Постанова

Іменем України

05 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 522/18482/21

провадження № 61-12065св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

На обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дитина - син ОСОБА_3 .

Оскільки сімейні відносини між нею та відповідачем не склались, з серпня 2021 року вони фактично припинили проживати разом та припинили ведення спільного господарства.

Посилаючись на те, що вона має всі необхідні умови для проживання сина, а відповідач, у зв`язку з займаною ним посадою капітана в компанії «Hartmann», тривалий час фактично відсутній в країні та не зможе приділяти достатньо часу на виховання дитини, просила визначити місце проживання їх спільного з відповідачем сина ОСОБА_3 з матір`ю.

Окрім того, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 15 000,00 грн щомісячно з подальшою індексацією грошової суми до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для забезпечення гармонійного та достатнього розвитку дитини, посилаючись на те, що ОСОБА_2 має можливість сплачувати такі кошти.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2022 року у складі судді Свяченої Ю. Б. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 6 000,00 грн щомісячно, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду, а саме з 27 вересня 2021 року, і до досягнення повноліття дитиною, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При виконанні рішення суду також враховано сплачені ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн, які зараховано як сплату частини аліментів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що визначення місця проживання дитини разом із матір`ю відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.

Зважаючи на те, що позивачка не вжила необхідних заходів, щодо підтвердження заробітної плати відповідача, а прийняті судом міри не дозволили визначити реальний розмір його заробітної плати, суд першої інстанції, враховуючи розмір добровільно сплачених відповідачем аліментів за попередні два місяці до звернення з позовом, вважав за доцільне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 в розмірі 6 000,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2022 року змінено в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню щомісячно,. збільшено розмір стягнутих судом першої інстанції аліментів з 6 000,00 грн до 15 000,00 грн, а також змінено розподіл судових витрат.

У решті рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2022 року залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині, що стосується стягнення аліментів, виходив із доведеності позивачкою того, що відповідач, працюючи моряком далекого плавання, отримує заробітну плату, достатню для виплати аліментів у заявленому нею розмірі на утримання їх спільного сина.

У решті апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

08 серпня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Тарасенко В. С. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині визначення розміру аліментів на утримання сина та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 25 листопада 2020 року в справі № 523/2927/18, від 06 червня 2018 року в справі № 556/1896/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржуються лише в частині вимог, що стосуються стягнення аліментів на дитину, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина.

Не ґрунтується на матеріалах справи та не підтверджується жодним доказом висновок суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції не врахував, шо відповідач у справі працює на судах закордонного плавання і має щомісячний дохід значно більший вказаного позивачкою у позові.

Зазначений висновок суд апеляційної інстанції зробив на підставі довідки про те, що в період з 27 серпня 2018 року до 11 червня 2021 року ОСОБА_2 перебував за межами України протягом 17 місяців, а також інформації, отриманої від Акціонерного товариства «ОТП Банк», про наявні відкриті на ім`я відповідача рахунки в цьому банку і залишок коштів на них.

Однак зазначена інформація жодним чином не може доводити, що відповідач працевлаштований на судах закордонного плавання та отримує заробітну плату.

Докази офіційного працевлаштування відповідача в будь-яких компаніях та організаціях, а також підтвердження розміру заробітної плати в матеріалах справи відсутні.

Наявність в матеріалах справи документів, які підтверджують, що відповідач має документи моряка, також жодним чином не може свідчати про те, що він працює на судах закордонного плавання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження потреби дитини у доцільності стягнення аліментів у розмірі, визначеному в оскаржуваній постанові.

Доводи інших учасників справи

Представник ОСОБА_1 - адвокат Тищенко С. Ю. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції врахував дійсний майновий стан відповідача та вірно стягнув аліменти на дитину у розмірі 15 000,00 грн, що відповідатиме найкращим її інтересам.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Приморського районного суду міста Одеси цивільну справу № 522/18482/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на дитину.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З серпня 2021 року дитина проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні.

Суд першої інстанції вживав відповідні міри для встановлення дійсної заробітної плати відповідача та ухвалою від 02 лютого 2022 року витребував з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Крюінг» відомості та інформацію про посаду, працевлаштування, а також про доходи та заробітну плату (аналогічній посаді, базову ставку, тощо) ОСОБА_2 . Вказана ухвала повернулась на адресу суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 25 листопада 2020 року в справі № 523/2927/18, від 06 червня 2018 року в справі № 556/1896/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).

Звертаючись до суду з позовом в частині стягнення аліментів з відповідача на утримання їх спільного малолітнього сина, позивачка обґрунтовувала свої вимоги матеріальним становищем відповідача, яке дозволяє йому сплачувати аліменти у розмірі 15 000,00 грн щомісячно.

Відповідач у відзиві на позовну заяву погодився на сплату аліментів у розмірі 4 000,00 грн та зазначив, що заявлена позивачкою сума аліментів у розмірі 15 000,00 не обґрунтована та не відповідає дійсним витратам на малолітню дитину у віці 1,5 роки.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд установив, що в матеріалах цієї справи наявні докази, які не спростовані відповідачем і підтверджують, що він отримує заробітну плату, достатню для виплати аліментів у заявленій позивачкою сумі на утримання їх малолітнього сина.

Врахувавши обставини, визначені статтею 182 СК України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 15 000,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, оскільки на нього, як на батька, покладено однаковий з позивачкою обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, яка проживає разом із матір`ю. Обґрунтовуючи розмір аліментів, апеляційний суд, оцінивши надані сторонами докази, правильно виходив із того, що майновий стан відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти у зазначеному розмірі.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (стаття 192 СК України).

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують.

Апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом відповідних доказів Верховний Суд не бере до уваги, оскільки вони були предметом дослідження апеляційним судом з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених Верховним Судом в постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі, оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості. Проте в силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення в оскарженій частині ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду в оскарженій частині - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун