Справа № 181/1661/23

Провадження №1-кп/181/134/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. смт Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (ВКЗ),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Охримівка Якимівського району Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та угоду про визнання винуватості, укладену 28 вересня 2023 року між начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 із захисником ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 в кінці травня 2023 року, в денний час доби, точного часу та дати під час проведення досудового розслідування та судового провадження встановити не надалось можливим, проходячи повз лісосмугу, розташовану неподалік із західної сторони с. Райполе, Синельниківського району, Дніпропетровської області на землі помітив металевий предмет округлої форми, який по своїм зовнішнім ознакам схожий на ручну гранату в зборі з предметом, схожим на запал до гранати, які ОСОБА_4 вирішив взяти собі для самозахисту.

Після цього, знаходячись на вищевказаній ділянці місцевості, ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисний, злочинний намір, направлений на незаконне придбання боєприпасів, без передбаченого законом дозволу на їх придбання, незаконно, умисно, з метою в подальшому використати для самозахисту, підняв виявлені ним предмети, тим самим незаконно, умисно, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання боєприпасів, придбав їх.

В подальшому, ОСОБА_4 з метою приховання виявлених ним предметів, переніс їх до місця свого проживання, а саме: в домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , таким чином, без передбаченого законом дозволу, незаконно, умисно переносив та зберігав зазначені боєприпаси безпосередньо при собі. Цього ж дня, у вечірній час, точного часу під час проведення досудового розслідування та судового провадження встановити не надалось можливим, прибувши до свого домоволодіння, ОСОБА_4 заховав виявлені ним та принесені додому боєприпаси під крісло в зальній кімнаті будівлі житлового будинку домоволодіння в АДРЕСА_2 , таким чином без передбаченого законом дозволу, незаконно, умисно почав зберігати зазначені вище предмети.

20 серпня 2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку у кримінальному провадженні № 12023041480000189 від 20.08.2023, внесеного до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, на території домоволодіння, в котрому фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , в зальній кімнаті будинку, під кріслом виявлено та вилучено гранату ф-1 з маркуванням НОМЕР_1 із запалом з маркуванням НОМЕР_2.

Згідно висновку судової вибухо-технічної експертизи встановлено, що надані на дослідження предмети є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 50-56 грам) - корпусом бойової ручної осколкової гранати Ф-1 та засобом ініціювання - підшивачем УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам). Надані на дослідження предмети виготовлені промисловим способом. В конструктивному поєднанні надані на дослідження корпус бойової ручної осколкової гранатиФ-1 з підривачем УЗРГМ-2 є боєприпасом - бойовою ручною осколковою гранатою Ф-1.

Надана на дослідження бойова ручна осколкова граната Ф-1 придатна до вибуху.

Таким чином, своїми діями, які виразились у незаконному носінні, зберіганні, придбанні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

28 вересня 2023 року між начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 із захисником ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

Суд вважає, що при укладені угоди сторонами було дотримано вимоги ст.469 КПК України, а тому вважав за можливе розглянути її у підготовчому судовому засіданні.

Сторони в своїй угоді про визнання винуватості також виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст. 263 КК України, яка ніким не оспорюється.

Згідно угоди ОСОБА_4 беззастережно та в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному носінні, зберіганні, придбанні боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Істотними обставинами для даного кримінального провадження є: повне та безумовне визнання винуватості обвинуваченим.

Сторони досягли відповідних домовленостей та погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Згідно ч. 3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Захисник також наполягав на затвердженні угоди.

Суд, проаналізувавши надані матеріали кримінального провадження, враховуючи думку обвинуваченого, його захисника, прокурора, які вважають, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди та застосування покарання, узгодженого угодою про визнання винуватості.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

При цьому абз.5 ч.4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 . Його дії обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України.

В силу положень ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття. Обставин, що обтяжують його покарання, не встановлено.

ОСОБА_4 раніше не судимий.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених ст.65 КК України, є в межах санкції ч.1 ст.263 КК України та відповідає приписам ст.75 КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз.1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

Також на виконання вимог п.6 ст.474 КПК України суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Долю щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 вересня 2023 року між начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 із захисником ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене угодою покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст. 76 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 2868 гривень 00 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/113-23/2707-ВТХ від 29.08.2023.

Речові докази:

-диск із відеозаписом обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-один полімерний спец пакет №5654145 із залишками об`єктів дослідження та первинним пакуванням, який передано в камеру зберігання речових доказів при ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Межова, вул. Соборна, 54, - знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду на підставі ч.6 ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1