ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 жовтня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/2031/23

Головуючий у першій інстанції – Деркач О. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1165/23

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

сторони: позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 червня 2023 року (місце ухвалення – м. Чернігів, повний текст рішення складено – 16.06.2023) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,

                                     В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. В обгрунтування посилалась на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано. Від шлюбу мають дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та постійно проживає з матір`ю та перебуває на повному її утриманні. Позивачка зазначає, що спільна дочка сторін є студенкою 1 курсу Академії Державної пенітенціарної служби, навчається за денною формою навчання за контрактом, стипендію не отримує, самостійного заробітку не має. Навчання доньки позивачка сплачує самостійно. Проте, матеріальне становище не дозволяє утримувати дитину на період її навчання, оскільки на утриманні позивачки є малолітній син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У позові ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення (припинення) навчання, але не більш ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.06.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно,  починаючи з 16.03.2023 і до закінчення навчання, тобто до серпня 2026 року, але не більш, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Допущено негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 073, 60 грн.

Обгрунтовуючи рішення суд прийшов до висновку, що позивачка потребує матеріальної допомоги в зв`язку з навчанням доньки, судом враховано денну, платну форму навчання повнолітньої ОСОБА_3 , відсутність джерела доходів, при цьому, відповідач є особою працездатного віку та спроможний надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, а тому заявлений розмір аліментів є обґрунтованим та справедливим, при цьому судом враховано майнове становище сторін по справі та відповідність вимогам закону й інтересам повнолітньої дочки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.06.2023, та ухвалити нове, яким визначити аліменти у твердій грошовій формі, сума яких буде складати 1 500 грн.

За доводами апеляційної скарги оскаржуване рішення суду ухвалено без урахування матеріального та соціального становища відповідача, висновки суду є безпідставними і неправомірними.

Апелянт посилається, що під час розгляду справи судом не враховано, що відповідач має хронічні захворювання, на підставі рішення суду сплачує аліменти на іншу дитину, має матір з інвалідністю третьої групи, якій він допомагає, та має заборгованість по аліментам, що сягає майже  70 000 грн.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України  учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом встановлено, що строни є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу від 20.11.2007 року, серії НОМЕР_1 , вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 – розірвано. Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_5 присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (а.с. 8).

Згідно копії свідоцтва про шлюб від 02.03.2012 року, серії НОМЕР_2 , зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка « ОСОБА_9 », дружини « ОСОБА_9 » (а.с. 11).

Відповідно до копії довідки Академії Державної пенітенціарної служби від 07.02.2023 № 20, ОСОБА_3 07.09.2022 року була зарахована для здобуття ступеня бакалавра за спеціальністю 081 «Право» за денною формою навчання до Академії Державної пенітенціарної служби за кошти фізичних, юридичних осіб, виплата стипендії не передбачена (Наказ від 07.09.2022 року за № 351/ОД). Термін закінчення навчання – серпень 2026 року (а.с. 18).

З копії Договору навчання у закладі вищої освіти від 26.09.2022 року та копії Договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 26.09.2022 року за № 130, вбачається, що фінансування навчання ОСОБА_3 в Академії Державної пенітенціарної служби здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб (на умовах договору, укладеного між закладом та фізичною особою, яка замовляє платну освітню послугу). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього періоду навчання або до дня повного виконання сторонами зобов`язань за договором. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 93 400,00 грн, а саме: 2022 - 2023 навчальний рік –  23 350,00 грн; 2023 – 2024 навчальний рік – 23 350,00 грн; 2024 – 2025 навчальний рік – 23 350,00 грн; 2025 – 2026 навчальний рік – 23 350,00 грн (а.с. 14 – 17).

Згідно копії довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 09.03.2023 року за № 1717, до складу зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 , входять ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).

Задовольняючи позовні вимоги суд прийшов до висновку, що позивачка потребує матеріальної допомоги в зв`язку з навчанням доньки, судом враховано денну, платну форму навчання повнолітньої ОСОБА_3 , відсутність джерела доходів, при цьому, відповідач є особою працездатного віку та спроможний надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, а тому заявлений розмір аліментів є обґрунтованим та справедливим, при цьому судом враховано майнове становище сторін по справі та відповідність вимогам закону й інтересам повнолітньої дочки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки на період її навчання, що повністю узгоджується з приписами ч. 1 ст. 199 СК України.

Проте, з висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивачки, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, суд враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Забезпечення ж його утримання на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків (ст. 180 СК України).

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти необхідності надання ним матеріальної допомоги повнолітній дочці, проте, в розмірі 1500 грн, оскільки має скрутне матеріальне становище, відповідач має хронічні захворювання, на підставі рішення суду сплачує аліменти на іншу дитину, має матір з інвалідністю третьої групи, якій він допомагає, та має заборгованість по аліментам, що сягає майже  70 000 грн.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Крім того, прохальна частина апеляційної скарги свідчать про те, що ОСОБА_2 визнав позов частково та не заперечує проти стягнення аліментів в розмірі 1500 грн щомісячно (а.с. 69 зворот).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Разом з тим, в обгрунтування підстав апеляційної скарги апелянтом надано виписку із медичної карти амбулаторного хворого з якої вбачається, що ОСОБА_2 періодично проходив амбулаторне лікування у невролога і терапевта (а.с. 73), та з копії довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності вбачається, що ОСОБА_2 групи інвалідності не має, зазначено, що потребує лікування за наслідками травм (а.с. 75), таким чином знайшли своє підтвердження доводи скарги для її часткового задоволення.

Проте є необґрунтованими посилання на те, що заявник допомагає своїй матері інваліду третьої групи, оскільки матеріали справи хоча і містять копію витягу із акту огляду МСЕК матері відповідача ОСОБА_10 , де вказано третю групу інвалідності у зв`язку з загальним захворюванням, та не містять належних та допустимих доказів у підтвердження зазначених посилань.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 має заборгованість по аліментниим зобов`язанням щодо дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сума боргу згідно розрахунків заборгованості із сплати аліментів на дітей складає 77 480, 48 грн (а.с. 71, 72).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів, з врахуванням наведеного не грунтуються на нормах права посилання та доводи апеляційної скарги щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, як просить апелянт в прохальній частині апеляційної скарги, оскільки спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду у частці від доходу.

Судом апеляційної інстанції враховано, що забезпечення належного рівня життя своїй дитині є обов`язком батька, визнання позову частково, та те, що відповідач є працездатною особою, який може надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка навчається та у зв`язку з чим потребує такої допомоги, зважаючи, на право повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, на утримання від батьків, виходячи з обов`язку надання такої допомоги обома батьками, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги частково, зміну рішення суду першої інстанції в частині визначення частки стягнутих з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 з 1/4  до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), в іншій частині правильних висноків суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання доводи апеляційної скарги не спростовують.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 зазначеної статті якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що районним судом було стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави, задоволення апеляційної скарги частково та, відповідно, зміну рішення суду першої інстанції, слід зменшити стягнутий судовий збір з ОСОБА_2 на користь держави з 1073, 60 грн до 536, 80 грн, та компенсувати за рахунок держави 805, 20 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України,

                                   П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 червня 2023 року змінити, зменшивши розмір стягнутих  з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,  РНОКПП НОМЕР_4 , аліментів на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно,  починаючи з 16.03.2023 року і до закінчення навчання, тобто до серпня 2026 року, але не більш, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, та судового збору з 1073, 60 грн до 536, 80 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Компенсувати ОСОБА_2 судовий збір сплачений за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 805, 20 грн за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст рішення складено 11.10.2023 року.

Головуючий                                                        Судді :