ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"27" вересня 2023 р. Справа№ 46/528-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Доманської М.Л.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників справи:

від Державного агенства резерву України: Михайлець О.В. - згідно з наказом № 10-к від 17.01.2023 «Про переведення Михайлець Олени», а також відповідно до посадової інструкції начальника відділу представництва Агентства в судових та інших державних органах Управління правового забезпечення Державного агенства резерву України та положення про відділ представництва Агентства в судових та інших державних органах Управління правового забезпечення Державного агенства резерву України;

від Міністерства економіки України: Колода Є.Г. - у відповідності до витягу з ЄДРПОУ.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про ухвалення додаткового рішення

за апеляційними скаргами Державного агентства резерву України, Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі № 46/528-б (суддя Пасько М.В., повний текст складено та підписано - 20.06.2019)

за заявою Фірми «Ф.Й. Ельснер унд Ко.»

до Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України»

за участю:

1) Фонду державного майна України

2) Міністерства економіки України

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 46/528-б (головуючий суддя: Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі № 46/528-б задоволено; скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі № 46/528-б в частині відмови у визнанні конкурсним кредитором та відхилення кредиторських вимог Державного агентства резерву України; постановлено в цій частині нове рішення, яким визнано кредиторські вимоги Державного агентства резерву України до ДАК «Хліб України» на суму 4 953 341 039,07 грн та внести їх до третьої черги реєстру вимог кредиторів; апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі № 46/528-б задоволено; скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі № 46/528-б в частині відмови у визнанні конкурсним кредитором та відхилення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»; постановлено в цій частині нове рішення, яким визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ДАК «Хліб України» на суму 8 911 159,46 грн та внести їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі № 46/528-б задоволено; скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі № 46/528-б в частині відмови у визнанні конкурсним кредитором та відхилення кредиторських вимог Головного управління ДПС у м. Києві; постановлено в цій частині нове рішення, яким визнано кредиторські вимоги Головного управління ДПС у м. Києві на суму 997 762 060,24 грн з віднесенням до наступної черговості погашення: 3 842,00 грн - перша черга, 95 256,61 грн - друга черга, 10 322 635,68 грн - третя черга, 694 086 451,38 грн - четверта черга, 293 257 716,60 грн - шоста черга, внесено відповідні зміни до реєстру кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 6 078 157 155,34 грн; в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі № 46/528-б залишено без змін.

08.08.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у відповідності до якої останнє просить суд, ухвалити у справі № 46/528-б додаткове рішення, яким вирішити, що визнані кредиторські вимоги Державного агенства резерву України до Державної акціонерної компанії «Хліб України» на суму 4 953 341 039,07 грн внесені до третьої черги реєстру вимог кредиторів без права вирішального голосу Державного агенства резерву України на зборах (комітеті) кредиторів.

Листом № 09.1-14/775/23 від 09.08.2023 Північний апеляційний господарський суд витребував у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 46/528-б для розгляду вищевказаної заяви Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України».

23.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 46/528-б.

Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 14.08.2023 по 27.08.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3376/23 від 29.08.2023 у зв`язку зі звільненням судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 46/528-б.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 заяву Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про ухвалення додаткового рішення передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 46/528-б, зокрема, розгляд заяви Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про ухвалення додаткового рішення призначено на 06.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 46/528-б, зокрема, відкладено розгляд заяви Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про ухвалення додаткового рішення на 27.09.2023; зобов`язано Акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Хліб України» до 13.09.2023 (включно), надіслати усім учасникам справи копію заяви про ухвалення додаткового рішення; запропоновано учасникам справи, завчасно, а саме до 22.09.2023, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надати письмові пояснення щодо заяви Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про ухвалення додаткового рішення.

25.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Міністерства економіки України надійшли письмові пояснення.

26.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду та 27.09.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Державного агенства резерву України надійшли заперечення вих. № 48/юр від 26.09.2023 на заяву про ухвалення додаткового рішення.

У судове засідання 27.09.2023 з`явилися представники Державного агенства резерву України та Міністерства економіки України.

27.09.2023 у судове засідання не з`явилися представники Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України», Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Головного управління ДПС у м. Києві, «Ф.Й. Ельснер унд Ко.» та Фонду державного майна України; про причини нез`явлення не повідомили.

Головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовому засіданні 27.09.2023 на обговорення ставиться питання про можливість задоволення заяви Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про ухвалення додаткового рішення.

Представники Державного агенства резерву України та Міністерства економіки України у судовому засіданні 27.09.2023 заперечували проти доводів вищевказаної заяви та просили відмовити у її задоволенні.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про ухвалення додаткового рішення, після виходу з нарадчої кімнати, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч.ч. 2-5 ст. 244 ГПК України).

Аналіз статті 244 ГПК України свідчить, що законодавець у наведеній нормі пов`язує можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (рішення, постанови чи ухвали) саме з метою усунення такого недоліку як невизначеність висновків суду щодо заявлених вимог у справі чи неповнота основного судового рішення, тобто невирішення заявлених вимог у справі або деяких питань, які необхідно було розв`язати в рішенні, постанові чи ухвалі.

Тлумачення ч. 5 ст. 244 ГПК України приводить до висновку про те, що за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення приймається додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/1169/17).

Перелік підстав для ухвалення додаткового рішення наведений в ч. 1 ст. 244 ГПК України є вичерпним і при порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в прийнятті додаткового рішення.

Отже, додатковим судовим рішенням (додатковою постановою, ухвалою чи рішенням) за своєю природою є рішення, яким усуваються недоліки основного судового рішення, пов`язанні з його повнотою та невизначеністю висновків суду щодо заявлених вимог у справі. Таке рішення є невід`ємною частиною основного рішення у справі та не може змінювати його суті або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені судом під час розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 910/19565/17, від 15.11.2019 у справі № 910/15814/18, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, від 17.06.2020 у справі № 904/12170/16.

Тобто процесуальний інститут додаткового рішення є засобом усунення невизначеності висновків суду щодо заявлених вимог та неповноти основного судового рішення, внаслідок яких суд не вирішив заявлені вимоги у справі чи не розв`язав окремі процесуальні питання, що стояли перед судом.

Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або розв`язати нові питання, що не досліджувалися при судовому розгляді. Додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду та лише за тими обставинами, які були предметом обговорення та оцінки судом при розгляді справи.

Тож додаткове судове рішення у справі є невід`ємною частиною основного рішення (його доповненням), однак за жодних умов воно не може виходити за межі заявлених вимог та бути використано шляхом підміни інституту позову як інструмент встановлення нових юридичних фактів чи вирішення питань, що не входили до предмету спору.

Слід зазначити, що ЄСПЛ під час розгляду справ неодноразово звертав увагу, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.06.2006 у справі «Miholapa v. Latvia» (Михолапа проти Латвії), від 31.05.2007 у справі «Andrejeva v. Latvia» (Андрєєва проти Латвії), від 21.10.2011 у справі «Дія-97» проти України»).

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 23.02.2023 у справі № 3/60«Б» (906/1/21).

Крім того, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У пункті 72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» (заява № 48553/99) зазначено, що суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований ст. 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду міститься і у справах Європейського суду з прав людини «Брумареску проти Румунії», «Салов проти України» та інші.

Близький за змістом висновок міститься у п. 5.17 постанови Верховного Суду від 11.06.2021 у справі № 924/187/20.

Відтак, надання переоцінки рішенню суду суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 638/643/17, від 18.04.2019 у справі № 808/2291/16, від 29.11.2019 у справі № 805/5043/15-а.

Як вже зазначалось, у заяві про ухвалення додаткового рішення Акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Хліб України» просить суд, ухвалити у справі № 46/528-б додаткове рішення, яким вирішити, що визнані кредиторські вимоги Державного агенства резерву України до Державної акціонерної компанії «Хліб України» на суму 4 953 341 039,07 грн внесені до третьої черги реєстру вимог кредиторів без права вирішального голосу Державного агенства резерву України на зборах (комітеті) кредиторів.

При цьому, зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 46/528-б вбачається, що суд в повному обсязі вирішив питання щодо заявлених кредиторських вимог Державного агентства резерву України до ДАК «Хліб України» шляхом їх задоволення, зазначивши у резолютивній частині судового рішення наслідки такого задоволення.

Відтак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у даному випадку, вимоги, які викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення, не стосуються випадків, за наявності яких ухвалюється додаткове рішення в силу ч. 1 ст. 244 ГПК України.

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06.12.2007).

За таких обставин, Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про ухвалення додаткового рішення.

2. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено та підписано - 11.10.2023.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

М.Л. Доманська