Справа №: 272/802/23

                                                        Провадження № 2-с/272/6/23

У Х В А Л А

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       12 жовтня 2023 року                                        

Суддя Андрушівського районного суду Житомирської області Чуб І.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 18.09.2023 року у справі №272/802/23, провадження № 2-н/272/121/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 12389,56 грн., -

встановив:

18.09.2023 року Андрушівським районним судом Житомирської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ, місце знаходження: м.Житомир, майдан Перемоги, 10, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АТ «Банк Альянс» МФО 300119, код ЄДРПОУ 39577504 заборгованість за спожитий природний газ в сумі 11333 ( одинадцять тисяч триста тридцять три) грн. 67 (шістдесят сім) коп., інфляційні втрати в сумі 782 (сімсот вісімдесят дві) гривні 02 (дві) копійки та 3% річних в сумі 273 (двісті сімдесят три) гривні 87 (вісімдесят сім) копійок та судовий збір в сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.

12.10.2023 року від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про скасування судового наказу від 18.09.2023 року, в обгрунтування заявлених вимог боржник посилається на те, що заявником не подано до суду належних доказів розрахунків, актів звірки щодо розміру заборгованості у сумі 11333,67 грн. та виникнення її у період з 01.04.2021 по 30.06.2023, також доказів того, що боржник ОСОБА_1 є власником або наймачем житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 , за яким проводиться стягнення боргу за спожитий природний газ. Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав житловий будинок АДРЕСА_2 , а також земельна ділянка біля нього з 08.11.2017 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстровано за іншою особою ще задовго до того (у листопаді 2017 року), як виникла заявлена стягувачем заборгованість за спожитий природний газ. Крім того, до 08.11.2017 право власності на будинок АДРЕСА_2 було зареєстровано також за іншою особою - за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 25.06.2008, виданого виконкомом Зарубинецької сільської ради. Між цим у доданому самим стягувачем розрахунку проведених нарахувань та оплат вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_3 відкрито 01.07.2015, тобто у той період, коли одноособовим власником житлового будинку був гр. ОСОБА_3 . Крім того, він не укладав жодних договорів із ТОВ «Житомиргаз Збут» про надання послуг з розподілу та доставки природного газу, жодних заяв-приєднань не підписував. Фактичне споживання природного газу стягувачем не доведено, відтак безпідставними є твердження стягувана про те, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини. Разом з тим, його зареєстрованим місцем проживання з 04.01.2017 є зовсім інший населений пункт - АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною відміткою у паспорті громадянина України на сторінці 14. Відтак зазначений ТОВ «Житомиргаз Збут» боржником ОСОБА_1 не є споживачем комунальної послуги із постачання та розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_2 , що свідчить про безпідставність вимог стягувана до нього. Таким чином, з огляду на викладені вище обставини, підтверджені доданими до даної заяви копіями належних та допустимих письмових доказів, вимоги заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з нього, ОСОБА_1 , не є безспірними, у зв`язку з чим судовий наказ від 18.09.2023 просив скасувати, а також просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн..

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене та оскільки із заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу №272/802/23 від 18.09.2023 року вбачається спір про право, суд вважає за необхідне скасувати судовий наказ та роз`яснити стягувачу право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.

До заяви додано докази оплати ОСОБА_1 послуг адвоката у сумі 6000,00 грн., що підтверджується договором № 24/23 про надання правової допомоги від 06.10.2023 року, додатком №1 до договору про надання правової допомоги за № 24/23 від 06.10.2023 року, актом наданих послуг за договором про надання правової допомоги №24/23 від 06.10.2023 року та додатку №1 від 06.10.2023 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та витягом з єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до положень статті 42 ЦПК Українисторони є учасниками справи у справахпозовного провадження, а у справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, вказані процесуальні норми передбачають, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3, 8 статті 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України.

У даному випадку справа розглядається в порядку наказного провадження, тому спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, можливе у справах позовного провадження, так як у справах наказного провадження, з урахуванням особливостей розгляду цих справ, судові витрати не відшкодовуються, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 133, 137, 141, 160, 164, 170, 171, 258-261 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 18.09.2023 року у справі №272/802/23, провадження № 2-н/272/121/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 12389,56 грн. задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ від 18.09.2023 року у справі №272/802/23, провадження № 2-н/272/121/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 12389,56 грн.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Роз`яснити заявнику (стягувачу) ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя:І. А. Чуб