РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЄУН № 337/3261/23

Провадження № 2/337/1197/2023

09.10.2023                                                                                 м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Мальованого В.О.,

участю секретаря - Крижко Я.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі – позивач, ТОВ «Коллект Центр») до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ), про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту

ВСТАНОВИВ:

21.06.2023 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 3782372 від 07.03.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі – ТОВ «Авентус Україна», первісний кредитор) та відповідачем, у розмірі 65 970, 95 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 20000, 00 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги – 45 600,00 грн., заборгованості по 3 % річних – 50, 95 грн., заборгованості по інфляційним втратам – 320, 00 грн. Мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків у повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги відповідно до договору відступлення права вимоги. А також просить стягнути з відповідача всі судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, просить розгляд справи провести без його участі, підтримавши раніше заявлені вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином,

12.09.2023 представником відповідача надіслано до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається.

       На його думку, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», адже лише первинні документи, які фіксують факти здйснення господарських операцй та складені під час здійснення господарської операції – є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Однак, позивачем так і не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредита та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та ін.). А отже, немає підстав вважати, що розмір та заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Звернувши увагу суду на те, що розмір нарахованих відсотків, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Вважає позовну заяву не обґрунтованою, передчасною та безпідставною, просить у задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у відзиві.

02.10.2023 представником позивача надіслано до суду відповідь на відзив, у якому зазначено.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн.

ТОВ «Авентус» (первісний кредитор) свої зобов`язання за договір про надання споживчого кредиту № 3782372 від 07.03.2021 виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням.

У порушення умов договору, відповідач, свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 06.06.2023 року загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості, становить 65970,95 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 20000,00 грн.;

- заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги – 45600,00 грн.;

- заборгованість по пеням і штрафам – 0,00 грн.;

- нараховані 3% річних - 50,95 грн.;

- інфляційні втрати - 320,00 грн.

Вважає позовну заяву обґрунтованою, просить задовольнити позов.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.

З матеріалів справи, наявних у ній доказів, суд приходить до переконання, що позов необхідно задовольнити у повному обсязі, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено.

07.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб - сайт або мобільний додаток, укладено договір про надання споживчого кредиту № 3782372 (далі - договір), за яким Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати й повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає – 20 000, 00 грн., строк кредиту 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1, 90 % в день.

У договорі під час його укладення відповідач вказала свої паспортні дані, номер облікової картки платника податків, поштову адресу, номер мобільного телефону, електронної пошти.

Згідно з довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» за вих. № 2507 від 05.04.2023, ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (ЄДРПОУ 35442539) повідомляє про успішність наступної операції, згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20 - П від 08.07.2020 року, транзакція № 919834234 на суму 20 000, 00 грн., та номер картки НОМЕР_1 .                                                                                Відповідачем факт отримання коштів за сумі 20 000.00 грн. не заперчувався.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно -телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Аналізуючи викладене, можна прийти до висновку про те, що будь - який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19; від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19 та від 22.11.2021 року у справі № 234/7719/20.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь - якої організаційно - правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно -телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

За змістом частин 3, 4, 6, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

24.01.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 24 – 01/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, включаючи договір про надання споживчого кредиту № 3782372 від 07.03.2021, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

Згідно з Реєстром боржників від 24.01.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , в сумі 65 600, 00 грн.

ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) 10.03.2023 року уклали Договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю -продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору право грошової вимоги. Згідно з Реєстром боржників від 10.03.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , у загаьному розмірі 65 600, 00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Будь - яких застережень про неможливість заміни кредитора у зобов`язанні кредитний договір не містить.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 , умов договору, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача перед ТОВ «Коллект Центр» по укладеному договору від 07.03.2021 становить 65970, 95 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 20000, 00 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги – 45 600,00 грн., заборгованості по 3 % річних – 50, 95 грн., заборгованості по інфляційним втратам – 320, 00 грн.

Відповідачем розмір заборгованості не спростовано, альтернативного розрахунку за нарахованими відсотками суду не надано.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання у повному обсязі взятих на себе за договором кредиту зобов`язань відповідач не надав.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов ТОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості необхідно задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Перевіривши наявні у матеріалах справи докази, на відповідність заявлених до стягнення сум наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є розмір витрат представника позивача на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 9000, 00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шість статті 137 ЦПК України).

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таким чином, ураховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем факт надання Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» професійної правничої (правової) допомоги позивачу, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 9000, 00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» необхідно стягти судові витрати в розмірі 2684, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 263 - 265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 3782372 від 07.03.2023 в сумі 65 970, 95 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 20000, 00 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги – 45 600,00 грн., заборгованості по 3 % річних – 50, 95 грн., заборгованості по інфляційним втратам – 320, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 9000, 00 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09 жовтня 2023 року.

Суддя В.О. Мальований