Справа № 157/1158/22

Провадження №1-кп/157/47/23

УХВАЛА

Іменем України

10 жовтня 2023 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 липня 2022 року за № 12022030530000223, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , не працевлаштований, не одружений, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

                                                          встановив:

Прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання,  у якому просить продовжити  щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 08.07.2022 близько 01 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись поблизу перехрестя вулиці Центральна - провулок Центральний у селі Піщане Камінь-Каширського району Волинської області, під час конфлікту, що раптово виник, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючи ними та діючи з метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримуючи в руці мотошолом, наніс ОСОБА_7 не менше чотирьох ударів у життєво-важливий орган - голову, чим спричинив останньому закриту черепно-мозкову травму у вигляді підшкірного крововиливу в лівій скронево-тім`яній ділянці голови, синця, садна, поверхневої рани в ділянці зовнішнього кута правого ока, садна в ділянці лоба зліва, синця в ділянці зовнішнього кута лівого ока; крововиливів на внутрішній поверхні м`яких тканин голови; крововиливу в лівий скроневий м`яз; субарахноїдальних вогнищевих крововиливів в лівій та правій тім`яній  ділянці головного мозку, крововиливу  з поширенням  в борозну  в лівій потиличній ділянці, крововиливів в стовбуровій частині головного мозку, субарахноїдальних крововиливів мозочка та дрібно вогнищевих крововиливів в речовині мозочка, в результаті чого умисно протиправно заподіяв смерть ОСОБА_7 . Причиною смерті останнього стала закрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась крововиливами під оболонки та тканину головного мозку, що призвело до розвитку травматичного набряку та здавлення головного мозку. Обвинувальний акт у кримінальному проваджені 29.09.2022 надіслано до Камінь-Каширського районного суду Волинської області. ОСОБА_4 08.07.2022 о 03 годині 10 хвилин затримано у порядку ч. 1 ст. 208 КК України. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що умислу на вбивство потерпілого не мав. При цьому обвинувачений констатував  факт нанесення саме ним удару  мотошоломом у голову ОСОБА_7 , від чого останній впав та до свідомості  вже не приходив. Також  ОСОБА_4 продемонстрував  механізм завдання ОСОБА_7 удару мотошоломом, знизу  вверх  у життєво важливий орган – голову. Вищезазначені показання деталізовані обвинуваченим  під час проведення  за участю останнього слідчого експерименту, протокол якого досліджено у судовому засіданні. Окрім цього, вина обвинуваченого у скоєнні злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням на лінію «102» про виявлення трупа, на тілі якого наявні сліди побиття; протоколом огляду місця події від 08.07.2022, проведеного по вул. Центральна у с. Піщане Камінь-Каширського району Волинської області, під час якого зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину та вилучено мотоцикл марки «Senke» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , мотоцикл марки «Senke» без номерних знаків, мотошолом чорного кольору з пошкодженнями, дві пляшки з наявною прозорою рідиною з різким запахом, одну пляшку з рідиною бурого кольору з різким запахом, вітрове скло від мотоцикла; протоколом затримання ОСОБА_4 від 08.07.2022, під час якого вилучено його одяг та мобільний телефон; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших свідків; консультативним висновком спеціаліста, згідно з яким встановлено стан сп`яніння обвинуваченого; висновком судово-медичної експертизи № 85; іншими доказами. На даний час наявні ризики не зменшилися та продовжують мати місце. ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Обвинувачений неодружений, на утриманні нікого не має, не працює та не навчається. При цьому останній обвинувачується у вчиненні злочину у стані алкогольного сп`яніння, у нічний час, поєднаному з насильством, від якого настала смерть людини. Злочин вчинено в умовах воєнного стану в Україні та у час дії комендантської години, коли заборонено в нічний час доби перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям населених пунктів. Викликає і побоювання щодо помсти за вбивство ОСОБА_7 близькими родичами та друзями  покійного (з показань допитаних свідків встановлено, що ОСОБА_4 били після вчинення злочину на місці події). Потерпілий наполягає  на продовженні  обвинуваченому такого  запобіжного заходу  як тримання під вартою, оскільки поведінка останнього  та його родичів не вказують  на те, що  ОСОБА_4   щиро кається та жалкує про вчинений злочин, збитків потерпілому не відшкодовано. Всі вищевказані факти свідчать про свідоме порушення ОСОБА_4 правил та норм поведінки в суспільстві та про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків. При цьому, ненастання вищевказаних ризиків зумовлене застосуванням щодо ОСОБА_4 09.07.2022 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стоком на 60 днів, який ухвалою судді районного суду від 21.06.2023 продовжено до 13 жовтня 2023 року включно. Загальною підставою для застосування будь-якого заходу примусу, у тому числі запобіжного заходу, є фактичні дані, які свідчать про неналежну поведінку суб`єкта кримінального процесу чи можливість такої поведінки, яка повинна ґрунтуватись на даних, які свідчать про реальний намір такої особи вчинити дії, для попередження яких застосовується запобіжний захід. Застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання та особистої поруки відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, обвинуваченим виконані не будуть. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути обраний, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства, внаслідок якого загинув потерпілий. Перебування під цілодобовим домашнім арештом за місцем проживання дозволить обвинуваченому зустрічатись та схиляти свідків до зміни наданих показань під приводом винагороди чи примусу, покинути місце проживання, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Захисник ОСОБА_5 6 жовтня 2023 року подав до суду клопотання, у якому просить у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, змінити застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт у житлі, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронного засобу контролю та покласти обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатись з місця проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання; 4) здати на зберігання слідчому паспорт громадянина України та за наявності паспорт для виїзду за кордон; 5) не спілкуватися з іншими учасниками у даному кримінальному провадженні, і в обґрунтування можливості зміни запобіжного заходу зазначає, що ОСОБА_4 раніше не судимий, від органу досудового розслідування не переховувався, підозра є необґрунтованою з огляду на здійснення невірної кваліфікації дій ОСОБА_4 , продовження існування ризиків за ч. 1 ст. 177 КПК України є сумнівним і недоведеним, внаслідок чого є можливим пом`якшення запобіжного заходу на менш суворий, такий як цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю. Клопотання прокурора мотивоване тим, що у сторони обвинувачення є нібито достатні підстави вважати підозру обґрунтованою і на даний час продовжують існувати ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. Наявність жодних з передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на які посилається сторона обвинувачення при застосуванні запобіжного заходу, не доведена. Суду не було надано доказів того, що ОСОБА_12 : 1) будь-яким чином перешкоджав досудовому розслідуванню при тому, що останній надав детальні показання та відтворив усі події в ході проведення слідчого експерименту з застосуванням відеозаписувальної техніки, у зв`язку із чим вже не має змоги змінити свої показання; 2) вчиняв дії, спрямовані на вплив свідків та/або потерпілого; більш того, свідки, на показання яких спирається сторона обвинувачення, а також судово-медичні експерти вже допитані безпосередньо у судових засіданнях, а відтак об`єктивної потреби  на них впливати у будь-який спосіб немає і ризик впливу на них цілком знівельовано. Жодних дій, спрямованих на вплив на цих свідків, обвинуваченим не вчинялось. Більш того, вищевказані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , котрі є єдиними очевидцями події злочину, вже були допитані безпосередньо у судовому засіданні, а відтак об`єктивної потреби на них впливати у будь-який спосіб немає і ризик впливу на них цілком знівельовано; 3) намагався переховуватись чи переховувався від правоохоронних органів, оскільки у матеріалах провадження відсутні будь-які докази на підтвердження таких фактичних даних. Натомість, достовірно відомо, що ОСОБА_4 не чинив жодного опору під час його затримання, не тікав та не переховувався, добровільно надав частково визнавальні показання щодо обставин розслідуваних подій (сторона захисту незгідна суто в частині кваліфікації дій обвинуваченого), самостійно викликав швидку медичну допомогу; 4) може вчинити інше правопорушення при тому, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою молодого віку, не судимий, законослухняний (до події правопорушення) громадянин, а у матеріалах справи відсутні будь-які докази про притягнення останнього навіть до адміністративної відповідальності. Кожен конкретний ризик має бути доведений та обґрунтований доказами його існування з наданням копій відповідних матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи при запереченні ним щодо пом`якшення раніше застосованого запобіжного заходу. Суду не надано, не вказано жодного факту, який міг би довести, що підстави справді існують, не наведено жодного доказу можливої неправомірної поведінки ОСОБА_4 , не зазначено, які саме дії останнього свідчать про його бажання уникнути своєї відповідальності, всі перелічені доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому об`єктивних підстав вважати, що підозрюваний намагається якимось чином перешкоджати досудовому слідству, немає. Окрім того, стороною обвинувачення не було надано жодного доказу спроб останнього в будь-який спосіб впливати на свідків та потерпілого чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. ОСОБА_4 приймав активну участь у досудовому розслідуванні, бажаючи тим самим довести свою невинуватість у пред`явленому прокурором звинуваченні та під час його перебування під вартою належним чином дотримується умов ув`язнення, порядок установи не порушує, жодних скарг на нього немає, а у прокурора докази зворотного відсутні, і він таких суду надати не в змозі, судовому розгляду перешкоджати обвинувачений намірів не має, впливу на свідків та потерпілого здійснювати не буде, переховуватись чи в будь-який інший спосіб ухилятись від виконання покладених на нього обов`язків не бажає. ОСОБА_4 хоча і не є одруженим, проте має сім`ю, у якій є брат та мати, у зв`язку із чим є необхідність матеріально та фізично допомагати своїм родичам, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, скарги на нього відсутні. Враховуючи відсутність ризиків, наведених у ст. 177 КПК України, з огляду на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, його сімейний та майновий стан, молодий вік, характеристику, неперебування на обліках у лікарів нарколога та психіатра, об`єктивну відсутність фактичних даних про перешкоджання з боку ОСОБА_4 досудовому розслідуванню, судовому розгляду, доцільним є обрати щодо останнього більш м`який запобіжний захід, а саме у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засідання клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою підтримав з викладених у ньому підстав та пояснив, що у кримінальному провадженні призначена судова медико-криміналістична експертизи, яка досі триває, а ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив і пояснив, що впливати на свідків, перешкоджати розгляду кримінального  провадження,  з огляду на стадію розгляду провадження, не зможе, свідки допитані, також не зможе ухилитися від суду, оскільки в країні введено воєнний стан, наявні по всій території блок-пости та обмежено виїзд за кордон особам призивного віку,  крім того, перебуваючи під вартою є не можливим його працевлаштування та подальше відшкодування збитків завданих злочином, немає даних і про те, що він буде вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому  можливо застосувати  більш м`який запобіжний захід та дати йому можливість виправитися, влаштуватися на роботу для відшкодування моральної шкоди потерпілому, адже у справі заявлено цивільний позов. Викладені у клопотанні прокурора  обставини про те, що після нанесення ним удару потерпілий не приходив до свідомості не відповідають дійсності, адже останній за  ще  стояв на ногах і  міх йти, хоч із наданням допомоги.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив з підстав, наведених ним у письмовому запереченні, та підтримав клопотання про зміну щодо ОСОБА_4 застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту  з застосуванням електронного засобу контролю. В обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора та можливості зміни запобіжного заходу на більш м`який пояснив, що прокурором здійснено лише формальне посилання  на докази, які  судом вже досліджувалися, нових даних про те, що наявні  ризики  продовжують існувати  не надано,  ОСОБА_4   кримінальному провадженню не перешкоджав, надав  показання, матеріали кримінального провадження досліджені, свідки допитані і впливу на них бути не може. Застосування запобіжного  заходу у вигляді домашнього арешту з електронним засобом контролю знівелює ризик  втечі обвинуваченого,  оскільки  зазначений браслет самостійно зняти не можна і  правоохоронні органи постійно будуть обізнані про місце  перебування обвинуваченого. Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  по суті є формою  очікування майбутнього вироку, у кримінальному провадженні завершальна стадія судового процесу, очікується висновок судово-криміналістичної експертизи.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засідання підтримав клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного у вигляді тримання під вартою

Заслухавши доводи прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, потерпілого, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора  належить задовольнити та строк тримання обвинуваченого під вартою продовжити на 60 днів, а у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу – відмовити, зважаючи на таке.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать: про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 331 КПК України за наслідками розгляду питання про продовження строку тримання під вартою суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема,  до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ухвалами суду від 5 жовтня 2022 року, 21 листопада 2022 року, 11 січня 2023 року, 2 травня 2023 року, 21 червня 2023 року, 15 серпня 2023 року строк тримання обвинуваченого під вартою  продовжувався  за клопотанням прокурора з тих підстав, що продовжували існувати ризики впливу обвинуваченого на свідків та переховування від суду, які послужили підставою для застосування  слідчим суддею такого запобіжного заходу.

Ухвалою суду від 15 серпня 2023 року щодо ОСОБА_4   продовжено  строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 жовтня 2023 року включно, оскільки продовжував існувати ризик переховування останнього від суду.

В обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на ті самі ризики, які послужили підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризиком в  контексті застосування заходів кримінального провадження належить вважати ймовірність  вчинення обвинувачених таких дій,  які перешкодять  судовому розгляду та виконанню визначених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження.

КПК України не вимагає  доказів того, що обвинувачений  обов`язково, поза всяким сумнівом, здійснить відповідні дії, а вимагає доказів на підтвердження того, що останній має реальну можливість їх  вчинити у конкретному кримінальному провадженні у майбутньому.

Як критерій застосування запобіжного заходу ризик має прогностичний характер, при його оцінці вагомими факторами є  тяжкість кримінального правопорушення, складність справи і серйозність обвинувачення,  дані, що характеризують особу обвинуваченого, в їх сукупності та взаємозв`язку.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, проживає з матір`ю та братом, не навчається,  до затримання офіційно працевлаштований не був, стан його здоров`я задовільний, по місцю утримання під вартою характеризується позитивно.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, внаслідок скоєння злочину настали незворотні наслідки – смерть особи молодого віку.

Тяжкість пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального провадження, згідно з якими ОСОБА_4 обвинувачується  у вчиненні злочину у воєнний стан, у комендантську годину, у стані алкогольного сп`яніння, незворотні наслідки, які  настали внаслідок  скоєння злочину, - смерть молодої людини, у сукупності з вищезазначеними даними про особу обвинуваченого, відсутність у нього постійної суспільно корисної зайнятості, дають суду достатні підстави вважати, що вірогідність  недобросовісної поведінки обвинуваченого є  настільки вагомою і очевидною, а це у свою чергу свідчить  про продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення  кримінальної відповідальності у разі доведення його  вини у вчиненні злочину, і такий ризик не зменшився.

За таких обставин і беручи до уваги те, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого спливає 13 жовтня 2023 року, і розгляд кримінального провадження закінчити до цього часу не є можливим з об`єктивних причин, що зумовлені складністю кримінального провадження, великим об`ємом доказів, призначенням у кримінальному провадженні за клопотанням сторони захисту судової медико-криміналістичної експертизи, яка з незалежних від суду ще не проведена, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень і запобіганню ризику його втечі і переховування від суду, обраний раніше щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити на строк 60 днів.

Відсутність на цьому  етапі розгляду кримінального провадження інших ризиків, які послужили підставою для застосування  найсуворішого запобіжного заходу, зокрема ризику впливу на свідків не свідчить про відсутність підстав для  продовження строку такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який посягає на найвищу соціальну цінність – життя людини, злочин є насильницьким та потягнув за собою незворотні наслідки, а тому суд дійшов висновку, що  інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають  інтереси  поваги до  особистої свободи останнього, у зв`язку з чим продовження строку запобіжного  заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю з огляду на фактичні обставини пред`явленого обвинувачення не усуне реальну можливість обвинуваченого порушити покладені на нього процесуальні обов`язки та не зможе дієво запобігти вищевказаному ризику. Дотримання  запобіжного заходу  у вигляді домашнього арешту  залежить у тому числі і від вольової поведінки обвинуваченого, а тому із застосуванням  такого запобіжного заходу високий ступінь вірогідності недобросовісних дій останнього, тобто таких, які будуть перешкоджати судовому розгляду,  зокрема переховування від суду, зберігатиметься.

Обставини, які б спростовували правомірність  подальшого  тримання обвинуваченого під вартою, яке застосоване  як запобіжний захід,  відсутні.

Бажання обвинуваченого працевлаштуватися не є підставою для зміни щодо нього застосованого запобіжного заходу.

Разом з тим, не ґрунтуються на вимогах  закону посилання прокурора у клопотанні як на підставу для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на те, що останній не кається у скоєному, не відшкодував потерпілому збитки, оскільки визнання вини є правом обвинуваченого. Окрім того, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , не зважаючи на пред`явлений ним цивільний позов про відшкодування  моральної шкоди, пояснив, що не бажає отримувати грошовий переказ від обвинуваченого, надісланий в рахунок відшкодування спричиненої йому шкоди, і його цивільний позов повинен бути вирішений судом згідно із законом.

Керуючись ст. ст. 331, 369, 372 КПК України, суд

                                                    постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 8 грудня 2023 року включно.

У задоволенні клопотання  захисника ОСОБА_5 про зміну застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю відмовити. 

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії повного судового рішення.

Дата проголошення повного тексту ухвали – 16 год. 50 хв. 11 жовтня 2023 року.  

Головуючий: ОСОБА_1