Єдиний унікальний номер 341/1341/23

Номер провадження 2/341/378/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.

за участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галич цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О. О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

У червні 2023 року позивач, інтереси якого представляє адвокат Гуревич М. Г. звернувся до Галицького районного суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований 21.01.2022 у реєстрі № 21969 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О. О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» коштів на загальну суму 79275,14 гривень та судових витрат в розмірі 858,88 гривень.

Ухвлою суду від 26.06.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.

Позивачем ухвала суду виконана, недоліки усунено.

Як підставу зазначено, що 21.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотароіального округу Золотих О. В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі № 21969 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 79275,14 гривень. На підставі напису приватним виконавцем відкрито провадження з примусового виконання виконавчого напису.

Ухвалою Галицького районного суду від 14.06.2023 у порядку забезпечення позову зупинено стягнення за вказаним виконавчим написом, стягнення витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця у межах даного виконавчого провадження. Вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, зазначивши, що процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником, нотаріусу подається заява, а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком № 1172, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами, організаціями, не більше одного року.

Підпунктом 3.5 п. 3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціми, не більше одного року. Саме по собі виключення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржинка перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути підтверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Вважає, що оскільки між позивачем та відповідачем нотаріально посвідчений договір не укладався, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчиненя виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У той же час будь-якого розрахунку боргу, а також підтверджуючих наявність боргу документів направлено не було. Будь-які претензії щодо виконання грошових зобов`язань на користь відповідача також не направлялись. Позивач взагалі не визнає наявність заборгованості ані перед відповідачеем, ані перед будь-якими іншими особами. Стягнута з позивача нотаріусом сума за спірним виконавчим написом не є безспірною та позивачем не визнається, а сам виконавчий напис вчинено без дотримання вимог та умов, визначених у ст. 88 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з чим ммає бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 11.07.2023 відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О. О. у судове засідання також не з`явився, жодного клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав.

Ухвалою суду від 11.07.2023 відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

21.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О. О. вчинено виконавчий напис, зареэстрований у реэстрі № 21969 про стягнення з ОСОБА_1 на користь до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» боргу в сумі 79275,14 гривень (а.с. 15).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безруким О. В. відкрито виконавче провадження ВП № 68669818 щодо виконання виконавчого напису № 21969, вчиненого 21.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» боргу (а. с. 9).

З ухвали суду від 14.06.2023 вбачається, що зупинено стягнення за виконавчим написом, виданим 21.02.2022, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Бізнес Позика» боргу у розмірі 79275,14 гривень, а також стягнення у сумі 200,92 гривні і основної винагороди приватного виконавця у розмірі 7927,51 гривню у межах виконавчого провадження (а. с.12-13).

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Розрахунку заборгованості та погашення платежів за спірним кредитним договором відповідачем приватному нотаріусу про вчиненні виконавчого напису надано не було. Судом вживались заходи щодо витребування матеріалів, на підставі яких 21.02.2022 вчинено виконавчий напис щодо ОСОБА_1 за договором від 28.04.2021, проте такі надані не були.

Тобто, нарахована сума заборгованості не може вважатися безспірною, оскільки не наданого детального розрахунку, який би підтверджував відповідність нарахованої суми умовам договору.

Отже, з наданих суду документів вбачається відсутність ознаки безспірності заборгованості перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

На момент звернення заінтересованої особи до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18).

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржник, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Як вбачається з матеріалів справи, письмова вимога про усунення порушень на адресу боржника не направлялась.

Окрім того, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. за №1172.

З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 р. була чинною редакція Переліку, згідно якій стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).

10 грудня 2014 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями (п. 2 Переліку).

Саме ця норма застосована приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О. О., вчиняючи оскаржуваний виконавчий напис.

Проте, ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду № К/800/6492/17 від 01/11/2017 року залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р. у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», в мотивувальній частині якої зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».

Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вчинений 21.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О. О. виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства України, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. за №1172.

Стягувач не звертався до суду за захистом порушеного права в інший спосіб, та не позбавлений такої можливості.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту його правомірної поведінки, не спростовано тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Розглядаючи справу, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження заперечень. Правами, визначеними ст. ст. 43, 84 ЦПК України, відповідач також не скористався, клопотань про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України не заявляв.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст. ст.  3,  4,  12,  13,  76-81,  133,  141,  223,  259,  263-265, 268, 273, 274, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1  до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О. О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований 21.01.2022 у реєстрі № 21969 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О. О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» коштів на загальну суму 79275,14 гривень.

Стягнути з ТОВ «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 858,88 гривень.

Заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Галицького районного суду від 14 червня 2023 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА