ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 644/5864/20 Номер провадження 11-кп/814/2444/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2

суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисникаОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2020 року за №12020220000000673, за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , на ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 30 серпня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою клопотання захисника задоволено.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тростянець Сумської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 закрито відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 залишено без розгляду.

Вирішено питання щодо арештів майна та речових доказів.

Ухвалене рішення місцевий суд мотивував тим, що з моменту вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, минуло понад три роки два місяці, а тому станом на час розгляду клопотання закінчились строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

За ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

10 червня 2020 року приблизно о 21 годині 50 хвилин ОСОБА_10 , керуючи автомобілем «ВАЗ-21083», н.з. НОМЕР_1 , у порушення вимог п.п.10.1, 16.6 ПДР України по просп. Московському в напрямку вул. Северина Полоцького в м. Харків при проїзді регульованого перехрестя на зелений сигнал світлофора, виконуючи маневр повороту ліворуч, не переконався в його безпечності, не дав дорогу для руху мотоциклу «Yamaha», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , та вчинив з ним зіткнення, в результаті чого ОСОБА_8 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі представник потерпілого  ОСОБА_8  - адвокат ОСОБА_9 , посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження , істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 30 серпня 2023 року, мотивуючи тим, що місцевий суд безпідставно: провів судове засідання за відсутності обвинуваченого, не роз`яснив ОСОБА_10 суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, не з`ясував думку останнього з приводу такого звільнення; не врахував те, що довідка командира військової частини від 24 червня 2023 року не підтверджує перебування обвинуваченого на військовій службі та неможливість його явки до суду, оскільки в ній зазначено щодо проходження служби ОСОБА_10 , у той час як обвинуваченим є ОСОБА_10 ; безпідставно не зупинив судове провадження у зв`язку з повідомленням захисника щодо проходження обвинуваченим військової служби, що перешкодило реалізації права ОСОБА_11 на розумні строки розгляду справи; порушив право потерпілого на справедливий розгляд, оскільки з моменту винесення розпорядження Голови Верховного Суду про зміну підсудності справ Орджонікідзевського районного суду м. Харків на Київський районний суд м. Полтава до проведення підготовчого судового засідання минув 1 рік 3 місяці.

Обвинувачений ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_8 та його представник - адвокат ОСОБА_9 , представник цивільного відповідача АТ «Страхова компанія «Країна» - ОСОБА_12 , були належним чином повідомлені про місце, дату й час судового засідання апеляційної інстанції та заявили клопотання про здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, заперечення прокурора та захисника проти апеляційної скарги, перевірила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що воно підлягає до задоволення з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доводи представника потерпілого про скасування оскаржуваної ухвали є необґрунтованими.

Виходячи з приписів п.1 ч.2 ст. 284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст.49 КК України підстав закрити кримінальне провадження, звільнивши останнього від кримінальної відповідальності.

Тобто суд повинен звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, але до набрання вироком суду законної сили.

Санкцією ч.1 ст.286 КК України передбачено найбільш суворе покарання у вигляді обмеження волі.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, згідно з ч.2 ст.12 КК України в редакції Закону України на час вчинення злочину є злочином невеликої тяжкості, за чинною ч.4 ст.12 КК України віднесене до категорії нетяжких злочинів.

Згідно ж з приписами п.2 ч.1 ст. 49 КК України в редакції Закону України на час вчинення злочину особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, й до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки. Чинні положення п.2 ч.1 ст. 49 КК України також регламентують, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили сплинули 3 роки.

ОСОБА_10   вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, 10 червня 2020 року.

Строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності не зупинялись, не переривались і станом на час розгляду провадження місцевим судом закінчились, оскільки з дня вчинення ОСОБА_10 зазначеного вище злочину й до дня ухвалення вироку судом першої інстанції (30 серпня 2023 року) минуло 3 роки.

З урахуванням викладених вище обставин, висновок місцевого суду про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України через закінчення строків давності, визначених у п.2 ч.1 ст.49 КК України, та закриття кримінального провадження щодо нього відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, є правильним.

Посилання апелянта на розгляд судом першої інстанції клопотання сторони захисту за відсутності обвинуваченого як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали позбавлені підстав.

Системно-структурний аналіз норм КПК України свідчить, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а, отже, невід`ємною властивістю поняття «істотність порушення вимог кримінального процесуального закону» є його здатність перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

У кожному випадку суд оцінює істотність порушення кримінального процесуального закону чи процедурного недоліку з урахуванням обставин конкретної справи.

Тому якщо учасник судового провадження вимагає скасування судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, він має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на законності і обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі та його виправлення можливе під час нового розгляду. Для цього особа, крім іншого, має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення, і скористалася можливостями, наданими їй іншою стороною та/або судом.

У ст.42 КПК України закріплено право обвинуваченого на участь у розгляді справи судом першої інстанції. Кримінальний процесуальний закон покладає на суд обов`язок забезпечити реалізацію обвинуваченим зазначеного вище права (ч.6 ст.22 КПК України). Разом із цим, такі гарантії стосуються виключно прав самого обвинуваченого, тому законодавець і передбачив процесуальну санкцію, що застосовується судами вищого рівня в разі порушення цих прав обвинуваченого шляхом скасування судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_10 був повідомлений про місце, дату й час проведення підготовчого судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення (судової повістки) за його абонентським номером мобільного телефону (т.2 а.п.165). Дійсно назване вище засідання, в якому постановлено оскаржувану ухвалу, відбувалось за відсутності ОСОБА_10 (який проходить військову службу в умовах воєнного стану - т.2 а.п.161), але за участю його захисника –адвоката ОСОБА_7 . При цьому, в довідці командира військової частини від 24 червня 2023 року правильно вказано ПІБ обвинуваченого, як солдата, який проходить військову службу, а саме - ОСОБА_10 , що спростовує доводи представника потерпілого (т.2 а.п.161).

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_10 чи його захисник із апеляційними скаргами з приводу проведення судового засідання за відсутності ОСОБА_10 чи нез`ясування його позиції щодо звільнення від кримінальної відповідальності, нероз`яснення йому підстави такого звільнення не зверталися. Тобто сторона захисту самостійно не вважала, що її права були порушені й відповідно не використовувала процесуальні механізми, спрямовані на їх відновлення.

Навпаки, обвинувачений направив до суду апеляційної інстанції заяву, в якій підтвердив те, що він підтримував заяву захисника про звільнення його ( ОСОБА_10 ) від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, через це просив залишити ухвалу місцевого суду без зміни. Тим самим, ОСОБА_10 висловив позицію про те, що звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України відповідає його інтересам.

       Тому в контексті наведенного вище не є належними та виправданими, отже й достатніми, зазначені в апеляційній скарзі підстави щодо скасування оскаржуваного судового рішення.

       Окрім того, всупереч доводам апелянта, зупинення судового провадження в порядку ст.335 КПК України (у зв`язку з призовом для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) не обумовлює зупинення перебігу строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, оскільки в силу ст.49 КК України підставою для їх зупинення є виключно умисне ухилення обвинуваченого від органу досудового розслідування чи суду, факт якого в даному провадженні встановлено не було.

Посилання представника потерпілого на тривалість судового провадження в місцевому суді не спростовують обов`язок суду закрити кримінальне провадження на підставі положень ст.284 КПК України за наявності передбачених для цього законом підстав.

Ураховуючи викладене вище, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника потерпілого  ОСОБА_8  - адвоката ОСОБА_9 , залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 30 серпня 2023 року щодо ОСОБА_10 – без зміни.

С у д д і :

ОСОБА_2         ОСОБА_3 ОСОБА_4