КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таке рішення слідчий суддя мотивувала тим, що ОСОБА_5 до своєї скарги не долучив копію заяви про кримінальне правопорушення, а, натомість, долучив до неї відповіді різних органів досудового розслідування, що стосуються різних заяв про кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості перевірити бездіяльність уповноважених осіб якого органу досудового розслідування, щодо невнесення відомостей за якою із заяв ОСОБА_5 про кримінальні правопорушення, останній оскаржує, і в разі оскарження якоїсь конкретної заяви - то чи відповідає вона вимогам ст. 214 КПК України та чи своєчасно подана. За таких умов, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 не довів, що існує факт бездіяльності уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що грубо порушує норми ст. 6 Європейської конвенції, просить зобов`язати Державне бюро розслідувань ________________________________________

Справа №11-сс/824/5922/2023 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6

Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1

зареєструвати в Єдиному реєстрі досудових розслідувань заяву про злочини суддів, прокурорів, працівників Міністерства внутрішніх справ України.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що слідчий суддя мотивував залишення без задоволення його скарги тим, що учасники провадження не з`явилися в судове засідання. Однак, йому не надсилали завчасно повідомлення про дату розгляду справи, а вказану інформацію він отримав від помічника судді по телефону 07 серпня 2023 року, тобто в день розгляду, у зв`язку з чим не міг приїхати з Полтавської області до міста Києва. Крім того, без повістки про виклик до суду його могли затримати у комендантську годину, оскільки він не мав підтвердження про виклик до суду.

В подальшому, 06 вересня 2023 року ним отримано лист від Державного бюро розслідувань м. Полтава, в якому зазначено, що Шевченківський районний суд м. Києва не просив заяву про злочин та не викликав повісткою на 07 серпня 2023 року уповноважену особу ДБР.

Також зазначає, що він не долучив до своєї скарги заяви про злочин, оскільки вона знаходиться в Державному бюро розслідувань.

Будучи повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_5 , який повідомлений шляхом здійснення виклику по телефону, та прокурор, за повідомленням направленим електронною поштою, в призначений час до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про поважність причин своєї неявки суду не повідомили і ніяких клопотань про відкладення розгляду не подавали, а тому, враховуючи, що, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, їх неявка не перешкоджає проведенню розгляду, колегія суддів вважає можливим провести апеляційний розгляд без їх участі.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Як вбачається з наданих матеріалів, до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_5 подав скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей за його заявою про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та просив зобов`язати Державне бюро розслідувань прийняти його заяву про злочини працівників суду, прокуратури, МВС в Полтавській області.

При цьому, до вказаної скарги ОСОБА_5 копію заяви про вчинення кримінального правопорушення не долучив і будь-яких її ідентифікуючих ознак (дати подачі чи номеру поштового відправлення), не зазначив.

Однак, у відповідності до вищенаведених норм закону, відсутність копії заяви позбавляє слідчого суддю можливості надати цій заяві оцінку на предмет викладення в ній інформації саме про кримінальне правопорушення, тобто встановити чи є вона заявою про злочин в розумінні ст. 214 КПК України та чи дійсно невнесення по ній відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є тією бездіяльністю, яка підлягає оскарженню в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Крім того, як вбачається зі змісту скарги, свої вимоги щодо зобов`язання Державного бюро розслідувань прийняти його заяву про злочини працівників суду, прокуратури, МВС в Полтавській області, ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що він півроку звертається до органу досудового розслідування із заявами про злочини, по яким відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено. На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_5 долучив до скарги: лист Державного бюро розслідувань № Ш-233ГЛ/10-5-04-03-3040/22 від 14 грудня 2022 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до цього органу досудового розслідування із заявою 06 грудня 2022 року, яку було направлено для розгляду до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві; лист від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, № 17182-22/15-02-1/3937зкп/п від 23 листопада 2022 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до цього органу досудового розслідування із заявою 13 листопада 2022 року, за результатами розгляду якої підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України не встановлено; лист від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, № Ш-2035/15-02-1-1/23 від 02 січня 2023 року, зі змісту якого вбачається, що цим органом досудового розслідування було розглянуто звернення ОСОБА_5 від 08 грудня 2022 року, яке 26.12.2022 року надійшло з Державного бюро розслідувань, за результатами розгляду якого встановлено, що в ньому не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Державного бюро розслідувань.

За вказаних обставин не можна зробити однозначних висновків з приводу бездіяльності якого саме органу досудового розслідування подано скаргу, а також чи дотримано ОСОБА_5 , визначених ст. 304 КПК України, строків такого звернення, зважаючи на те, що, зі змісту долучених до скарги документів слідує, що заяви ним подавались до уповноважених органів Державного бюро розслідувань та Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, - 13.11.2022 року, 06.12.2022 року та 08.12.2022 року, а зі скаргою до суду він звернувся лише 07 липня 2023 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що ОСОБА_5 не доведено, що існує факт бездіяльності уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, вказані висновки слідчий суддя зробив на підставі повного, належного і об`єктивного дослідження обставин справи, що спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 з приводу того, що підставою для відмови у задоволенні його скарги послугувала неявка учасників провадження.

Щодо посилань ОСОБА_5 про розгляд його скарги за відсутності сторін, то слід зазначити наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Також у поданій скарзі ОСОБА_5 просив здійснити її розгляд без його присутності.

Таким чином, участь вказаних осіб під час розгляду скарги ОСОБА_5 не є обов`язковою.

Відповідно до ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

При цьому чинний КПК України розмежовує судові виклики та судові повідомлення. Так, з положень ч. 2 ст. 134 КПК України, слідує, що судовий виклик здійснюється тих учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою.

З наведеного слідує, що судові повістки надсилаються учасникам судового провадження у разі обов`язкової їх участі, а у разі, якщо явка учасників не є обов`язковою, їм надсилається повідомлення.

Вказані обставини спростовують доводи ОСОБА_5 з приводу істотного порушення слідчим суддею вимог КПК України, яке полягає в тому, що учасникам судового провадження не надсилалися судові повістки про виклик у судове засідання.

В свою чергу, наданими суду матеріалами підтверджується, що слідчий суддя вжив всіх заходів щодо належного повідомлення всі учасників провадження у відповідності до вимог закону, в тому числі це підтверджується і доводами самої апеляційної скарги ОСОБА_5 , зі змісту якої вбачається, що його було повідомлено про дату судового засідання по телефону.

Отже, оскільки висновки слідчого судді в ухвалі про залишення без задоволення скарги ОСОБА_5 ґрунтуються на вимогах закону та підтверджуються матеріалами судового провадження, тобто ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою, то апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_________________ ___________________ __________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3