Справа № 22ц-20664/2008 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 26(4) Грищенко Н.М.
Доповідач - Братіщева Л.А.
РІШЕННЯ
Іменем України
04 червня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів - Братіщевої Л.А., Карнаух В.В. при секретарі - Євтодій К.С.
за участю : позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - Бершадської Людмили Станіславівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 3 особа - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, зв'язаного з виконанням трудових обов'язків, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення фонду), Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ВАТ «КЗРК») про відшкодуванням шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, зв'язаного з виконанням трудових обов'язків у зв'язку із необгрунтованим заниженням ВАТ «КЗРК» відшкодування шкоди здоров'ю.
Позивач уточнював і змінював свої позовні вимоги і остаточно просив суд стягнути з Відділення фонду заборгованість по страхових виплатах в сумі 54383, 49грн. за період з 01.04.2003р. по 01.02.2008р. та щомісячні виплати в сумі 1687, 20грн. починаючи з 01.02.2008р.
Під час розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог щодо стягнення заборгованості з ВАТ «КЗРК».
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. На його користь з Відділення фонду стягнуто заборгованість по страхових виплатах за період з 01.04.2003р. по 01.02.2008р. в сумі 53330, 25грн. та щомісячні страхові виплати у розмірі 1687, 20грн. в місяць, починаючи з 01.02.2008р. до виникнення обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі Відділення фонду просить рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд, оскільки суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; судом не наведено
підстави та не проведено розрахунки застосування чи незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів на ВАТ «КЗРК», не дана належна правова оцінка економічному обгрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів, а також суд не перевірив чи було підвищення фактичної заробітної плати за оспорюваний позивачем період, суд не звернув уваги, що відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування на дату проведення перерахунку відповідно до п 3.7.2 Порядку № 83 «Про призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.12.2005 року». Крім того, в довідці, наданою підприємством, вказано середній заробіток по професії бурильника шпурів, хоча згідно трудової книжки, позивач працював бурильником шпурів 5 розряду; суд стягнув суми за термін, що перевищує строк позовної давності.
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач працював на ш. «Гвардійська» РУ ім. Рози Люксембург ВО «Кривбасруда» (правонаступником якого є ВАТ «КЗРК») з 20.06.1980р. по 13.04.1982р. на посаді підземного бурильника шпурів 5 розряду. При виконанні трудових обов'язків 17 грудня 1981р. з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок чого йому заподіяно каліцтво. За висновком МСЕК від 1982р. йому встановлена 100% втрата працездатності 1 група інвалідності строком на 2 роки. Висновком МСЕК від 13.04.1988р. підтверджена 1 група інвалідності і втрата працездатності в розмірі 100% -безстроково.
Наказом по РУ ім.. Рози Люксембург №263 від 23.1982р. позивачу призначені платежі у відшкодування шкоди в сумі 218, 64руб. У рахунок відшкодування втраченого заробітку і по 40руб. у рахунок стороннього догляду.
ВАТ «КЗРК» в добровільному порядку визначив і виплачував позивачу втрачений заробіток у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Після передачі документів по відшкодуванню шкоди ОСОБА_1 до Відділення Фонду, він отримує страхові виплати.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що починаючи з січня 1996 року ВАТ «КЗРК» не застосувало коефіцієнти підвищення тарифних ставок та невірно зробило розрахунок сум відшкодування шкоди ОСОБА_1, у зв'язку з чим вказані суми були незаконно занижені.
У подальшому підприємством також неправильно застосовувалися або ж взагалі не застосовувалися коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів.
Після передачі товариством документів Відділенню Фонду з 01.04.2001р. останнє також неправильно виплачувало позивачеві суми відшкодування шкоди, а тому визначені судом суми з урахуванням коефіцієнтів підлягають стягненню з Відділення Фонду за час, що не перевищує трьох років.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна виходячи із наступного.
Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року, що діяла до 03.10.1997 року, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі
підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
Положення про перерахунок сум відшкодування шкоди передбачено Галузевими угодами між Міністерством промислової політики України та добровільними об'єднаннями і ЦК профспілок на 1995 - 2000 pp., а саме: роботодавець проводить перерахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з виконанням трудових обов'язків одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок та посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією.
Таким чином, діючими на час виникнення спірних правовідносин нормативно -правовими актами визначено порядок нарахування та перерахунку сум відшкодування шкоди працівникові у зв'язку із ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей, самостійно визначають зростання коефіцієнтів тарифних ставок (посадових окладів) та терміни їхнього запровадження.
Суд перерахував призначені підприємством суми відшкодування шкоди позивачеві, починаючи з 01.01.1996 року по 01.04.2001 poку без урахування вищенаведеного і при відсутності доказів про фактичне підвищення заробітної плати за професією позивача в оспорювані періоди, а саме: на коефіцієнт 2, 5 з 01.01.1996 року, коефіцієнт 1, 25 з 01.06.1997 року, коефіцієнт 1, 3 з 01.01.1998 року, коефіцієнт 1, 265 з 01.07.1999 року, коефіцієнт 1, 226 з 01.01.2000 року, коефіцієнт 1, 217 з 01.05.2000 року.
ВАТ «КЗРК» в межах своїх повноважень та виходячи із фінансових можливостей визначив розмір коефіцієнтів зростання тарифних ставок і посадових окладів.
Так, згідно з Постановою адміністрації і профспілкових комітетів ВО «Кривбасруда» № 1\6 від 26.01.1996 року, на підприємстві тарифні ставки збільшені у 2, 5 рази, а фактичний ріст заробітної плати складає 1, 25 рази за рахунок перегляду структури заробітної плати.
З 01.06.1997 року відповідно до сумісної Постанови адміністрації і профспілкових комітетів ВО «Кривбасруда» від 21.05.1997 року № 3\91\06, тарифні ставки збільшені у 1, 25 рази без збільшення заробітної плати працюючих.
З 01.01.1998 року відповідно до сумісної Постанови адміністрації і профспілкових комітетів ВО «Кривбасруда» від 25.12.1997 року № 6\195 «Про перегляд структури заробітної плати», тарифні ставки збільшені в 1, 3 рази без фактичного росту заробітної плати.
З 01.07.1999 року, 01.01.2000 року та з 01.05.2000 року підприємство перерахувало суми відшкодування шкоди відповідачу на коефіцієнти фактичного збільшення заробітної плати, відповідно на 1, 15; 1, 1; 1, 193, що не суперечить закону, оскільки заробітна плата на підприємстві, у тому числі за професією позивача, збільшилася саме на такі коефіцієнти.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для перерахунку суми втраченого заробітку у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивачеві, починаючи з 01.01.1996 року, немає.
Оскільки на час передачі особової справи до Відділення Фонду ВАТ «КЗРК» правильно визначив розмір щомісячних регресних виплат, то у суду першої інстанції не було підстав для перерахунку страхових виплат з 01.04.2001 року та стягнення заборгованості.
Відділенням Фонду проводилися перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду : від 14.03.2002 року № 3 ( коефіцієнт - 1, 193), від 04.03.2003 року № 3 (коефіцієнт 1, 182), від 24.02.2004 року № 5 (коефіцієнт 1, 152), від 25.02.2005 року № 3 ( коефіцієнт 1, 238), від 06.03.2006 року № 3 (коефіцієнт 1, 203), від 01.03.2007р. №3 (коефіцієнт 1, 183) і проведений перерахунок належних ОСОБА_1 страхових виплат ґрунтується на законі.
За таких обставин колегія дійшла висновку, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо фактичного підвищення заробітної плати за оспорюваний період, у зв'язку з чим у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскільки при вирішенні спору неправильно застосовані норми матеріального права та має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню з підстав, передбачених п.п.3, 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, п.3, 4 ч.1 ст.309, 313-315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2008р. -скасувати. Ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 в його позовних вимогах до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 3 особа - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, зв'язаного з виконанням трудових обов'язків.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.