ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. Справа №907/935/21(907/958/22)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Малех І.Б.

секретар судового засідання Гілевич С.Р.

представники: відповідача ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» - адвокат Краснікова О.В., третьої особи Кордас Ж.А. (самопредставництво)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" на рішення Господарського суду Закарпатської області (суддя Пригуза П.Д.) від 27 квітня 2023 року у справі №907/935/21 (907/958/22) за заявою розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" та до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ"; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" про визнання недійсним договору поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія",

в межах справи №907/935/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 22 грудня 2021 року у справі №907/935/21 відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ», ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

У грудні 2022 року розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" і Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ"; просив суд визнати недійсним договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія".

Заява подана в межах справи №907/935/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ».

Арбітражний керуючий Демчан О.І. стверджує, що ним виявлено обставини, які дають підстави для визнання недійсним договору поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 укладеного між ТОВ «ВАССТЕЛ» та ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія». Вважає, що договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно із метою формування штучної «дружньої» кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо нього.

Вважає, що Договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 із додатковими угодами до нього є правочином, щодо якого є заінтересованість в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства та таким, що укладений з метою створення штучної кредиторської заборгованості. Ураховуючи невиконання ТОВ «ВАССТЕЛ» договору поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 у повному обсязі, при його укладенні сторони заздалегідь усвідомлювали, що вказаний договір в частині оплати ТОВ «ВАССТЕЛ» виконаний не буде, укладали його за відсутності у ТОВ «ВАССТЕЛ» наміру його виконувати та за обізнаності і згоди ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» на відсутність такого виконання.

ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» умисно не вживало заходів для стягнення заборгованості, попри наявність значної заборгованості не припинило здійснення поставок та умисно нарощувало кредиторські вимоги до ТОВ «ВАССТЕЛ».

ТОВ "ВАССТЕЛ" і ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" діяли спільно, очевидно недобросовісно, умисно укладали договір без мети його реального виконання. Вказані дії хоча формально не порушували існуючих норм права, проте були спрямовані на завдання шкоди третім особам - реальним кредиторам ТОВ "ВАССТЕЛ", що у розумінні ст. 13 ЦК України є зловживанням правом.

На думку розпорядника майна, укладення ТОВ "ВАССТЕЛ" оспорюваного договору позики наразі завдає збитки реальному кредитору боржника - ДПАТ "НАК "Украгролізинг", оскільки визнання ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" кредитором у справі №907/935/21 про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" та набуття вказаним кредитором контролю над комітетом кредиторів боржника значно ускладнює або навіть унеможливлює погашення вимог ДПАТ "НАК "Украгролізинг" в межах процедури банкрутства ТОВ "ВАССТЕЛ".

Просить визнати договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 недійсним у зв`язку із його фіктивністю та невідповідністю загальним засадам цивільного права.

Господарський суд Закарпатської області рішенням від 27 квітня 2023 року у справі №907/935/21(907/958/22) позов задовольнив повністю; визнав недійсним договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія"; судові витрати поклав на боржника та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ» на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00грн.

Суд першої інстанції зазначив, що бухгалтерський облік боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» не відповідає вимогам закону виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства - Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є спотвореним. ТОВ «ВАССТЕЛ» не підтверджено документами бухгалтерського обліку господарських операцій за договором поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016, а тому суд визнає визнані ТОВ «ВАССТЕЛ» грошові зобов`язання перед ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 6 122 258, 42 грн фіктивними (вигаданими).

Суд визнав неправдивими й твердження ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», що поставка боржнику ТОВ «ВАССТЕЛ» нафтопродуктів здійснювалася у період з 15.09.2018 по 20.08.2020 на підставі додаткових угод №62-81 на загальну суму 4 832 894,40 грн. Суд, зважаючи на встановлені у справі № 907/935/21 обставини дійшов висновку, що з великою вірогідністю оформлення поставок нафтопродуктів здійснювалося без фактичного руху товарів та грошових коштів, що відповідає результату цих безтоварних операцій - відсутності оплати заборгованості з боку ТОВ «ВАССТЕЛ» та відсутності документів первинного бухгалтерського обліку та звітності щодо таких господарських операцій, яких очевидно боржник ТОВ «ВАССТЕЛ» не вчиняв.

Тому суд першої інстанції погодився з висновком розпорядника майна, що Договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно із метою формування штучної «дружньої» кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо нього.

Суд зазначив, що сторони заздалегідь усвідомлювали, що вказаний договір в частині оплати ТОВ «ВАССТЕЛ» виконаний не буде, укладали його за відсутності у ТОВ «ВАССТЕЛ» наміру його виконувати та за обізнаності та згоди ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» на відсутність такого виконання. Як у період існування заборгованості за основним договором поставки № DP 05-16/03 від 03.05.2016, так і в період здійснення ТОВ «ВАССТЕЛ» часткових погашень цієї заборгованості та здійснення ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» поставок за додатковими угодами №62-81, активи ТОВ «ВАССТЕЛ» значно перевищували розмір наявних зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору та додаткових угод до нього, у ТОВ «ВАССТЕЛ» була об`єктивна можливість погасити заборгованість у повному обсязі, проте відповідні кошти умисно сплачувались в обмеженому розмірі з метою контролювання розміру заборгованості. Підписаний відповідачами Акт звіряння взаємних розрахунків за період 15.09.2018 - 10.12.2021 є доказом, що саме після ініціювання ДПАТ «НАК «Украгролізинг» процедури банкрутства ТОВ «ВАССТЕЛ», останнє спільно з ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» здійснило дії по актуалізації наявної заборгованості з метою забезпечення можливості звернутись до господарського суду із кредиторськими вимогами для подальшого контролю процедури банкрутства боржника.

Вказані обставини доводять, що з моменту укладення договору поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 останній не був спрямований на настання реальних наслідків - господарської операції за якої покупець отримує у власність товар, а продавець - грошові кошти за такий товар. Невчинення кредитором будь-яких дій по стягненню заборгованості свідчить про цілеспрямоване використання сторонами укладеного раніше договору поставки для протиправної мети та спрямованість зазначеного договору на формування штучної кредиторської заборгованості виключно для заявлення грошових в межах справи про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ» з метою подальшого здійснення впливу на комітет кредиторів та задоволення вимог кредиторів, які є очевидно пов`язаними із боржником, наслідком чого стане зменшення суми погашення кредиторської заборгованості реального кредитора - ДПАТ «НАК «Украгролізинг».

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наявність заінтересованості при укладенні цього договору та відсутність зустрічного виконання зі сторони боржника, суд вважає доводи позивача та третьої особи щодо наявності підстав для визнання договору поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 недійсним у зв`язку із фіктивністю договору та усіх додаткових угод, що оформлені сторонами-відповідачами ніби-то на його виконання, через невідповідність їх загальним засадам цивільного права.

Крім того, укладення ТОВ «ВАССТЕЛ» оспорюваного договору поставки наразі завдає збитки реальному кредитору боржника - ДПАТ «НАК «Украгролізинг», оскільки визнання ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» кредитором у справі про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ» №907/935/21 та набуття вказаним кредитором контролю над комітетом кредиторів боржника унеможливлює погашення вимог ДПАТ «НАК «Украгролізинг» в межах процедури банкрутства ТОВ «ВАССТЕЛ».

Отже, суд висновує, що метою укладання між боржником ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ «З.Н.К.» договору додаткових угод до Договору поставки від 2016 року, було штучне створення кредиторської заборгованості та укладання для цього "про людське око" (для створення юридичних підстав, видимості) для подальшого виведення активів боржника, ухилення від виконання грошових зобов`язань боржника перед кредиторами доведеного до банкрутства «спорідненого» підприємства - ТОВ «ВАССТЕЛ».

Такі дії кваліфікуються судом як підготовка підприємства ТОВ "ВАССТЕЛ" до майбутнього банкрутства. Ця мета в подальшому була досягнута усіма, вказаними арбітражним керуючим Демчаном О.І. пов`язаними особами - ТОВ "ВАССТЕЛ" в результаті цілеспрямованих дій набуло стійкої неплатоспроможності та нездатності задовольнити вимоги кредитора ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ".

Обидві сторони договору діяли заздалегідь і «для годиться» створеного грошового зобов`язання для неправдивого постачальника ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ". Ця сумнівна заборгованість використана для утворення кредиторської заборгованості ТОВ "ВАССТЕЛ" для використання у справі про банкрутство прав, що надаються конкурсному кредитору Кодексом України з процедур банкрутства, використано цивільно правовий інструментарій (законодавство) для фраудаторної мети.

Суд першої інстанції доказом та підтвердженням фраудаторної мети договору назвав реалізацію ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ", ТОВ "БСП ОІЛ та Компанією "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД" разом з іншими пов`язаними особами отриманих повноважень кредитора у справі про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ", прийнятті протиправних рішень про прощення 95% вимог четвертої черги та 100% вимог шостої черги, що завдає істотної матеріальної шкоди інтересам кредитора ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ", а також інтересам держави та суспільства.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" вважає, що суд першої інстанції не з`ясував і не довів обставин, що мають значення для справи, які він визнав встановленими; висновки суду не відповідають наведеним у рішенні обставинам справи; суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права.

Вказує на те, що договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 укладений сторонами з дотриманням усіх встановлених законом вимог щодо дійсності такого правочину. Спірний договір був спрямований на реальне настання правових наслідків. За цим договором ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" поставляло товар ТОВ «ВАССТЕЛ», що підтверджено документами бухгалтерського обліку і фінансової звітності апелянта, тобто договір виконувався. Отже висновок суду першої інстанції про фіктивність оспорюваного правочину є безпідставним, суб`єктивним припущенням суду.

Також вказує на відсутність підстав для висновку про фраудаторність договору поставки №DP 05-16/03, який укладено у травні 2016 року - задовго до винкнення у ТОВ «ВАССТЕЛ» договірних відносин з ДПАТ «НАК «Украгролізинг» та до виникнення заборгованості перед ДПАТ «НАК «Украгролізинг». За договором поставки №DP 05-16/03 ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" поставила ТОВ «ВАССТЕЛ» товар на загальну суму 55 424 643,74 грн, з яких боржник сплатив 50 671 643,08 грн.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно визнав поважними причини пропуску строку позовної давності заявником, однак не зазначив, які саме причини пропуску цього строку вважає поважними та чим це обумовлено. Адже заявник не наводив причин пропуску позовної давності.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив принципи верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності, зокрема, суд відкрив провадження у справі без сплати заявником судового збору, без жодних зволікань приймав заяви позивача по суті та з інших питань, які подавались з пропуском строку, натомість двічі усно відмовив апелянту у прийнятті додаткових доказів, проте не відобразив цього в оскарженому рішенні. Суд обмежував права апелянта та керувався лише аргументами, які наводив арбітражний керуючий Демчан О.І. і ДПАТ «НАК «Украгролізинг». Позиція та висновки суду першої інстанції грунтуються не на належних і вірогідних доказах, а засновані лише на суб`єктивних припущеннях та висновках, сформованих у справі №907/935/21 на підставі подій та дій учасників справи про банкрутство.

Просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 квітня 2023 року у справі №907/935/21(907/958/22) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович надав відзив, просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 квітня 2023 року у справі №907/935/21(907/958/22) - без змін.

Вважає оскаржене рішення вмотивованим, яке прийнято відповідно до норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу безпідставною, необгрунтованою.

Наводить доводи і обгрунтування подібні тим, що наведені у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 27 квітня 2023 року.

ДПАТ «Украгролізинг» вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" не спростовують висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 квітня 2023 року вважає законним і обгрунтованим, прийнятим з урахуванням усіх обставин справи, в тому числі і з урахуванням матеріалів справи №907/935/21 про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ».

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 квітня 2023 року у справі №907/935/21(907/958/22) залишити без змін.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 19 червня 2023 року відкрив провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 квітня 2023 року у справі №907/935/21(907/958/22) та витребував матеріали справи №907/935/21(907/958/22).

Розгляд справи в режимі відеоконференції за участі арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та представника Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» Кордас Жанни Анатоліївни призначено на 07 вересня 2023 року, про що повідомлено сторонам, третій особі.

Арбітражний керуючий Демчан О.І. надіслав клопотання проводити розгляд справи без його участі. Наголосив, що підтримує позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав представників скаржника, третьої особи і вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 квітня 2023 року у справі №907/935/21(907/958/22) належить скасувати, а в позові відмовити.

За обставинами справи, Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 22 грудня 2021 року відкрив провадження у справі №907/935/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ», ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06 жовтня 2022 року у справі №907/935/21 визначено вимоги конкурсних кредиторів:

1) Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на суму 3 692 331,27грн, з яких: 81 662,00 грн вимоги першої черги задоволення, 3 199 269,70 грн вимоги четвертої черги задоволення,411 399,57 грн вимоги шостої черги задоволення;

2) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Південний" у розмірі 6 374 873,20 грн, з яких: 16 462,00 грн, вимоги першої черги задоволення, 6 358 411,20 грн, забезпечені вимоги, що задовольняються позачергово;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 14 841 862,73 грн, з яких: 4 962,00 грн перша черга задоволення,10 453 000,66 грн четверта черга задоволення, 4 383 900, 07 грн шоста черга задоволення;

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП ОІЛ" у розмірі 1880 227,45грн, з яких 4 962,00 грн перша черга задоволення, 1 553 854,20 грн четверта черга задоволення, 321 411,25 грн шоста черга задоволення.

У грудні 2022 року розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович звернувся до суду в межах справи про банкрутство №907/935/21 із позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" і Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ"; просив суд визнати недійсним договір , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія", як фіктивного і укладеного з фраудаторною метою, на шкоду кредитору ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

Так, ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" (Позикодавець) і ТОВ «ВАССТЕЛ» (Позичальник) уклали Договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена у додатках: заявках та/або видаткових накладних та/або актах приймання-передачі, що підтверджують реалізацію товару (п.1.1.).

Кількість і вартість товару, що поставляється за даною угодою, визначаються між сторонами в специфікаціях і додатках, або видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього договору. Як додатки сторони приймають: рахунки, заявки, видаткові накладні на товар, акти приймання-передачі, інші письмові додаткові угоди сторін до договору. (п.1.7.).

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку по 100% попередній оплаті, у термін 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку, якщо інше не передбачено додатками до даного договору. Даний пункт не виключає можливість відпуску товару без попередньої оплати на умовах, визначених у додаткових угодах до даного договору. В цьому випадку покупець зобов`язаний провести розрахунок за поставлений товар протягом 10 банківських днів з дати фактичної поставки товару, якщо інше не передбачено додатковою угодою. (п.3.1.).

До договору поставки сторони укладали додаткові угоди Договору поставки.

За результатами розгляду грошових вимог ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» у справі №907/935/21 про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ» (яка набрала законної сили, не оскаржувалась) суд першої інстанції встановив, що за період з 15.09.2018 до 20.08.2020 на підставі додаткових угод № 62-81 постачальник поставив покупцю товари на загальну суму 4 832 894,40 грн. Боржник у період 17.09.2018 до 15.01.2020 сплатив постачальнику 6 122 258, 42 грн, які ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» спрямувало на погашення заборгованості, що утворилась до 15.09.2018 і на часткове погашення заборгованості за додатковою угодою №62 до договору №DP 05-16/03 від 03.05.2016.

У підсумку, суд першої інстанції визнав грошові вимоги ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» за договором поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 у сумі 4 753 000, 66 грн основного боргу, а також суми інфляційних втрат, процентів та пені.

Суд апеляційної інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги переглядає рішення Господарського суду Закарпатської області від 28 березня 2023 року у справі №907/935/21(907/957/22), яким суд визнав недійсним договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія",

При цьому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив надмірний формалізм, коли в мотивувальній частині ухвали від 16 березня 2023 року у цій справі вказав про залишення без розгляду клопотання представника ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" про поновлення строку на подання відзиву та доданих до відзиву доказів.

Суд не обгрунтував у чому полягає недобросовісність поведінки ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" (про що вказано в оскарженому рішенні), яке в день призначеного судового засідання 16 березня 2023 року подало відзив з доданими доказами.

Згідно з статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (ч.1 ст.7).

За текстом частини 9 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана О.І. до відповідачів ТОВ "ВАССТЕЛ" (боржник у справі №907/935/21) і ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" (кредитор у справі №907/935/21) про визнання недійсним договору поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016, як фіктивного і укладеного з фраудаторною метою, на шкоду кредитору ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

Згідно з статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частини перша, четверта статті 202 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, у момент учинення якого сторонами (стороною) не було додержано вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В силу приписів ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Водночас, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із ч. 2 і 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до змісту ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

За усталеною позицією Верховного Суду, порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина третя статті 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому, усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення), і настання відповідних наслідків та у разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Так, 03.05.2016 ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" (Постачальник) і ТОВ «ВАССТЕЛ» (Покупець) уклали Договір поставки №DP 05-16/03.

Сторони виконували договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016, підтвердженням чого є, зокрема, додаткові угоди до договору (в яких визначалась назва, кількість, ціна товару, порядок приймання товару), видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, інші докази, а також ухвала Господарського суду Закарпатської області від 06 жовтня 2022 року у справі про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ», якою суд визнав грошові вимоги ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" за договором поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 (яка набрала законної сили і яку учасники справи про банкрутство не оскаржували).

Необхідно наголосити, що суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення, не може його заперечити в інший спосіб, ніж визначено законом. Порядок і підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами визначено Главою 3 Розділу УІ ГПК України.

Тому переоцінка судом першої інстанції в мотивувальній частині оскарженого рішення своїх же висновків в ухвалі за результатами розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" у справі №907/935/21 про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ», не відповідає приписам закону.

Суд першої інстанції висловив суперечливу позицію щодо виконання сторонами оспорюваного правочину. Поряд з цим вказав, що ТОВ «ВАССТЕЛ» здійснювало часткові погашення заборгованості за договором поставки № DP 05-16/03, а ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» здійснювало поставки за додатковими угодами №62-81.

Отже, сторони уклали договір поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 та вчиняли дії на виконання цього договору, що вказує на справжність намірів сторін договору створити правові наслідки, які обумовлювалися цим правочином. Те, що ТОВ «ВАССТЕЛ» не повністю розрахувалося за отриманий від ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» товар не дає підстав вважати договір поставки №DP 05-16/03 фіктивним, а тим більше укладеним з метою підготовки підприємства ТОВ "ВАССТЕЛ" до майбутнього банкрутства. унеможливлення задоволення вимог кредитора ДПАТ «НАК «Украгролізинг» у справі про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ».

Ураховуючи наведене, а також дату укладення спірного договору (03.05.2016), дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ» (22.12.2021), дату укладення боржником з ДПАТ «НАК «Украгролізинг» договорів лізингу (листопад 2018) і виникнення зобов`язань за договорами лізингу (рішення господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/20 від 24.02.2021 та у справі №907/489/20 від 24.02.2021) - суд апеляційної інстанції критично оцінює висновки суду першої інстанції про укладення договору поставки «про людське око» («для створення юридичних підстав, видимості»), з метою штучного створення кредиторської заборгованості, підготовки ТОВ «ВАССТЕЛ» до майбутнього банкрутства, формування дружньої кредиторської заборгованості відносно ДПАТ «Украгролізинг» маючи на меті унеможливлення задоволення вимог кредитора ДПАТ «НАК «Украгролізинг» (за заявою якого суд 22.12.2021 відкрив провадження у справі №907/935/21 про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ»).

Матеріали справи не містять доказів фіктивності договору поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 чи укладення такого з фраудаторною метою (з наміром зловживати правами, доведення до банкрутства ТОВ «ВАССТЕЛ», ухилення ТОВ «ВАССТЕЛ» від зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором ДПАТ «Украгролізинг»). А з огляду на вказану вище послідовність подій, припущення про зловживання правом є надуманими.

Звернення ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у січні 2022 року у справі №907/935/21 про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ» із кредиторськими вимогами до боржника не можна розглядати, як незаконні дії, що вказують на недійсність договору поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 (яким обгрунтовані кредиторські вимоги).

Партнерські відносини у сфері господарської діяльності між ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ «ВАССТЕЛ» та іншими суб`єктами господарювання не можуть бути підставою для висновку про фіктивність договору поставки №DP 05-16/03 від 03.05.2016 чи укладення такого з фраудаторною метою, а саме: з метою унеможливлення задоволення вимог кредитора ДПАТ «НАК «Украгролізинг» у справі про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ». Доказів вчинення злочинних діянь такою співпрацею суду не надано.

Тому суд апеляційної інстанції погоджується із доводами ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" про відсутність законних підстав вважати спірний договір фіктивним і фраудаторним.

Відповідно до статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Зважаючи на наведені обставини справи і приписи закону, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 28 березня 2023 року у справі №907/935/21(907/958/22) та ухвалення нового рішення - відмову у задоволенні заяви розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про визнання недійсним договору поставки №DP 05-16/03 від 03 травня 2016 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271,275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" задовольнити.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 квітня 2023 року у справі №907/935/21(907/958/22) скасувати та ухвалити нове рішення:

Відмовити у задоволенні заяви розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про визнання недійсним договору поставки №DP 05-16/03 від 03 травня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" і Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ".

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.В.Зварич

Суддя І.Б. Малех