Справа № 22-5648/08

Суддя першої інстанції Литвинова І.B.

Доповідач у справі - Кадєтова О.В.

УХВАЛА

Іменем України

 13 серпня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого судді - Кадєтової О.В.

Суддів Штелик С.П., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Полонській А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі на рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, третя особа: ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного" прогулу та за зустрічним позовом Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі до ОСОБА_1 про визнання контракту неукладеним, _

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування наказу в.о. ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі № 43-к від 05.03.2007 року про припинення контракту на підставі ст. 7 КЗпП України, поновлення його на посаді завідувача кафедри фінансів та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Вважав своє звільнення незаконним, оскільки при укладанні контракту не було допущено порушення правил прийняття на роботу, наукова та викладацька діяльність за сумісництвом керівникам установ, організацій не забороняється законом.

Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання контракту № 72 від 29.09.2006 року, що був укладений з останнім, неукладеним, оскільки- він був підписаний з боку Університету неуповноваженою особою - першим проректором ОСОБА_3, тому що ні Статутом Університету, ні посадовою інструкцією першого проректора не передбачено його право підписувати будь-які угоди (в тому числі й трудові контракти) від імені університету.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволені.

Скасовано наказ в.о. ректора Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі від 05 березня 2007 року за №43-к.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі з 05 березня 2007 року.

Стягнуто з Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 28 566 грн. 46 коп.

У задоволенні зустрічного позову Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі до ОСОБА_1 про визнання контракту неукладеним відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про його скасування з ухваленням нового рішення. Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, поданих до суду першої інстанції, а зустрічний позов Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі задовольнити у повному обсязі. Вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим, таким, що ухвалено з порушеннями норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини справи, та висновки суду не відповідають обставинами справи. Зазначає, що незрозуміло на підставі яких розрахунків суд стягнув на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки ОСОБА_1 як завідувач кафедри заробітну плату не отримував. Стверджує, що від імені університету трудовій контракт мав бути підписаний лише повноважний представник, а оскільки він підписаний першим проректором, який таких повноважень не мав, то він повинен бути визнаний неукладеним.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних обставин.

Судом встановлено, що 05 липня 2006 року ОСОБА_1 подав заяву з проханням дозволити взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади завідувача кафедри фінансів українського державного університету економіки, фінансів та міжнародної торгівлі (а.с.221 т.1).

15.09.2006 року на засіданні кафедри фінансів (витяг з протоколу № 2) було вирішено питання рекомендувати доктора економічних наук, професора ОСОБА_1 до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади завідувача кафедрою фінансів (а.с.222 т.1).

Рішенням Вченої ради Українського держаного університету економіки та фінансів від 28.09.2006 року (витяг з протоколу № 7) було рекомендовано першому проректору Університету призначити на посаду завідувача кафедрою фінансів доктора економічних наук, професора ОСОБА_1, як такого, що обрано за конкурсом терміном на 5 років (а.с.223 т.1).

29.09.2006 року на виконання рішення вченої ради, першим проректором ОСОБА_3 був укладений з ОСОБА_1 контракт № 72, відповідно до якого останній був прийнятий на роботу на посаду завідувача кафедри фінансів на умовах внутрішнього сумісництва (а.с.3 т.1).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що наказ № 43-к від 05.03.2007 року про припинення контракту, є таким що не відповідає чинному законодавству України, оскільки судом достовірно було з'ясовано та підтверджено наявними у справі доказами, що ніяких порушень правил прийняття на роботу ОСОБА_1 не було встановлено, а тому цей наказ судом обгрнутовано був визнаний таким, що підлягає до скасування.

Доводи апеляційної скарги проте, що контракт був підписаний неуповноваженю особою, не є підставою для припинення трудового контракту, оскільки у статті 36 КЗпП України міститься вичерпний перелік підстав припинення трудового договору.

Доводи про те, що ОСОБА_1 не отримував заробітну плату за займану посаду завідувача кафедри фінансів також є необгрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, копіями розрахункових листків ОСОБА_1 (а.с. 62-67 т.1).

Відповідає нормам чинного законодавства і висновок суду першої інстанції про те, що зустрічні позовні вимоги про визнання контракту неукладеним є безпідставними, оскільки вони взагалі не передбачені законом, що регулює спірні правовідносини.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що при вирішенні справи мало місце неправильне застосування судом матеріального права чи порушення процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки рішення суду обґрунтоване, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, шляхом подачі до нього касаційної скарги.