Номер провадження: 22-з/813/425/23

Справа № 522/22048/18

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

13.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М., розглянув заяву ОСОБА_1 , Стриканової Лариси Вікторівни , Бойко Тетяни Леонідівни про відвід суддів Кострицького В.В., Назарової М.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», начальника загону охорони ДП «Одеський морський торговельний порт» Білика Василя Васильовича, третя особа Стриканова Лариса Вікторівна , про спростування завідомо недостовірної інформації, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та Стриканової Лариси Вікторівни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2022 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та Стриканова Л.В. звернулись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2022 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 04 січня 2023 року визначено склад суду, а саме: головуючий суддя Ігнатенко П.Я., судді учасники колегії: Воронцова Л.П., ОСОБА_4.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження в даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 березня 2023 року, у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_4 визначено склад суду, а саме: головуючий суддя Ігнатенко П.Я., судді учасники колегії: Воронцова Л.П., Орловська Н.В..

Рішенням Вищої ради правосуддя №567/0/15-23 від 30 травня 2023 року (зі змінами, відповідно до рішення №572/0/15-23 від 31 травня 2023 року) достроково закінчилось відрядження суддів Ігнатенко П.Я., Воронцової Л.П., Орловської Н.В.. 05 червня 2023 року суддів відраховано зі штату Одеського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року зі змінами та доповненнями, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено склад суду: головуючий суддя: Дришлюк А.І., судді учасники колегії: Сегеда С.М., Громік Р.Д..

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2023 року, у зв`язку із задоволенням заяв суддів Дришлюка А.І. та Громіка Р.Д. про самовідвід, визначено склад суду, а саме: головуючий суддя Кострицький В.В., судді учасники колегії: Сегеда С.М., Коновалова В.А..

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2023 року, у зв`язку із задоволенням заяви судді Сегеди С.М. про самовідвід визначено склад суду, а саме: головуючий суддя Кострицький В.В., судді учасники колегії: Коновалова В.А., Назарова М.В..

10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , Стриканова Л.В. , Бойко Т.Л. подали до суду заяву про відвід суддям Кострицькому В.В. та Назаровій М.В.. В обґрунтування якої зазначено що вони висловлюють недовіру на підставі статті 36 ч. 1 пунктів 3, 4, 5 ЦПК України і заявляють відвід суддям Кострицькому В.В. та Назаровій М.В., як особам, зацікавленим у результатах апеляційного розгляду даної справи на користь замовників-відповідачів, яких всіляко спасали від заслуженої відповідальності одеські судді протягом тривалого часу, а з минулого року це корупційне торжище передали іногороднім суддям, відрядженим до Одеси за особистим Розпорядженням екс-голови порошенківського Верховного Суду Всеволода Князева (ще до його арешту у нинішньому році, 15.05.2023). Заявники вважають, що дії суддів Кострицького В.В. і Назарової М.В. є неправомірними, які не відповідають положенням Конституції і Законів України, оскільки суддями Кострицьким В.В. та Назаровою М.В. не вірно застосовані положення Законів України, зокрема ст. 5 ч. 1 п. 13 ЗУ «Про судовий збір» (т. 4 а.с. 90-91).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 та представників ГО «За право жити» Бойко Т.Л., Стриканової Л.В. про відвід членів судової колегії Одеського апеляційного суду Кострицького В.В., Назарової М.В. визнано необґрунтованою. Справу передано до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення іншого судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід (т. 4 а.с. 114-118).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року суддю Драгомерецького М.М. визначено головуючим суддею для розгляду заяви про відвід суддів.

Згідно із ч. ч. 7- 8, 11 ст. 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені в заяві про відвід, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід суддів, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Частина 7 пункт 1 статті 56 цього Закону передбачає, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Однією із гарантій права учасника справи на незалежний, безсторонній і справедливий суд є право на відвід судді (колегії суддів). Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У заяві про відвід суддів, заявники, в тому числі, вказують, що судді Кострицький В.В. та Назарова М.В. не вірно застосовали положення ст. 5 ч. 1 п. 13 Закону України «Про судовий збір», з посиланням на ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 липня 2023 року, якою залишено без руху заяву ОСОБА_1 про видачу документів та технічного запису судового засідання, та на ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 ..

Заявники вказують, що такі дії суддів є злочинними, не відповідають вимогам ст. 5 ч. 1 п. 13 ЗУ «Про судовий збір» та перешкоджають їм доступу до здійснення правосуддя в Одеському апеляційному судді.

Однак, згідно положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода заявника із судовими рішенням судді не може бути підставою для відводу.

Також слід вказати, що прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Залишаючи без руху заяву ОСОБА_1 про видачу документів та технічного запису судового засідання та залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 судді Одеського апеляційного суду Кострицький В.В. та Назарова М.В. керувалися виключно положеннями процесуального законодавства, а саме ЦПК України, в ухвалах чітко та зрозуміло викладені мотиви, якими керувалися судді з посиланням на статті процесуального законодавства, а тому вказане в жодній мірі не може свідчити про перешкоджання заявникам в доступі до здійснення правосуддя в Одеському апеляційному судді.

Інші доводи заяви про відвід суддів також не свідчать про наявність підстав для відводу в порядку ст. 36 ЦПК України, та ґрунтуються лише на особистих безпідставних звинуваченнях ОСОБА_1 , Стриканової Л.В. , Бойко Т.Л. та є їх особистою суб`єктивною думкою.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У справі «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії» (заява №16812/17) ЄСПЛ висловився про те, що безпідставні звинувачення суддів в упередженості та скарги на них до дисциплінарних органів можуть бути оцінені як спроби паралізувати здійснення правосуддя, та зрештою зіграти проти самих скаржників.

Отже, заявляючи відвід заявник повинен навести об`єктивні причини щодо наявності в діях суддів фактору зацікавленості в результаті розгляду справи або ж навести дійсні обставини, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, розглянувши питання, з точки зору національного закону - ст. 36 ЦПК України, в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суду слід зазначити, що апеляційний суд не вбачає об`єктивного та суб`єктивного критерію, а саме: наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності суддів Кострицького В.В. та Назарової М.В. при вирішенні процесуальних питань, а вказані в заяві обставини свідчать про незгоду заявника із процесуальними рішеннями суддів, та ґрунтуються лише на особистих безпідставних звинуваченнях, що відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.

До заяви про відвід не надано жодного належного доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про нібито упередженість суддів Одеського апеляційного суду Кострицького В.В. та Назарової М.В. при розгляді даної цивільної справи.

Підстав для встановлення будь-якої, прямої чи побічної заінтересованості суддів у справі, що викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності, під час розгляду даної справи судом не встановлено. Доводи заявників носять характер недоведених звинувачень, що не знайшли свого об`єктивного обґрунтування та підтвердження.

Крім того, слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом із тим зауважує на недопустимості зловживання наданим процесуальним правом, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого, а також порушує додержанню розумних строків для розгляду справи.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст. 44 ЦПК України).

Враховуючи, що вказані підстави для відводу суддів, належним чином не доведені та у встановленому порядку не підтверджені заявниками, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 , Стриканової Л.В. , Бойко Т.Л. про відвід суддів Кострицького В.В. та Назарової М.В. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, Одеський апеляційний, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , Стриканової Лариси Вікторівни , Бойко Тетяни Леонідівни про відвід суддів Кострицького В.В., Назарової М.В. - відмовити.

Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», начальника загону охорони ДП «Одеський морський торговельний порт» Білика Василя Васильовича, третя особа Стриканова Лариса Вікторівна , про спростування завідомо недостовірної інформації, передати для продовження розгляду складу колегії суддів, визначеної у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 13 жовтня 2023 року.

Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький