Єдиний унікальний № 946/7371/19

Провадження № 1-кп/946/137/23

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

05 жовтня 2023 року                                                                місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у колегіальному складі:

головуючий – суддя ОСОБА_1 ,

       судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 ,

потерпіла ОСОБА_8 ,

розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12019160150001555, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ізмаїл Одеської області, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

встановив:

Прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечили проти клопотання прокурора, висловивши думку, що домашній арешт цілком забезпечить належну поведінку обвинуваченого, клопотання прокурора нічим не обґрунтоване, ризик, на який посилається прокурор, не доведений.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлене прокурором клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Частинами 3, 5 ст. 199 КПК, якими суд керується на підставі ч. 2 ст. 331 КПК, передбачено, що суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріпленої у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі – Суд), яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд, оцінивши обставини, що викладені у клопотанні прокурора, дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що ризик, на якій посилається прокурор як на підставу для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, на даний час не існує.

У суду немає жодних підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду.

Таким чином, вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на даний час є невиправданим заходом.

З урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні не підтверджені належним чином. Тому суд має достатні підстави вважати, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_6 достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 21 години до 7 години наступної доби – до 05 грудня 2023 року, з покладанням на нього обов`язків, передбачених п. 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися за межи Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурору або суду, повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками по справі.

Керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 331, 369 – 372 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 21 години до 7 години наступної доби – до 05 грудня 2023 року.

Покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені п. 2, 3, 4 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися за межи Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурору або суду, повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками по справі.

Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 та прокурору, а також направити до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 10 жовтня 2023 року об 11 годині.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3