Справа № 438/957/22

Провадження № 1-кп/438/38/2023

УХВАЛА

іменем України

11 жовтня 2023 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, судимого в останнє 30.09.2019 р. Галицьким районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, мешкаючого в АДРЕСА_1

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, судимого 01.04.2022 р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 4 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, мешкаючого в АДРЕСА_2

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 03.10.2023 р. відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01 грудня 2023 р. без визначення розміру застави.

Згідно отриманої від Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області інформації, ОСОБА_7 оглянуто лікарями та йому встановлено діагноз: «Пахово-калиткова кила справа. Рекомендовано планове оперативне втручання».

       У зв`язку із вказаним, захисником ОСОБА_7 – адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт, аби обвинувачений почав лікування, яке майже неможливе в умовах слідчого ізолятору.

Обвинувачений ОСОБА_7 клопотання захисника підтримав, заявив, що буде виконувати покладені на нього судом процесуальні обов`язки.

Прокурор ОСОБА_3 проти клопотання заперечував, зазначивши, що обвинувачений за певних умов може отримати відповідну медичну допомогу.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені   частиною першою   цієї статті.

Як вбачається з обвинувального акту, формулювання обвинувачення містить інформацію, яка вказує на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах могли вчинити інкриміноване їм кримінальне правопорушення, за вчинення яких передбачено суворе покарання, що додатково підтверджується дослідженими судом доказами.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

При обранні виду запобіжного заходу слідчий суд також керується вимогами ч.ч. 1 та 4 ст. 194 КПК України, за якими, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Як встановлено судом, обвинувачені ніде не працюють і не вчиться, не мають власних сімей, дітей, інших утриманців, тобто, у них відсутні міцні соціальні зв`язки у місті постійного проживання. Від цього суд вважає, що існує ризик втечі обвинувачених, та як наслідок, ухилення від правосуддя.

Зважаючи на особу обвинуваченого, суд вважає, що не маючи постійного законного доходу, останній може вчинити нові злочинні дії. Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку, будучі звільненим від відбування покарання з випробуванням.

До того ж, суд не виключає можливості здійснення з боку обвинувачених незаконного тиску на потерпілого та свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки прояви неповаги до потерпілого вже мали місце під час судового розгляду і щодо обвинувачених застосовувались заходи процесуального впливу.

Також суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованого їм злочину.

Тобто, необхідність застосування до обвинуваченого певного запобіжного заходу обумовлена обставинами справи та його особою.

Обираючи запобіжний захід обвинуваченому, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Разом з тим, у п. 120 Рішення ЄСПЛ від 04.07.2019 р. у справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine) (Заява № 26744/16) зазначено, що стосовно позбавлення свободи Суд постійно підкреслював, щоб підпадати під сферу дії статті 3 Конвенції, зазначені страждання та приниження у будь-якому разі мають перевищити той рівень страждання та приниження, який є невід`ємно пов`язаним з позбавленням свободи. Держава повинна забезпечити тримання особи під вартою в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, та щоб спосіб і метод виконання покарання не завдавали їй душевного страждання чи труднощів, які б перевищували невідворотний рівень страждання, притаманний триманню під вартою, та щоб з огляду на практичні вимоги ув`язнення охорона здоров`я такої особи та її благополуччя забезпечувалася належним чином (див. рішення у справі «Муршич проти Хорватії» [ВП] (Mursiж v. Croatia) [GC], заява № 7334/13, пункт 99, від 20 жовтня 2016 року з подальшими посиланнями).

Таким чином, подальше тримання обвинуваченого під вартою без надання йому належної медичної допомоги, яка неможлива в умовах слідчого ізолятору, призведе до надмірних страждань та труднощів, що не відповідатиме п. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Заборона катування), згідно якого, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Від цього, стосовно обвинуваченого доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання його матері, що, на переконання суду, цілком забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Також на обвинуваченого слід покласти відповідні процесуальні обов`язки згідно ч. 5 ст. 194 КПК України,

Керуючись ст.ст. 177, 181, 194, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 – задовольнити.

Змінити запобіжний захід, застосувавши відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням виходу для отримання медичної допомоги або у разі настання надзвичайної ситуації.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні процесуальні обов`язки: - прибувати по першому виклику до суду на визначений час; - не відлучатися з населеного пункту, у якому мешкає, без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну місця проживання і роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за їхньої наявності); - утримуватись від спілкування у позапроцесуальний спосіб із потерпілим та свідками, як особисто, так і через інших осіб.

Повідомити обвинуваченого письмово під розпис про покладені на нього процесуальні обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого, який зобов`язаний негайно поставити його на облік, про що повідомити суд, та контролювати його поведінку.

Ухвала діє з моменту її оголошення та до 11 грудня 2023 року включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Обвинуваченого ОСОБА_7 негайно звільнити з-під варти в залі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                         ОСОБА_1