Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1110/23

2/287/324/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 року         м. Олевськ

        Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

  В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що 20 серпня 2021 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за актовим записом № 391. Від спільного проживання  у шлюбі  мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  які знаходиться на утриманні позивачки, при цьому відповідач ухиляється від добровільного утримання неповнолітніх дітей, а тому позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітної плати (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше встановленого Законом мінімуму. Також, позивачка просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.

Ухвалою суду від 25.07.2023 року зазначену позовну заяву залишено без руху та позивачці надано строк для усунення недоліків.

14.08.2023 року від позивачки на адресу суду надійшла уточнена позовна заява про стягнення аліментів.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 28.08.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, надала до суду письмову заяву з проханням про розгляд справи без її участі у зв’язку з воєнним станом. Вимоги позовної заяви підтримує у повному обсязі. Відносно винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач  в судові засідання 14.09.2023 року та 09.10.2023 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від відповідача до суду  не надходило.Відзив на позов відповідач до суду не надав.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність сторін з дотриманням вимог, встановлених законом, враховуючи згоду позивачки на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. п. 1, 3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом  встановлено, що  сторони з 20 серпня 2021 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за актовим записом №  391 (а.с. 3).

Від спільного проживання в шлюбі сторони мають  двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 4,5).

Згідно із витягом з реєстру територіальної громади позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9).

Як вбачається із  довідки, виданою  Олевською міською радою Житомирської області за № 1665 від 21.04.2023 року неповнолітні діти:  син  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із позивачкою в АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Так, ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з тим ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно до ч.1 ст.191 СК України слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В даному випадку суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання батьківського обов`язку по утриманню дітей, не піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний, інтелектуальний, соціальний та моральний розвиток, не надає добровільно належної матеріальної допомоги на утримання та виховання дітей, хоча має таку можливість, оскільки має відповідний молодий вік, не є інвалідом, не страждає на тяжке захворювання та має можливість утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, належним чином, як того вимагає Закон.

При цьому відповідачем не подано у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивачки, викладених нею у позовній заяві.

Вищенаведене свідчить про те, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дітей, згідно вимог ст. 183 СК України, однак у меншому розмірі, ніж заявлено позивачкою у позові, а саме: в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача до повноліття  дочки  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , а потім в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача до повноліття сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно.

Суд враховує положення сімейного законодавства, яким визначено, що аліменти у розмірі 1/4 частини доходів можуть бути стягнуті судом у порядку наказного (безспірного) провадження (ч. 5 ст. 183 СК України), що є фактичним законодавчим визначенням оптимального і звичайно прийнятого розміру аліментів на одну дитину.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду 19.05.2023 року. Тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, отже згідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 191 СК України та ст.ст. 7,12,13,81,141,223, 247, 258,259,263-265,273,279, 280, 354,355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей – дочки ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 та  сина  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, до повноліття дочки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а потім в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача до повноліття сина ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно.

Стягнення аліментів проводити з 19.05.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп., які перерахувати на р/р UA158999980313111206000006741, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485 , отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м.0левськ/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN), «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. 

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:   

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 20.09.2021 року органом видачі № 1828, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 07.09.2016 року органом видачі № 1814, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя: Л.В.Винар