Справа № 135/514/23

Провадження № 1-кп/135/63/23

У Х В А Л А

іменем України

16.08.2023                                                             м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби обвинуваченому ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12023020000000358 від 24.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Ладижинському міському суді Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12023020000000358 від 24.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

І. Питання, що вирішуються та позиції сторін кримінального провадження.

Обґрунтування клопотання прокурора.

16.08.2023 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбані, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчинених особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.05.2023 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби до 15.07.2023, який надалі судом продовжено до 27.08.2023.

В обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу, прокурор зазначив, що ОСОБА_4 ніде не працює, не має стійких соціальних зв`язків, а також обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна.

Вказує на наявність таких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які станом на теперішній час, на зменшились, оскільки ОСОБА_4 може: 1) переховуватись від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи викладене вище, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт в певний період доби не може запобігти зазначеним вище ризикам.

У зв`язку з викладеним, прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на два місяці.

Позиція сторони обвинувачення в суді

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_4 підтримав та просив його задовольнити. Вважає, що ризики, зазначені у клопотанні не зменшилися, а більш м`який запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Не заперечує, щодо того щоб домашній арешт виконувався за новою адресою, а саме за місцем реєстрації проживання обвинуваченого.

Позиція сторони захисту в суді

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що ОСОБА_4 з`являється постійно на всі засідання. Окрім того, він працевлаштувався на Ладижинську ТЕС, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту створить йому перешкоди в роботі, на підтвердження працевлаштування надала ксерокопію тимчасового пропуску на ДТЕК Ладижинська ТЕС та ксерокопію посвідчення про допуск до робіт, завірене печаткою ТзОВ «Гранд».

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що влаштувався на роботу в ТзОВ «Гранд», яке проводить будівельні роботи на території Ладижинської ТЕС як підрядна організація. Домашній арешт в нічний час не створюватиме йому перешкод в роботі, оскільки графік його роботи з 08.00 год до 17.00 години, і взагалі чи є домашній арешт в нічний час чи його не має, йому все рівно. Зазначив, що постійні перевірки працівниками поліції впливають на звичайний ритм життя його та близьких, а тому у випадку прийняття рішення судом про продовження домашнього арешту, просив його виконання проводити за місцем реєстрації його проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .

ІІ. Установлені судом обставини, положення закону, яким суд керувався та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Суд, дослідивши вказане клопотання та додані матеріали, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Щодо клопотання прокурора

Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).

Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.05.2023 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, строк дії до 15.07.2023, який надалі судом продовжено до 27.08.2023.

Як вбачається з ухвал суду, підставами для їх постановлення було встановлення судом існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, таких як – можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.  Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 131 КПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначений у ст. 178 КПК.

З огляду на зазначене вище, суду належать вирішити, чи довели сторони кримінального провадження обставини, на які вони покликаються, вирішуючи це питання, суд виходив із такого.

Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема:  1) переховуватися від суду;  2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;  3) незаконно впливати на потерпілого, свідка  4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;  5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.  Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Отже, перш за все, суду слід перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які покликається прокурор.

(1) Ризик переховування від суду.

На переконання суду, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Стороною захисту на підтвердження працевлаштування ОСОБА_4 надано ксерокопію тимчасового пропуску на ДТЕК Ладижинська ТЕС, яке в собі не містить інформацію про те, кому саме воно видане (прізвище, ім`я, по-батькові), а також ксерокопію посвідчення, виданого ОСОБА_4 про допуск до ремонтно-будівельних робіт, завірене печаткою ТзОВ «Гранд». При цьому захисник зазначає, що її підзахисний влаштувався на Ладижинську ТЕС, а сам обвинувачений заявляє, що працевлаштувався на ТзОВ «Гранд». З огляду на викладене вище, суд констатує, що стороною захисту не надано належних доказів працевлаштування обвинуваченого (наказ, договір тощо).

До того ж, що є важливим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався. Цей Указ затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2402-ІХ. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_4 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченого.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що наразі продовжує існувати ризик переховування від суду.

(2) Ризик незаконно впливати на свідків.

Суд зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тобто, ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Суд вважає доведеним ризик незаконного впливу обвинуваченого на таких осіб, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та надані до нього матеріали, що обґрунтовують обвинувачення, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений, використовуючи свій авторитет та зв`язки, може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані судом з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.

(3) Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Характер вчиненого злочину дає підстави вважати, що збут психотропних речовин є одним із джерел його доходу, тобто перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

ІІІ. Позиція суду.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов наступних висновків.

Зважаючи на усі обставини цього кримінального провадження, наведені у попередніх розділах ухвали, суд переконаний, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 ймовірно може переховування від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Тобто, прокурором доведено, що заявлені ним раніше ризики не зменшилися.

Вирішуючи питання продовження строку домашнього арешту, суд, з урахуванням наведених вище обставин, виходить із такого.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Суд враховує наступні обставини, а саме: кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно зі ст. 12 КК відноситься до тяжких і у разі визнання його винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.

Також суд, враховує особу ОСОБА_4 , який має не зняту та непогашену судимість, знову обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у сфері обігу наркотичних засобів, яке становить значну суспільну небезпеку, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна, а тому, на думку суду, наявні ризики вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому клопотання обґрунтоване, і з урахуванням всіх передбачених ст. 178 КПК України обставин, є підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177, 181, 194 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, а саме у нічний час.

Натомість аргументи сторони захисту, якими та обґрунтовує можливість не застосування домашнього арешту, на думку суду не можуть запобігти вказаним вище ризикам, та зважаючи на минулу процесуальну поведінку останнього, не заслуговують на увагу.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, сторонами не надано.

Також, суд вважає за необхідне, враховуючи позицію сторін кримінального провадження, змінити місце виконання домашній арешту, а саме виконувати його за місцем реєстрації проживання обвинуваченого, за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою  статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК).

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.05.2023 на ОСОБА_4 було покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, дію яких надалі продовжено до 27.08.2023.

Зважаючи на те, що обвинуваченому продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора, та продовжити на строк запобіжного заходу дію покладених обов`язків в обсязі, визначеному ухвалою суду від 17.05.2023.

При цьому, суд зазначає, що такі обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для обвинуваченого. Про інше стороною захисту не зазначено.

Отже, підсумовуючи усе викладене вище, суд, дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора.

З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби обвинуваченому ОСОБА_4 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 жовтня 2023 року (включно).

Продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин;

- не залишати м. Ладижин та Вінницьку область без дозволу прокурора у даному кримінальному провадженні або суду;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 14.10.2023  включно.

Копію ухвали направити відповідному органу Національної поліції.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 , що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12023020000000358 від 24.04.2023.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя