Судове рішення #488171749

23.01.2020

Справа № 1-кп/331/9/2020

        ЄУН № 331/2394/16-к


                                        У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


23 січня 2020 р.                                                                м. Запоріжжя


                Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:

               головуючого судді:                                 ОСОБА_1

               судді:                                                 ОСОБА_2

               судді:                                                 ОСОБА_3

               при секретарі:                                         ОСОБА_4

               за участю прокурора:                                 ОСОБА_5

               представника потерпілого:                         ОСОБА_6        

               обвинуваченого:                                 ОСОБА_7

               захисника:                                         ОСОБА_8

                                                                       

розглянувши у закритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 153, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України,


В С Т А Н О В И В:


В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 153, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2019 р. до 04.02.2020 р.

Судом ставиться питання про продовження терміну тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 на 2 місяці, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 04.02.2020 року.

Прокурор просить продовжити відносно ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, в теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували під час обрання та продовження запобіжного заходу.

Представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 наполягав на продовженні терміну перебування під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 2 місяці.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 проти продовження терміну перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 на 2 місяці заперечувала, та вважала безпідставним.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника ОСОБА_8 .

Вирішуючи питання щодо продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Суд також враховує вимоги п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, висновків, викладених в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 р. (справа «Харченко проти України»), кожні два місяці переглядає питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, якою передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв`язків; 6) репутацію обвинуваченого.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Приймаючи до уваги, що в даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою.

За таких обставин, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 на даний час утримується під вартою, продовжують існувати ризики, передбачені пп.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на 2 місяці до 23.03.2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 331 КПК України, суд

                                У Х В А Л И В:


Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці, а саме до 23.03.2020 року.

Місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою обрати в СІЗО №10 м. Запоріжжя.        

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_7 , прокурору та направити начальнику Запорізького СІЗО за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_7 .

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

       

Головуючий суддя:                                                 ОСОБА_1


Суддя:                                                                 ОСОБА_2


Суддя:                                                                 ОСОБА_3







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація