ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/3674/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третіх осіб Кондракова Віталія Вячеславовича

та заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - Петрушко Ірини Сергіївни

про стягнення судових витрат на правову допомогу,

а також заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб"

про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи,

у справі № 916/3674/19

за позовом Приватного підприємства "Левчик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб"

терті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 , 4) ОСОБА_5 , 5) ОСОБА_6 , 6) ОСОБА_7 , 7) ОСОБА_8 , 8) ОСОБА_9 , 9) ОСОБА_10 , 10) ОСОБА_11 , 11) ОСОБА_12 , 12) ОСОБА_13 , 13) ОСОБА_14 , 14) ОСОБА_15 , 15) ОСОБА_16 , 16) ОСОБА_17 , 17) ОСОБА_18 , 18) ОСОБА_1 , 19) ОСОБА_19 , 20) ОСОБА_20 , 21) ОСОБА_21 , 22) ОСОБА_22 , 23) ОСОБА_23 , 24) ОСОБА_24 , 25) ОСОБА_25 , 26) ОСОБА_26 , 27) ОСОБА_27 , 28) ОСОБА_28 , 29) ОСОБА_29 , 30) ОСОБА_30 , 31) ОСОБА_31 , 32) ОСОБА_32 , 33) ОСОБА_33 , 34) ОСОБА_34 , 35) ОСОБА_35 , 36) ОСОБА_36 , 37) ОСОБА_37 , 38) ОСОБА_38 , 39) ОСОБА_39 , 40) ОСОБА_40 , 41) ОСОБА_41 , 42) ОСОБА_42 , 43) ОСОБА_43 , 44) ОСОБА_44 , 45) ОСОБА_45 , 46) ОСОБА_46 , 47) ОСОБА_47 , 48) ОСОБА_48 , 49) ОСОБА_49 , 50) ОСОБА_50 , 51) ОСОБА_51 , 52) ОСОБА_52 , 53) ОСОБА_53 , 54) ОСОБА_54 , 55) ОСОБА_55 , 56) ОСОБА_56 , 57) ОСОБА_57 , 58) ОСОБА_58 , 59) ОСОБА_59 , 60) ОСОБА_60 , 61) ОСОБА_61 , 62) ОСОБА_62 , 63) ОСОБА_63 , 64) ОСОБА_64 , 65) ОСОБА_65 , 66) ОСОБА_66 , 67) ОСОБА_67 , 68) ОСОБА_68

про стягнення коштів і зобов`язання вчинити дії,

і за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб"

до Приватного підприємства "Левчик"

про скасування державної реєстрації права оренди та визнання права оренди на земельні ділянки,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Комісар О. В., Петрушко І. С., відповідача - Новак Р. Г., третьої особи ОСОБА_1 - Петрушко І. С.)

ВСТАНОВИВ:

1. Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду здійснювалося касаційне провадження за касаційними скаргами Приватного підприємства "Левчик" і третьої особи у справі - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2022 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2023, а також за касаційними скаргами Приватного підприємства "Левчик", поданими представником Комісаром О. В. за вх. № 3796/2023 від 06.06.2023 та представницею ОСОБА_69 за вх. № 3488/2023 від 24.05.2023 на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, та за касаційними скаргами Приватного підприємства "Левчик", поданими представником Комісаром О. В. за вх. № 3798/2023/а від 06.06.2023 та представницею ОСОБА_69 за вх. № 3430/2023 від 22.05.2023 на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у цій справі.

2. Постановою Верховного Суду від 05.09.2023 касаційні скарги Приватного підприємства "Левчик" і ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2022, а також додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 і додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 скасовано; провадження у справі № 916/3674/19 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3. Підставою для закриття Верховним Судом провадження у цій справі слугував висновок про порушення судами правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 ГПК України.

4. 11.09.2023 до Верховного Суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" із заявою (надійшла до суду касаційної інстанції 14.09.2023) про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій останнє просило стягнути з Приватного підприємства "Левчик" понесені у цій справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 783 000,00 грн та судовий збір у сумі 830 280,22 грн.

5. Також, 11.09.2023 до Верховного Суду звернувся представник третіх осіб у справі - адвокат Кондраков Віталій Вячеславович з клопотанням (надійшло до суду касаційної інстанції 18.09.2023) про стягнення судових витрат на правову допомогу, в якому просив стягнути з Приватного підприємства "Левчик" по 5 000,00 грн судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу адвоката в суді касаційної інстанції на користь кожного з 34-ох третіх осіб, перелічених у цьому клопотанні.

6. Окрім цього, 08.09.2023 із заявою про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи цієї звернулася третя особа - ОСОБА_1 в особі представника - адвокатки Петрушко Ірини Сергіївни (надійшла до суду касаційної інстанції 02.10.2023), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 61 000,00 грн.

7. Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8. Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

9. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 ГПК України).

10. В силу приписів частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

11. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина друга статті 126 ГПК України).

12. У статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, при закритті провадження у справі.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

14. Як вбачається із матеріалів справи, закриваючи провадження у цій справі, Верховний Суд, врахувавши в тому числі викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19 висновки щодо правозастосування в частині юрисдикції спору юридичної особи - орендаря про витребування майна в іншої юридичної особи - орендаря, які виникли з правовідносин на підставі договорів оренди земельної ділянки, укладених з фізичною особою, роз`яснив сторонам, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

15. Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

16. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, а саме статей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною по відношенню до загальних правил розподілу судових витрат, встановлених статтею 129 ГПК України (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, додаткових ухвалах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 12.07.2021 у справі № 903/317/20, від 12.07.2021 у справі № 903/254/20, від 23.07.2021 у справі № 910/13025/19).

17. Отже, за змістом частини п`ятої статті 130 ГПК України однією із умов для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, мають бути необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом.

18. Тобто стягнення (з позивача) компенсації понесених (відповідачем) витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі № 921/811/21, від 25.04.2023 у справі № 924/341/22).

19. Водночас ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, від 14.03.2023 у справі № 911/1201/22, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п`ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/ необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

20. В силу положень статті 74 ГПК України обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

21. А тому, стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується тощо (подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 16.06.2021 у справі № 904/9024/16, від 03.11.2021 у справі № 916/3444/19).

22. Водночас, обґрунтування жодної із наведених вище обставин відносно Приватного підприємства "Левчик" заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" та клопотання представника третіх осіб Кондракова В. В. не містять. У заяві представника третьої особи ОСОБА_1 - Петрушко І. С. також відсутнє обґрунтування зазначених у пункті 21 цієї додаткової постанови обставин щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" (окрім цього, представником третьої особи ОСОБА_1 - Петрушко І. С. до матеріалів заяви взагалі не надано доказів направлення Приватному підприємству "Левчик" копії цієї заяви і доданих до неї документів).

23. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі закриття провадження у справі можливе саме у випадку необґрунтованості дій позивача, та звертала увагу, що сам по собі факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмету спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 640/1029/18, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 906/961/17 від 08.07.2020 у справі № 810/3711/18).

24. При цьому відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.06.2021 у справі № 904/9024/16, пред`явлення позову до суду з порушенням правил юрисдикції та, як наслідок, закриття судом провадження у справі, не можуть бути достатнім свідченням необґрунтованості дій позивача.

25. З огляду на викладене та враховуючи правові позиції Верховного Суду у наведених вище постановах, колегія суддів дійшла висновку, що за наявними у справі матеріалами не встановлено необґрунтованих дій як позивача за первісним позовом - Приватного підприємства "Левчик", так і позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" у розумінні статті 43 ГПК України, які б вказували про їх умисну недобросовісну поведінку, як необхідну умову для компенсації особі здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи у порядку частини п`ятої статті 130 ГПК України. Колегія суддів також окремо звертає увагу, що ніхто із заявників під час розгляду справи судами не заявляв клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з її непідвідомчістю господарським судам, а ТОВ "Балтський хлібороб" подавало зустрічний позов у цій справі.

26. Отже, оскільки аналіз обставин розгляду цієї справи не дає підстав для висновку, що внаслідок саме неправильних дій позивача за первісними позовом - Приватного підприємства "Левчик", а також позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб", виник спір у даній справі, та не свідчить про недобросовісність користування цими особами наданими їм процесуальними правами або ж наявність з їх сторони зловживань щодо них, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи № 916/3674/19, а також клопотання представника третіх осіб Кондракова В. В. та заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - Петрушко І. С. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 244 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання представника третіх осіб Кондракова Віталія Вячеславовича та заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - Петрушко Ірини Сергіївни про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/3674/19.

2. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи № 916/3674/19.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил