Справа № 624/781/23

№ провадження 2/624/202/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу зареєстрованого 08.10.2016 Київським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №657, а також стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття. Судові витрати стягнути з відповідача.

Позовна заява обґрунтована тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишиться проживати з позивачем. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, різні погляди на життя. На цей час сумісне життя і збереження сім`ї стало неможливими. Фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені більше року. Зв`язок з відповідачем втрачений. Спір щодо поділу майна відсутній. Строк для примирення позивач просить не надавати. Також позивач зазначає, що відповідач з 01.11.2022 не бере участі у вихованні та утриманні спільної дитини. Позивач самотужки не має змоги забезпечити достатній рівень матеріального забезпечення дитині. Відповідач здоровий, працездатний та має можливість сплачувати аліменти в заявленому розмірі.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 22.08.2023 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам наданий час для подання заяв по суті.

Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з`явились.

Позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Заявив, що проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Так, матеріалами справи встановлено, що сім`я розпалась повністю, не може бути збережена і позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 08.10.2016 в Київському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 08.10.2016, актовий запис №657. Від даного шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони погодили, що після розірвання шлюбу дитина залишиться проживати з матір`ю. Сімейне життя подружжя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, різні погляди на життя. Шлюбні відносини фактично припинені.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Судом достовірно встановлено, що сторони створити міцної сім`ї за час спільного проживання не змогли, внаслідок чого шлюб фактично розпався, подружні стосунки припинилися.

У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року встановлено, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей».

Як вбачається з матеріалів справи сторони на даний час проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують та відновлювати не збираються, спільне господарство не ведуть, а тому подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, в зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім`ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Спору про розподіл майна, що є спільною власністю на даний час не заявлено.

Сторони погодили, що дитина після розірвання шлюбу буде проживати з позивачем.

Статтею 113 Сімейного кодексу передбачено, що особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач про зміну прізвища не заявила.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Оскільки сторони добровільно не домовилися про утримання дітей, про що свідчить поданий до суду позов, тому кошти на їх утримання (аліменти) присуджує суд.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідач не проживає разом з позивачем та з їх спільною малолітньою дитиною, належну матеріальну допомогу на її утримання не надає, отже, він зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини, яка проживають разом з позивачем.

Таким чином, позовні вимоги стосовно присудження на користь позивача аліментів є обґрунтованими та суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір та порядок стягнення аліментів, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, виходить з такого.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Як зазначено у ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що відповідач проти позову не заперечив. Відомості про неможливість сплачувати аліменти в заявленому позивачем розмірі сторонами не повідомлено.

Виходячи з принципу справедливості та розумності, приймаючи до уваги принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей, виходячи із встановленого державою розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та обоюдного обов`язку батьків на її утримання, а також обставини для необхідного рівня життя дитини, її гармонійного розвитку, суд приходить до висновку про присудження аліментів в розмірі про який просила позивач, а саме 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, що буде відповідати інтересам дитини по її утриманню.

Розмір аліментів визначений судом не буде порушувати основні соціальні гарантії, закріплені Конституцією України та законами України (зокрема, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ, Законом України «Про прожитковий мінімум»), що включають право відповідача на достатній життєвий рівень для себе не нижчий прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Таким чином, у разі наявності додаткових витрат на дитину, що викликані особливими потребами, сторона по справі наділена правом звернутися з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи судом вбачається, що днем пред`явлення позову позивачем є 17 серпня 2023 року.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей в межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1073 гривні 60 копійок, а тому суд, враховуючи положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 536 гривень 80 копійок. Решта судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.

При зверненні до суду з вимогою про стягнення аліментів позивач, відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, а тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 50 відсотків належного судового збору, тобто 536 гривень 80 копійок.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 142, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Лозова, Харківської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем смт. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, зареєстрований 08.10.2016 в Київському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 657.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.08.2023 та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору за квитанцією №33 від 10.08.2023 в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Лозова, Харківської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 10.11.2016 Лозівським РВ ГУ ДМС України в Харківській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець смт. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 30.03.2013 Кегичівським РС ГУ ДМС України в Харківській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.В. Крапівка