Справа №760/28764/20 2/760/1368/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 липня 2023 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» про визнання недійсним рішення загальних зборів.

25 липня 2023 року представником відповідача у клопотанні про закриття провадження було заявлено вимогу про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн, оскільки у зв`язку з тим, що позивачем було подано позов з порушенням правил підсудності відповідач був змушений понести витрати на правничу допомогу.

На підтвердження суми понесених витрат надала суду: Акти приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 29-08/19 у справі № 760/28764/20 та виписки з рахунку.

Судом встановлено, що при постановленні ухвали про закриття провадження питання про судові витрати вирішено не було.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Сторони по справі в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду, що не є перешкодою для розгляду питання про ухвалення додаткового рішення, у відповідності до вимог частини четвертої статті 270 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, статтею 142 ЦПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Так, частиною п`ятою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Таким чином, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Враховуючи, що суд дійшов до висновку про закриття провадження у цій справі, при вирішенні питання про розподіл судових витрат застосуванню підлягають положення частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №543/408/17.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої, третьої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтованість дій позивача, оскільки звернення до суду за судовим захистом є диспозитивним правом заявника, гарантованим йому Конституцією України.

Крім того, у висновку Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 07 липня 2020 року у справі №906/961/17, зазначено, що сам по собі факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що представником відповідача не вказувалось на необґрунтованість дій позивача в ході розгляду справи та у чому вони полягали, не було надано суду доказів, які свідчили би про необґрунтовані дії з боку позивача, тобто, не доведено, що витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги було понесено саме внаслідок неправомірних дій позивача.

Крім того, судом не приймались рішення про визнання дій позивача такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами, тому не може бути підставою для визнання дій позивача необґрунтованими.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 133, 137, 141, 142, 258-261, 270, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити по цивільній справі № 760/28764/20 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» про визнання недійсним рішення загальних зборів, додаткове рішення.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна», код ЄДРПОУ 4249621, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гарматна, 37А.

Суддя Л. М. Ішуніна