Справа № 212/2329/22

1-кп/212/154/23

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

17 жовтня 2023 року                 м. Кривий Ріг

       Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження №12022041730000258 від 24.02.2022 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

       У провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

       17 жовтня 2023 року прокурор судовому засіданні подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 17 жовтня 2023 року, посилаючись на ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та на потерпілого, вчинити інші кримінальні правопорушення.

       05 жовтня 2023 року за вхідним номером №22247/23 до суду надійшло клопотання захисника – адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав та просив його задовольнити, просив суд відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

       В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт підтримав, просив його задовольнити, в задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.

Захисник обвинуваченого просив суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу, змінити запобіжний захід на домашній арешт та відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд доходить наступного.

Ухвалою суду від 30 серпня 2023 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.10.2023 року, включно та визначено розмір застави.

       Прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

       Суд вбачає наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

       Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

       Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

       Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, - ч. 1 ст. 115 КК України, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років.

       Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

       Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

       З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що його дії були направлені на позбавлення життя іншої людини, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

       При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до порушення належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

При цьому колегія суддів також враховує, що в ході судового розгляду не допитаний сам обвинувачений, поведінка якого не сприяє швидкому та ефективному завершенню судового слідства через чисельні заяви обвинуваченого про відводи як членів колегії, так і прокурора.

       Ризик впливу на свідків та потерпілого, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України на теперішній час відсутній, оскільки судом вже було допитано всіх свідків зі сторони обвинувачення, а також потерпілого.

       Що стосується ризику, передбаченого п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд не вбачає його наявності, оскільки обвинувачений раніше не судимий, а прокурор не надав жодних доказів на підтвердження існування такого ризику.

       Суд також враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжких, дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, яке загрожуватиме йому у разі визнання його винним, та вважає, що наведене вказує на існування ризику переховування від суду, який є реальним та триваючим.

       У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» зазначено, що факти, які підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

       Доводи сторони захисту в частині незгоди з клопотанням прокурора полягають у незгоді із кваліфікацією дій обвинуваченого, а також містять самостійну оцінку доказів, що є прерогативою суду за наслідками судового розгляду. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою суду не надано.

З урахуванням стадії судового розгляду, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати і не зменшились на час розгляду клопотання прокурора, а продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є виправданим, оскільки судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим особливо тяжкого злочину, а також наявний високий ступень ризику ухилення та переховування обвинуваченого від суду, ризику можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, тому суд вважає, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Таким чином, застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на строк, що не може перевищувати 60 днів.

Керуючись ст. ст.  177, 181, 194, 199, 331 КПК України, колегія судів, -

постановиЛА:

       Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.

       У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

       Продовжити захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою до 15 грудня 2023 року, включно.

       Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний в якості альтернативи запобіжний захід у виді застави, в розмірі 496 200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень.

       У випадку внесення застави ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

       Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

       Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя                                                 ОСОБА_1

       Судді                                                                 ОСОБА_3

                                                                        ОСОБА_2