ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року       

м. Чернівці

справа № 727/11944/22

провадження 822/768/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів:  Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.,

за участю секретаря Скулеби А.І.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

апеляційна скарга Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 липня 2023 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Смотрицький В.Г.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду

 Вказувала на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 червня 2023 року з неї на користь АТ «Універсал Банк» було стягнуто заборгованість станом на 24 травня 2023 у розмірі 21215 гривень 11 коп та судові витрати у розмірі 2481 гривень.

Проте виконання рішення суду для неї значно ускладнюється через відсутність доходів, зокрема у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану. Заявниця має намір виконати рішення в повному обсязі, про що свідчить, що вже під час розгляду справи здійснила часткове погашення боргу.

Просила суд розстрочити виконання судового рішення строком на один рік із щомісячним погашенням боргу до 20 числа кожного місяця по 1974 гривні 67 коп.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задоволено.

Розстроченно виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 червня 2023 року (справа №727/11944/22) про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 21215 гривень 11 коп та судових витрат у розмірі 2481 гривень строком на дванадцять місяців зі сплатою коштів до 20-го числа кожного місяця рівними частинами по 1974 (одній тисячі дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 67 коп.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у зв`язку з тим, що погасити всю суму заборгованості у  ОСОБА_1  немає можливості, її важке матеріальне становище, зокрема у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, що ускладнює виконання рішення суду про стягнення коштів, а тому суд прийшов до висновку про розстрочення виконання рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 не надала до суду доказів свого скрутного матеріального стану.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає.

Конституція України є основним законом України. Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Статтею 125 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною першою статті 18 ЦПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до частини 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що відстрочка виконання рішення суду може бути застосована судом у виняткових випадках, що створюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10 провадження № 61-46129св18.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26 червня 2013 року, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Апеляційний суд, надаючи аналіз викладеному вважає, що заявником не надано достатніх та переконливих доказів, що свідчать про наявність у неї виключних обставин, через існування яких вона позбавлена можливості виконати рішення суду, відтак підстави для задоволення заяви та розстрочення виконання рішення суду відсутні.

Крім цього, як вбачається з поданої заяви про розстрочку виконання рішення суду, ОСОБА_1 в поданій заяві посилається на підставу необхідності розстрочки виконання рішення суду, у зв`язку з військовим станом та складним матеріальним становищем.

Заявницею не надано, до суду першої інстанції, доказів свого скрутного матеріального стану, таких як: довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Докази, які подані ОСОБА_1 , у суді апеляційної інстанції, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, оскільки вони здобуть після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті розгляду заяви ОСОБА_1 .

Також слід зазначити, сам по собі факт введення воєнного стану на території України не є безумовною підставою для здійснення судом відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, адже мають враховуватись конкретні обставини введення такого правового режиму у відношенні до певної особи.

Небезпека завдання ракетних ударів залишається на всій території України, однак такий стан не свідчить про те, що виконання рішень судів на всій території України підлягають відстроченню або розстроченню.

З огляду на наведене, доводи заявниці ОСОБА_1 , в обґрунтування розстрочки виконання рішення суду, не дають підстав для висновку, що існують обставини, які мають винятковий характер, які перешкоджають виконанню рішення суду.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» та залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Універсал Банк» за подання до суду апеляційної скарги сплатило судовий збір в розмірі 2684 гривень.

Оскільки апеляційна скарга АТ «Універсал Банк» підлягає задоволенню, то з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» слід стягнути витрати по сплаті судового збору за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 2684 гривень.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене вище, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому її слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 липня 2023 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 червня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у розмірі 2684 гривні.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови – 12 жовтня 2023 року.

Головуючий                                         М. І. Кулянда

Судді: Н.Ю. Половінкіна

      О.О. Одинак