Ухвала

12 жовтня 2023 року

місто Київ

справа № 947/37625/21

провадження № 61-14525ск23

Верховний Суд, який діє у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання припиненою іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10 жовтня 2023 року із застосуванням системи «Електронний суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року, залишити в силі рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року.

Заявник подала касаційну скаргу без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення з нею.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

І. Щодо дотримання строків звернення з касаційною скаргою

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що причини пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, у тому випадку, коли таке недотримання строку касаційного оскарження зумовлене, зокрема, діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, які безумовно перешкоджали скаржникові своєчасно звернутися з такою скаргою.

Суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову 31 липня 2023 року, заявник подала касаційну скаргу 10 жовтня 2023 року, отже із пропуском строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, який сплинув 30 серпня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року, оскільки копію постанови суду апеляційної інстанції вона отримала особисто у приміщенні суду 12 вересня 2023 року, про що є відповідний запис у журналі видачі копій судових документів, на підтвердження чого заявник надана копію заяви від 07 вересня 2023 року про видачу копії повного тексту судового рішення.

Верховний Суд не визнає такий доказ достатнім, оскільки з його змісту неможливо встановити дійсну дату отримання копії оскаржуваного рішення заявником, оскільки з його змісту неможливо з`ясувати дату отримання копії судового рішення. Вочевидь неможливо переконатися у тому, що суд апеляційної інстанції дійсно не вручав заявнику або її представникові копію оскаржуваного рішення раніше або у інший спосіб.

Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема, у виді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи немає доказів своєчасного направлення апеляційним судом копії оскаржуваного рішення поштовим зв`язком або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду, а так само про направлення електронної копії судового рішення на електронну скриньку заявника.

Верховний Суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 повинна надати докази на підтвердження зазначеної нею дати отримання копії постанови Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року.

ІІ. Щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційноїі касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення Акціонерне товариство «УкрСиббанк» у листопаді 2021 року звернулося до суду із позовом з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором від 12 березня 2008 року № 11313350000 у розмірі 1 464, 15, еквівалент якої згідно з курсом Національного банку України становив 39 683, 30 грн.

ОСОБА_1 у січні 2022 року звернулася до суду із зустрічним позовом з вимогою про припинення обтяження майна відповідно до іпотечного договору, посвідченого 12 березня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю. Д., реєстраційний номер 1245.

Враховуючи, що ОСОБА_1 просить суд здійснити перегляд рішення в частині вимог первісного та зустрічного позову, тому сплата судового збору у справі № 947/37625/21 повинна бути здійснена за однією вимогою немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру.

За правилами підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року становив 2 270, 00 грн (на момент подання позову).

За змістом статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2022 року становив 2 481, 00 грн (на момент подання позову).

За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки розмір судового збору за подання зустрічної позовної заяви за вимогою немайнового характеру, з якою звернулася у 2022 році фізична особа у цій справі, становив 0 ,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992, 40 грн), відповідно за подання касаційної скарги підлягає сплаті 1 984, 80 грн (992, 40 х 200 %).

За подання позову майнового характеру сума судового збору становила 2 270, 00 грн, оскільки 1, 5 % ціни позову становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (39 683, 30 х 1, 5 %), тому за подання касаційної скарги підлягає сплаті 4 540, 00 грн (2 270, 00 х 200 %).

Отже, за подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції підлягає сплаті судовий збір у розмірі 6 524, 80 грн (1 984, 80 + 4 540, 00 грн).

За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тож остаточний розмір судового збору за подання касаційної скарги, яка направлена до Верховного Суду із застосуванням системи «Електронний суд», становить 5 219, 84 грн

(6 524, 80 х 0, 8).

До касаційної скарги заявник додала клопотання, у якому просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що розмір її річного доходу за 2022 рік становив 24 906, 89 грн.

На підтвердження майнового стану заявник надала копію довідки про доходи від 18 вересня 2023 року № 5019961815004018 за період починаючи з січня 2022 року до вересня 2023 року.

Заява обґрунтовувалася тим, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 26, 2 % її річного доходу за 2022 року та може становити для неї надмірний фінансовий тягар.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Правила пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само цей припис не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, § 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, § 111).

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:

а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, ураховуючи відомості про майновий стан заявника за 2022 рік (24 906, 89 грн), Верховний Суд встановив підстави для зменшення заявникові розміру належного до сплати судового збору, проте відмовляє у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. У такому висновку Суд виходить з потреби у забезпеченні відповідального та добросовісного виконання учасниками розгляду справи своїх процесуальних обов`язків та реалізації наданих процесуальним законом повноважень.

Суд зменшує заявникові розмір судового збору за подання скарги до суду касаційної інстанції до одного прожиткового мінімуму для працездатних громадян, тобто до 2 684, 00 грн, який вона повинна оплатити у строк, визначений у цій ухвалі суду касаційної інстанції. На підтвердження сплати судового збору суду потрібно надати документ, що підтверджує його оплату.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ІІІ. Щодо направлення копій касаційної скарги іншим учасникам справи

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або приписами, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом

За правилом частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Наведе правило також визначено пунктом 29 згаданого Положення.

Заявник не надала доказів надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги ОСОБА_2 , тому Верховний Суд визначив, що заявник повинна направити до цього Суду докази надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_2 копії касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються приписи статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Суд роз`яснює, якщо заявник не усуне недоліки поданої касаційної скарги у строк, встановлений судом, така скарга вважатиметься неподаною і буде повернута цій особі (частина друга статті 393, частина третя статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги до 2 684, 00 грн.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання припиненою іпотеки, залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційні скарги вважатимуться неподаними та будуть повернуті заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний