ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3500/23 Справа № 188/564/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача                         ОСОБА_2

суддів                                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 12023041530000038 від 15.02.2023 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Таранове Васильківського району Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України (далі — КК),

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 17 листопада 2023 року.

В обґрунтування прийнятого рішення, суд зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, тому для уникнення ризиків, визначених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чим перешкоджати здійсненню провадження у справі, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, які мають значення для судового слідства, строк тримання обвинуваченого під вартою слід продовжити.

Крім того, як зазначив обвинувачений, у разі зміни запобіжного заходу він буде вчиняти всі можливі дії за для вступу до лав Збройних сил України, що може стати підставою для залишення свого постійного місця проживання та неможливості, в подальшому, брати участь в судових засіданнях.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК, для застосування обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

       В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати до нього альтернативний запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

       Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, оскільки в матеріалах справи відсутні, а прокурором не надано також жодного доказу існування заявлених ризиків, передбачених ст 177 КПК і що у випадку застосування до ОСОБА_8 іншого запобіжного заходу він буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом. Зазначає, що шкода потерпілому відшкодована в повній мірі, до обрання запобіжного тримання під вартою обвинувачений мав намір вступити до лав Збройних сил України для захисту Батьківщини, з цією метою пройшов лікарську військову комісію і був визнаний придатним для військової служби. ОСОБА_9 має постійне місце проживання, характеризується позитивно.

       Позиції учасників судового провадження.

       Учасники судового розгляду про час та дату апеляційного провадження повідомлені належним чином, клопотань про особисту участь до суду не надходили, у зв`язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК апеляційний суд здійснює розгляд без його участі.

       Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи захисника про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12023041530000038 від 15.02.2023 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 185 КК.

Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

В даному випадку для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку статей 199, 331 КПК, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

З огляду на стадію кримінального провадження, яке наразі перебуває на стадії судового розгляду і ОСОБА_7 вже пред`явлено обвинувачення, яке підлягає доведенню прокурором в суді за стандартом «поза розумним сумнівом», апеляційний суд не входить в перевірку питання «обґрунтованості підозри».

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав доведеними вищенаведені ризики, передбачені п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК для запобігання яким продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є доцільним з огляду на наступне.

За змістом ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченої, міцність соціальних зв`язків обвинуваченої, у тому числі наявність у неї родини й утриманців, наявність у обвинуваченої постійного місця роботи або навчання; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, тощо.

Суд першої інстанції правильно врахував, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, то перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду.

Крім того, як слідує з матеріалів провадження, ОСОБА_7 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні двох епізодів злочинів в період іспитового строку за попереднім вироком, що об`єктивно свідчить про існування ризику у виді можливого вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того, останній не працевлаштований, немає легального джерела доходу, немає міцних соціальних зв`язків, що підвищує рівень, заявлених прокурором ризиків і виключає застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також тяжкість вчинених злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 та суворість можливого покарання, яке може бути йому призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, які, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці ризику, що підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.

Ризик переховування від суду об`єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вищевикладені обставини, враховані апеляційним судом в контексті наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК та ймовірності їх настання, за умови не застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Враховуючи характер пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення, продовження військового стану, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, які не зменшились, судовий розгляд триває, тому апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та доцільним у даному кримінальному провадженні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та забезпечення належного судового розгляду в розумний строк.

Посилання захисника на бажання обвинуваченого вступити до лав ЗСУ та стати на захист Вітчизни, є похвальним, проте таке бажання виникло у обвинуваченого після його викриття у вчинені злочинів в яких він обвинувачується і стороною захисту не долучені документи, які б підтверджували, що з 24.02.2022 та до 31.01.2023 (перший епізод обвинувачення) ОСОБА_7 звертався до відповідного ТЦК та СП для мобілізації до лав Збройних Сил України.

Інші доводи апеляційної скарги захисника зводяться до дослівного викладення положень кримінального процесуального закону та низки рішень Європейського суду з прав людини без належного співставлення висновків ЄСПЛ у справах у яких вони були сформульовані з фактичними обставинами цієї справи, що не може бути розцінено як належне обґрунтування своїх доводів та підстава для скасування оскарженого рішення.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження в межах, необхідних для вирішення питання в порядку ст. 331 КПК та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

За змістом ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є, зокрема складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо, поведінка учасників кримінального провадження тощо.

Як видно з матеріалів провадження, інкриміновані ОСОБА_7 злочини вчинені 31 січня 2023 та у період часу з 01 лютого 2023 до 10 лютого 2023 року, 13 березня 2023 року йому обрано запобіжний захід, а 11 квітня 2023 року, обвинувальний акт вже скерований до суду, тому загальний строк тримання обвинуваченого під вартою та строк судового розгляду не є надмірним.

       Будь-яких порушень КПК при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

       Керуючись статтями 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

       Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

       Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України залишити без змін.

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

                                               Судді:

____________________        ____________________        ____________________

ОСОБА_2         ОСОБА_3         ОСОБА_4