Справа № 168/696/23

Провадження № 2/168/229/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       04 жовтня 2023 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Сухоручко Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Таксюк О.С.,

розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дубечненської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дубечненської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини за законом.

Позивач свої вимоги обґрунтував тим, що його мати, ще за життя зробила своє волевиявлення та поділила між ним та ОСОБА_2 майно, а саме: брату - житловий будинок в АДРЕСА_1 , а позивачу - земельні ділянки. 18.11.2019 року склала заповіт, посвідчений секретарем Дубечненської сільської ради, Мазуренко І.А., РН № 129. згідно якого, право на земельну частку (пай) посвідчене Сертифікатом серії ВЛ №025261 заповідала позивачу. Оригінали заповіту та сертифіката на право на земельну частку (пай) матір віддала позивачу.?

Від шлюбу батьків є двоє дітей, це ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті матері, а позивач є спадкоємцем за заповітом.

Позивач звернувся до Старовижівського державного нотаріуса та мав наміри подати заяву про прийняття спадщини за заповітом, як син після смерті матері, але нотаріус відмовила йому та пояснила, що він пропустив строк для прийняття спадщини.

Позивач мав би подати заяву про прийняття спадщини до 29.04.2021 року, позивач пояснював нотаріусу про те, що вчасно не звертався, так як проживає в іншій області України. Також він є особою з інвалідністю другої групи трудового каліцтва, що підтверджується копією довідки МСЕК від 21.10.2004 року і пересуватись громадським транспортом під час пандемії вірусного захворювання COVID-19 йому загрозливо для життя та здоров`я.

Але всі його докази та пояснення не стали підставою для нотаріуса у прийнятті в нього заяви для прийняття спадщини. Також нотаріус роз`яснила йому, що він має право звернутись до суду із позовною заявою про визначення мені додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті матері - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, актовий запис № 100 від 30.10.2020 року.

Згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 11.11.1956 року, яке видане Заболотівським райбюро ЗАГС Волинської області, актовий запис № 21, підтверджується той факт, що позивач, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Довідкою Дубечненської сільської ради ід 20.06.2023 року підтверджується те, що мати на момент смерті була зареєстрована і проживала в селі Текля одна. До складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай) посвідчене сертифікатом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється сірок у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Позивач вчасно не звернувся до нотаріуса за місцезнаходженням спадкового майна у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк, так як має інвалідність, йому вкрай важко пересуватись громадським транспортом, більше того в період пандемії COVID-19. Позивач має наміри оформити спадщину після смерті матері, тому він звертається до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом.

Оскільки, на момент смерті матері, позивач з нею спільно не проживав, то подання заяви про прийняття спадщини за законом йому необхідно було протягом шести місяців з дня її смерті звернутись до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Вважає, що строк пропустив з поважних причин, а саме: віддаленість його місця проживання та карантинні обмеження в період пандемії COVID-19 в Україні, враховуючи його стан здоров`я.

Просить надати додатковий строк – один місяць після набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 09.08.2023 року.

30.08.2023 ухвалою судді відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та витребувано спадкові справи.

Позиція учасників провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Дубечненської сільської ради Мазуренко І. в підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій вказує, що сільська рада просить провести судове засідання за її відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи визнання відповідачем позову, суд відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

       Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

       Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Судом встановлено, що згідно заповіту ОСОБА_3 , посвідченого секретарем Дубечненської сільської ради, реєстровий запис №129 від 18.11.2019 року ОСОБА_3 заповідає право на земельну частку (пай) посвідчене сертифікатом серія ВЛ №025261 ОСОБА_1 . (а.с. 6)

З копії сертифіката на право власності на земельну частку (пай) ВЛ №025261 вбачається, що ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ОВСТ «Волинь», розміром 2,65 га. (а.с. 7)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 30.10.2020 року, виданого виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області – ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 8)

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . (а.с. 9)

Як вбачається з довідки №43 від 20.06.2023 року, виданої виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради, згідно запису в погосподарській книзі значиться житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та гр. ОСОБА_2 , який зареєстрований в смт. Ратне, в господарстві якого проживала мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкодавець до дня смерті була зареєстрована та постійно проживала в селі Текля одна. Заповіт від імені гр. ОСОБА_3 посвідчувався виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради 18.11.2019 року за Р№129. Заповіт не змінено і не відмінено. До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входить земельний пай. Спадкоємців згідно зі ст. 1241 Цивільного Кодекс) України на території сільської ради немає. (а.с. 10)

Як вбачається з довідки ЛВА-1 №161703 від 21.10.2004 року ОСОБА_1 встановлену ІІ групу інвалідності безстроково. (а.с. 5)

З довідки КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Червонограда» від 23.06.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 хворів, діагноз «хронічний обструктивний бронхіт». (а.с. 11)

Згідно з повідомлення завідувача державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 05.09.2023 року спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 станом на 05.09.2023 року відсутня.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові справи) №73821058 від 05.09.2023 року в даному реєстрі зареєстрований заповіт ОСОБА_3 №129 від 18.11.2019 року.

Відповідно до вимог статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою.

На підставі вимог статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач вищенаведених вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вищевикладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17.

Тобто, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , однак останньому було відмовлено у зв`язку із пропуском шестимісячного терміну для прийняття спадщини.

Позивач просить встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавиці вказуючи на те, що він мав проблеми зі здоров`ям, а саме є особою з інвалідністю ІІ групи, карантинними обмеженнями, що діяли з метою запобігання поширенню COVID-19 на території України, визнання відповідачем позовних вимог, з метою захисту її прав як єдиного спадкоємця на спадщину, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги.

На переконання суду дані обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, у суду є підстави для задоволення позовних вимог позивача та визначення йому додаткового, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, строку протягом одного місяця.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1261, 1270, 1296, 1298 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дубечненської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 додатковий строк тривалістю один місяць, починаючи з дати набрання рішення законної сили для подачі ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дубечненська сільська рада Ковельського району Волинської області, адреса місця знаходження: с. Дубечне Ковельського району Волинської області, вул. Незалежності, 20.

Суддя Старовижівського районного суду

Волинської області                                                        Ю.О. Сухоручко