостей; повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (обвинувачується) особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється (обвинувачується) особа.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, повинно містити в тому числі виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених п. 1 ч.3 ст. 199 КПК України.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 23.08.2023 застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, а саме з моменту затримання 21.08.2023 до 20.10.2023 включно. Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду невідкладно; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; не залишати цілодобово місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування свідками; в разі наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

25.08.2023 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою стоком на 58 (п`ятдесят вісім) днів, в межах строку досудового розслідування, а саме з 24.08.2023 до 20.10.2023 включно.

16.10.2023 в.о. керівника Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_14 продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023020120000123 до 3 місяців, тобто до 22.11.2023.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що ця особа могла б скоїти злочин.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних злочинів, підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Відповідно до п.9 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов`язків.

Суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених  ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення .

Варто зазначити, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Як вбачається з наданих копій матеріалів, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, які відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими злочинами та особливо тяжким, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми то п`ятнадцяти  років.

А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин: обставини вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_5 , даних про його особу, наявності суспільного інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, враховуючи продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає доведеним стороною обвинувачення обставин, які виправдовують подальше продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного з межах строку досудового розслідування.

Разом з тим, в судовому засіданні ні ОСОБА_5 , ні його захисником не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного, зокрема у виді домашнього арешту, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає до задоволення

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 197, 199 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою на 35 (тридцять п`ять) днів, тобто до 21.11.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору, слідчому та захиснику.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Вінницького апеляційного суду.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 18.10.2023 о 13.00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1