Справа № 420/19834/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” (вул. Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, 68094, код ЄДРПОУ 33798852) до Київської митниці (вул. Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” до Київської митниці, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці; відділ митного оформлення №l M/п “Вишневе”, про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000062/2 від 03.07.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Компанією Buzaram Company S.A. (Монтевідео, Уругвай, Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Одеса, Україна, Покупець) був укладений Контракт від 18.11.2020 року на поставку товару.

У межах Контракту ТОВ «Аквафрост» в липні 2023р. погодив з Постачальником поставку товару «Креветка свіжоморожена, без теплової обробки, без харчових домішок (frozen shrimp hoso) роду (Pleoticus Muelleri), в панцирі з головою. Розмірний ряд: L2 (21-30 шт/кг). Дата виробництва 09-10/2022р. » вагою 12 000 кг. на загальну суму 75 600,00 дол. США, що засвідчено в Invoice А 2156 від 04.05.2023р. Поставка товару здійснювалась на умовах CFR (вартість і фрахт) м.Клайпеда, Литва, згідно із Інкотермс 2010, зазначене означає: що продавець доставляє товар на борт судна вважається доставленим, як тільки Продавець надає товар доступним перевізнику або іншій особі визначеній Покупцем. Це підтверджено електронними митними деклараціями.

03.07.2023 року уповноважена Позивачем особа (ТОВ «СТАР БРОК СЕРВІС») звернувся до відділу оформлення №1 митного посту «Вишневе» Київської митниці з електронною митною декларацією (ЕМД) №23UA100060415006U8 та пакетом документів для митного оформлення товару.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу відповідний перелік документів. А після консультацій з відповідачем додатково надано Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №LT 0327678 від 27.06.2023р.; ветеринарно-санітарний сертифікат від 26.06.2023р.; прайс-лист від 04.04.2023р.

Однак, як стверджує позивач, незважаючи на вказаний перелік документів, митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів та Декларантом було отримано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.07.2023 р. №UA100060/2023/000506 та рішення про коригування митної вартості товарів UA10060/2023/000062/2. Відповідачем зазначено за результатами проведеної консультації між органам та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний, оскільки встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є вищим.

Позивача зазначає, що проведене коригування митної вартості товару призвело до збільшення митних платежів, які повинен сплатити позивач за проведення процедури розмитнення зазначеного товару в загальному розмірі 121153,93 грн. про що зазначено в графі 47 митної декларації.

Не погоджуюсь із прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оскаржуючи це рішення позивач стверджує про таке: уповноважена позивачем особа (ТОВ «СТАР БРОК СКРВІС») звернулося до митного з електронною митною декларацією (ЕМД) №23UA100060415006U8 та пакетом документів для митного оформлення товару, який містив, всі необхідні документи, що підтверджували правомірність встановлення ціни та також були надані можливі інші документи (експортну декларацію, специфікації виробника, платіжні доручення, платіжні документи, тощо), які не входять до переліку обов`язкових документів, але підтверджують правомірність визначення митної вартості товару. У всіх наданих документах всі числові значення зазначені однаково та немає жодних невідповідностей та розбіжностей між ними. Крім того, у всіх наданих до митного оформлення документах стоїть одна і та сама вартість товару і оплату проведено також за ціною, визначеною сторонами контракту та зазначеною в інвойсі та інших документах. Посилання відповідача на те, що надані платіжні документи не завірені банківською установою, а наданий прайс - лист лише на один товар не підтверджують правомірність визначення вартості товару за ціною договору не може бути прийняте до уваги та жодним чином не підтверджує факт неправильного визначення Позивачем митної вартості товару. Посилання відповідача про те, що у відповідності до умов поставки CFR LT Klaipeda не надано відомості щодо витрат на вивантаження, навантаження (можливо складського зберігання) товару, які понесені в порту не відповідає дійсності, оскільки разом із всіма документами Позивачем до митного оформлення для підтвердження транспортних витрат та всіх інших маніпуляцій по доставці товару було надано довідку розрахунку транспортних витрат №1 від 29.06.2023р., підготовану перевізником ТОВ «КИЙТРАНСЛАЙН». У цьому документі чітко вказано про вартість транспортування та всі інші роботи.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що митний орган здійснив формальну перевірку, без ретельного дослідження наданих документів та відомостей, без застосування процедури співставлення подібних товарів та їх вартості. Відповідач прийняв оскаржуване рішення та здійснив розрахунок митної вартості за резервним методом, обмежившись загальною фразою про те, що декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначив, чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових. Також позивач зауважив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, позивач стверджує про те, що ним доведено заявлену митну вартості товару, визначену за першим методом - за ціною договору, тому вважає необґрунтованим оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 08.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

22.08.2023 року відповідачем поданий відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Так, відповідачем зазначено, що 03.07.2023 до митного оформлення декларантом ТОВ "Аквафрост" подано митну декларацію на товар креветка свіжоморожена, без теплової обробки, без харчових домішок, (frozen shrimp hoso) роду (Pleoticus Muelleri), в панцирі, з головою. Розмірний ряд: L2(21-30шт/кг). Якій присвоєно номер UA100060/2023/415006 (23UA100060415006U8). Під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією від 03.07.2023 №UA100060/2023/415006 встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально). Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, зазначені у ст. 53 МКУ містять неповні дані, а подані декларантом до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Відповідач вказує, що надані до митного оформлення банківські платіжні документи не завірені відповідною установою, однак наявність підпису та посади особи, хто його виписав є обов`язковим реквізитом первинних документів відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, декларантом не надано рахунки, заявки, договори, що підтверджують вартість перевезення товару.

Отже, декларантом до митного оформлення не надано зазначені вище документи, тому перевірити достовірність декларування транспортних витрат не має можливості.

Також відповідач зазначив, що у відповідності до умов поставки CFR LT Klaipeda не надано відомості щодо витрат на вивантаження, навантаження (можливо складського зберігання) товару, які понесені в порту.

Зазначені обставини, на переконання відповідача, не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Тобто, надані до митного оформлення документи не містили повних, достовірних та об`єктивних відомостей про ціну товару та числові значення складових митної вартості.

З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Тобто, декларанту надано право та можливість усунути розбіжності, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товарів за основним методом визначення. Однак, на запит митного органу про надання додаткових документів декларантом надіслано тільки прайс-лист б/н від 04.04.2023. Інші запитуванні документи не надано. 03.07.2023 декларантом подано заяву №11793 про відмову надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, відповідач стверджує, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо визнати є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема вартість товару та умови транспортування. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості.

Щодо обрання методу визначення митної вартості відповідач зазначив, що посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. Натомість, у митного органу була наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: - митна декларація 19.05.2023 № UA100430/2023/473232 (23UA100430473232U0) товар № 1 (вартість товару згідно джерела інформації – 7,7602 дол.США/кг).

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000062/2 від 03.07.2023 р., яке відповідач вважає аргументованим та таким, що відповідає  вимогам законодавства України з питань митної справи.

За наведених обставин, відповідач вважає, що підстави задоволення позову відсутні.

30.08.2023 року позивачем подано відповідь на відзив.

У відповіді на відзив зазначено, що підставою для прийняття митним органом обґрунтованого рішення може бути виключно розбіжність щодо ціни поставленого товару у документах, поданих для митного оформлення. Відомості щодо ціни товару, зазначені в поданому Позивачем для митного оформлення товарів інвойсі, є достовірними та такими, що не можуть бути піддані сумніву митним органом. Відповідач не надав доказів того, що подані документи викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, відповідачем неправомірно відмовлено у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом, визначено митну вартість за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» (далі – ТОВ «Аквафрост»), код  ЄДРПОУ 33798852, зареєстроване 18.10.2005 року.

Видами економічної діяльності підприємства за КВЕД є: Основний: 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; Інші: 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

18.11.2020 року між Компанією Buzaram Company S.A. (Монтевідео, Уругвай) -  Постачальник та ТОВ «Аквафрост» (Чорноморськ, Україна) - Покупець укладений Контракт №18/11/20-49 (а.с. 39-43), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товар, зазначений в Інвойсі до цього Контракту, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість, в термін і на умовах, передбачених цим Контрактом. Номенклатура, асортимент, кількість і вартість, а також інші необхідні характеристики Товару, попередньо узгоджені Сторонами, вказуються в Інвойсі, який є невід`ємною частиною даного Контракту (п. 1.1).

Поставка здійснюється на адресу Покупця. Покупець приймає Товар і бере на себе зобов`язання за розрахунками з Постачальником (п. 1.1).

Пунктом 1.3 Контракту визначений перелік товаросупровідних документів, які Постачальник повинен надати Покупцю на кожну партію Товару:

товарно-транспортна накладна (коносамент, CMR, авіанакладна, залізнична накладна) -1 оригінал;

сертифікат походження (загальної форми або EUR-1, якщо є) - 1 оригінал, 3 копії;

якісний сертифікат виробника -1 оригінал, 3 копії;

декларація виробника -1 оригінал, 3 копії;

ветеринарний сертифікат затвердженої в Україні форми -1 оригінал, виписаний на кожен контейнер /автомобіль окремо;

пакувальний лист -1 оригінал, 3 копії;

інвойс - 3 оригінали.

Документи повинні бути оформлені відповідно з письмовими інструкціями Покупця, які попередньо відправлені Покупцеві по факсу / е-mail на підтвердження перш, ніж видавати оригінали (п. 1.4).

Умови поставки: За замовленням Покупця на чергову поставку в письмовій формі із зазначенням бажаної дати відвантаження Товару. Постачальник висилає по факсу / e-mail проформу-інвойс з підтвердженням дати відвантаження (п. 3.1).

Поставка товарів за цим Договором повинна здійснюватися Покупцеві. Терміни та умови поставки (відповідно до «ІНКОТЕРМС-2010») обумовлюються в інвойсах до цього Контракту (п. 3.2).

Відвантаження товару Покупцю повинно здійснюватися в терміни, обумовлені в інвойсах до цього Контракту (п. 3.3).

Постачальник інформує Покупця про відвантаження, надсилаючи копії товаросупровідних документів (у форматі для поставок на Україну), по факсу / e-mail (п. 3.4).

Остаточна вага вантажу визначається згідно з товаросупровідними документами. При цьому можливе відхилення у вазі в межах ± 10% у зв`язку з технологічними особливостями заморозки згідно «Рекомендація. Продукція, фасована в упаковці. Загальні вимоги до кількості. Р50-056-96 від 01.01.97» (п. 3.5).

Ціни й загальна вартість Контракту: Ціни на поставлені товари повинні бути узгоджені Сторонами. Вони вказуються в інвойсі на кожну поставку товару (п. 4.1).

Загальна сума Контракту складається із сум поставок, зазначених в інвойсах на кожну окрему поставку (п. 4.2).

Загальна сума Контракту не лімітована і визначається наданням або ненаданням чергового замовлення від Покупця в разі прийняття його Постачальником після обговорення сторонами ціни по кожному замовленню (п. 4.3).

Умови платежу: Платежі повинні здійснюватися Покупцем на рахунки, зазначені Постачальником в інвойсі до Контракту на кожну поставку товарів (п. 5.1).

Упаковка та маркування: Товари повинні бути відправлені в експортній упаковці, що відповідає типу товару та стандарту країни Постачальника (п. 6.1).

За умовами Контракту від 18.11.2020 року ТОВ «Аквафрост» у липні 2023 року погодив з Постачальником поставку товару «Креветка свіжоморожена, без теплової обробки, без харчових доміішок (frozen shrimp hoso) роду (Pleoticus Muelleri), в панцирі з головою. Розмірний ряд: L2 (21-30 шт/кг). Дата виробництва 09-10/2022р.» вагою 12 000 кг. на загальну суму 75 600,00 дол. США, що засвідчено в Invoice А 2156 від 04.05.2023 року (а.с. 34).

З метою митного оформлення імпортованого товару декларантом позивача – ТОВ «СТАР БРОК СЕРВІС» (діє на підстав Договору №25-4-19 від 25.04.2019 року про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів) до відділу оформлення №1 митного посту «Вишневе» Київської митниці подано електронну митну декларацію (ЕМД) №23UA100060415006U8 від 03.07.2023 року.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- сертифікат якості (Certificate of quality) від 02.05.2023р.;

- пакувальний лист (Packing list) №3001074-300679 від 02.05.2023р.;

- рахунок- фактура (інвойс) (Commercial invoice) №А2156 від 04.05.2023р.;

- рахунок- фактура (інвойс) (Commercial invoice) додаток до інвойсу №А2156 від 04.05.2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 27.06.2023р.;

- банківський платіжний документ, який стосується товару від 14.04.2023р.;

- банківський платіжний документ, який стосується товару від 15.06.2023р.;

- Документ що підтверджує вартість перевезення №1 від 29.06.2023р.;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, №18/11/20-49 від 18.11.2020р.;

- Договір про надання послуг митного брокера 25-04-19 від 25.04.2019 р.;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації № 10111876 від 30.06.2023 р.;

- Декларація виробника (Declaration of producer) від 02.05.2023р.;

- Копія митної декларації країни відправлення №23LTLC0100EK1C33C3 від 27.06.2023 р.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) надані до митного оформлення банківські платіжні документи не завірені відповідною установою,

2) декларантом не надано рахунки, заявки, договори, що підтверджують вартість перевезення товару,

3) у відповідності до умов поставки CFR LT Klaipeda не надано відомості щодо витрат на вивантаження, навантаження (можливо складського зберігання) товару, які понесені в порту.

У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України митним органом запропоновано декларанту надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи:

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- виписку з бухгалтерської документації;

- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також повідомлено, що згідно з пунктом 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи.

Позивачем додатково надано до митного органу Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №LT 0327678 від 27.06.2023р.; ветеринарно-санітарний сертифікат від 26.06.2023р.; прайс-лист від 04.04.2023 р. (а.с. 47/54).

Інші документи не надавались.

Рішенням Київської митниці №UA100060/2023/000062/2 від 03.07.2023 року митну вартість, заявленого до митного оформлення товару, було скориговано та обрано резервний метод визначення митної вартості товару (а.с. 17-18).

03.07.2023 року митним органом складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2023/000506 (а.с. 19-20).

Щодо обрання методу визначення митної вартості товарів, в рішенні зазначено: Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ- резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 митна декларація 19.05.2023 № UA100430/2023/473232 (23UA100430473232U0) товар № 1 (вартість товару згідно джерела інформації – 7,7602 дол.США/кг).

Позивач не погоджується із таким коригуванням митної вартості товару, яке, на його думку, призвело до безпідставної надмірної сплати ним митних платежів, з огляду на що звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Натомість, відповідач вважає обґрунтованим здійснене ним коригуванням митної вартості товару та обрання резервного методу визначення митної вартості.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс, МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до            глави 9            цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому            розділом VIII            цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у          частинах п`ятій          і          шостій статті 52          цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або, яка підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58   цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень            статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

При цьому, згідно вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товару за основним методом – ціною договору (контракту) - Зовнішньоекономічний договір (контракт на поставку) - Контракт №18/11/20-49 від 18.11.2020 року (а.с. 39-43),

Як вже було зазначено, 18.11.2020 року між Компанією Buzaram Company S.A. (Монтевідео, Уругвай) -  Постачальник та ТОВ «Аквафрост» (Чорноморськ, Україна) - Покупець укладений Контракт №18/11/20-49 (а.с. 39-43), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товар, зазначений в Інвойсі до цього Контракту, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість, в термін і на умовах, передбачених цим Контрактом. Номенклатура, асортимент, кількість і вартість, а також інші необхідні характеристики Товару, попередньо узгоджені Сторонами, вказуються в Інвойсі, який є невід`ємною частиною даного Контракту (п. 1.1).

Поставка товарів за цим Договором повинна здійснюватися Покупцеві. Терміни та умови поставки (відповідно до «ІНКОТЕРМС-2010») обумовлюються в інвойсах до цього Контракту (п. 3.2).

Позивачу поставлений товар згідно Інвойсу (Commercial invoice) А 2156 від 04.05.2023 року.

За умовами Контракту від 18.11.2020 року ТОВ «Аквафрост» у липні 2023 року погодив з Постачальником поставку товару «Креветка свіжоморожена, без теплової обробки, без харчових доміішок (frozen shrimp hoso) роду (Pleoticus Muelleri), в панцирі з головою. Розмірний ряд: L2 (21-30 шт/кг). Дата виробництва 09-10/2022р.» вагою 12 000 кг. на загальну суму 75 600,00 дол. США, що засвідчено в Invoice А 2156 від 04.05.2023 року (а.с. 34).

Згідно товаросупровідних документів, поставка здійснена на умовах CFR LT Klaipeda.

Судом встановлено, що підставою для висновків митного органу про недоведеність заявленої митної вартості товарів стали розбіжності у поданих документах.

З огляду на вищезазначені розбіжності, декларанту внесено вимогу щодо надання протягом 10 календарних днів додаткових документів, згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Що стосується витребування митним органом додаткових документів.

Як вже було зазначено,  частина третя статті 53 Митного кодексу України передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд звертає увагу на положення частин 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом із цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач запропонував позивачу надати такі додаткові документи:  

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- виписку з бухгалтерської документації;

- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також повідомлено, що згідно з пунктом 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи.

Позивачем додатково надано до митного органу Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №LT 0327678 від 27.06.2023р.; ветеринарно-санітарний сертифікат від 26.06.2023р.; прайс-лист від 04.04.2023 р. (а.с. 47/54).

Інші документи не надавались.

Посилаючись на те, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості, відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000062/2 від 03.07.2023 року.

Проаналізувавши обґрунтованість сумнівів відповідача, відносно прийнятності заявленої декларантом ціни товару, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Щодо зауваження відповідача про те, що надані до митного оформлення банківські платіжні документи не завірені відповідною установою, судом встановлено наступне.

Відповідно до Контракту, умови платежу такі: Платежі повинні здійснюватися Покупцем на рахунки, зазначені Постачальником в інвойсі до Контракту на кожну поставку товарів (п. 5.1).

До митного оформлення позивачем було подано: Банківський платіжний документ, який стосується товару від 14.04.2023р. та Банківський платіжний документ, який стосується товару від 15.06.2023р., що підтверджується відповідачем та зазначено у картці відмови.

У свою чергу, суд зазначає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №815/329/17.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає, які документи подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

За приписами ч. 2 указаної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, у т.ч. є: 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Тобто, за змістом статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено.

Зміст цієї норми вказує на те, що митне оформлення товару повинне бути здійснене, як у випадку, коли оплата за договором здійснена, так і у випадку, коли оплата за товар відповідно до умов договору здійснюється в іншому порядку, не виключаючи порушення встановлених строків.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що посилання митного органу на те,  що надані до митного оформлення банківські платіжні документи не завірені відповідною установою, як на розбіжність, яка впливає на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, та виключає можливість застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору), є необґрунтованими та безпідставними.

Що стосується наступних зауважень митного органу про те, що декларантом не надано рахунки, заявки, договори, що підтверджують вартість перевезення товару, та у відповідності до умов поставки CFR LT Klaipeda не надано відомості щодо витрат на вивантаження, навантаження (можливо складського зберігання) товару, які понесені в порту.

Відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, надання транспортних (перевізні) документів для підтвердження митної вартості товару вимагається тоді, коли за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Як вже було зазначено поставка задекларованої до митного оформлення товару здійснювалась на умовах CFR, порт призначення LT Klaipeda (Литва).

CFR (англ. Cost and Freight (… named port of destination)), (Вартість і фрахт (… назва порту призначення)); умови постачання, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту.

Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Після завантаження товару на борт ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця.

Отже, витрати з доставки товару у порт відвантаження, завантаження його на судно і сплату фрахту для доставки товару в зазначений порт призначення несе продавець.

Судом встановлено, що до митного оформлення позивачем також було надано Довідку розрахунку транспортних витрат №1 від 29.06.2023 року, складено ТОВ «КИЙТРАНСЛАЙН» для надання в митні органи, у якій повідомлено, що автопоїзд держ. № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 виконує перевезення вантажу за маршрутом: м. Клайпеда (Литва) - м. Київ (Україна), транспортні витрати від м. Клайпеда (Литва) до п/п Ягодин (Україна), становлять 35000,00 грн., транспортні витрати від п/п Ягодин (Україна) до м. Київ (Україна), становлять 5000,00 грн. Страхування, вантажу не проводилось. Навантажувальні роботи за рахунок відправника (а.с. 36).

Таким чином, перевезення товару до порту призначення LT Klaipeda (Литва) здійснювалось за рахунок продавця, а вартість перевезення від м. Клайпеда (Литва) до м. Київ (Україна) підтверджена Довідкою транспортних витрат №1 від 29.06.2023 року.

На підставі викладеного, суд вважає, що  коригування митної вартості товару з підстав не надання документів, що підтверджують вартість перевезення, є необґрунтованим, не відповідає п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висловлені відповідачем зауваження щодо розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення, не спростовують визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд враховує, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою, розбіжностями у поданих документах для підтвердження заявленої митної вартості товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено тощо.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до положень чч. 6-7 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)           неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у          главі 9          цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 статті 55 Кодексу визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом із цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у  статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав до митного органу, окрім митної декларації: - сертифікат якості (Certificate of quality) від 02.05.2023р.; - пакувальний лист (Packing list) №3001074-300679 від 02.05.2023р.; - рахунок- фактура (інвойс) (Commercial invoice) №А2156 від 04.05.2023р.; - рахунок- фактура (інвойс) (Commercial invoice) додаток до інвойсу №А2156 від 04.05.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 27.06.2023р.; - банківський платіжний документ, який стосується товару від 14.04.2023р.; - банківський платіжний документ, який стосується товару від 15.06.2023р.; - Документ що підтверджує вартість перевезення №1 від 29.06.2023р.; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, №18/11/20-49 від 18.11.2020р.; - Договір про надання послуг митного брокера 25-04-19 від 25.04.2019 р.; - Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації № 10111876 від 30.06.2023 р.; - Декларація виробника (Declaration of producer) від 02.05.2023р.; - Копія митної декларації країни відправлення №23LTLC0100EK1C33C3 від 27.06.2023 р.

Позивачем додатково надано до митного органу Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №LT 0327678 від 27.06.2023р.; ветеринарно-санітарний сертифікат від 26.06.2023р.; прайс-лист від 04.04.2023 р.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: «…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...».

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Спрацювання системи управління ризиками не може бути самостійною  підставою для коригування митної вартості товару, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

У своїх сталих правових позиціях Верховний Суд з приводу спірних правовідносин наголошує, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом, тощо.

Однак, таких доказів не міститься в матеріалах даної справи.

Проте, саме на підставі наявної інформації баз даних АСМО та ЄАІС Митним органом встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж заявлено декларантом.

Отже, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару.

Висловлені відповідачем зауваження щодо розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення придбаного позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту товару, не спростовують визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Одеською митницею безпідставно здійснено коригування, заявленої декларантом митної вартості товару.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідачем суду не наведено та не надано.

Отже, судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000062/2 від 03.07.2023 року прийняте  відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.  

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” (вул. Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, 68094, код ЄДРПОУ 33798852) до Київської митниці (вул. Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці, відділ митного оформлення №l M/п “Вишневе”, про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000062/2 від 03.07.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (вул. Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” (вул. Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, 68094, код ЄДРПОУ 33798852) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя                                                                                                   А.А. Радчук