РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2007 р. | Справа № 12/25-242 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
За позовом: Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Тернопільського міського центру зайнятості –робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м.Тернопіль
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Тернопільське об’єднання „Текстерно”, м.Тернопіль
Представник від:
позивача: Іванюк О.В. –начальник юридично-договірного відділу, довіреність №01/373 від 21.02.2007р.
відповідача: Глова І.М. –начальник юридичного відділу, довіреність №8/180-1118 від 23.10.2006р.
Суть справи:
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.02.2007р. на 12 год. для надання можливості сторонам подати додаткові докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень.
Фонд державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Тернопільського міського центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м.Тернопіль, надалі позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Тернопільське об’єднання „Текстерно”, м.Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення 766,28 грн. витрат на професійне навчання вивільного працівника.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на корінець направлення на працевлаштування від 18.04.2006р. №19010604060016008, договір №556-5 від 12.08.2005р. міського центру зайнятості з безробітним щодо його професійного навчання, персональну картку №190100605051900001, кошторис витрат на підготовку (перепідготовку) громадян, претензію №08/1029 від 14.07.2006р., відповідь на претензію №8/148-902 від 09.08.2006р..
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримує.
Відповідач у відзиві №8/18-136 від 09.02.2007р. позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що вивільнений працівник, (гр. Кульбаба Н.І.) який в подальшому був працевлаштований кухарем в кафе «Анастасія»ТОВ «Тернопіль вечірній»порушив норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», умови укладеного між центром зайнятості договору. А тому, як вважає відповідач, Тернопільський центр повинен пред’явити позов до гр. Кульбаби Н.І. в прядку цивільного судочинства про стягнення затрачених коштів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.
Стаття 3 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, від 02.03.2000р. №1533-ІІІ, надалі Закон №1533-ІІІ, визначає Закон України „Про зайнятість населення” від 01.03.19691р. №803-ХІІ, надалі Закон №803-ХІІ як складову частину законодавства про страхування на випадок безробіття.
Крім того, частиною 3 статті 8 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що діяльність Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюється, зокрема Законом України „Про зайнятість населення”.
Відповідно до ст. 8 Закону №1533-ІІІ, Фонд проводить збір страхових внесків на випадок безробіття.
Згідно ст. 12 вищезазначеного Закону функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на державні служби зайнятості.
Відповідачем по справі –ВАТ „ТО „Текстерно” 18 травня 2005 року було вивільнено гр. Кульбабу Н.І., яка працювала у відповідача за професією „оператор стрічкового устаткування” на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а саме трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників.
Відповідно до п. 1 ст. 26 „Про зайнятість населення” працівникам, трудовий договір з яким було розірвано на підставі п. 1 ст. 40 КзПП України за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу гарантується, зокрема надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівнику не було запропоновано підходящої роботи.
Згідно персональної картки №190100605051900001 від 19.05.2005р. гр. Кульбабі Н.І. був наданий статус безробітної, а також застрахованої особи, яка має право на матеріальні виплати з урахуванням страхувального стажу.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про зайнятість населення” громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну підготовку, перепідготовку.
Статтею 19 Закону України „Про зайнятість населення” на державну службу зайнятості покладено обов’язок організовувати при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляти їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначення змісту курсів навчання й перенавчання, а також має право оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності).
Статтею 25 Закону №803-ХІІ (із змінами та доповненнями) встановлено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновлені їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсації:
-- надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємства, установ, організацій;
-- виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
-- виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” видами забезпечення та соціальними послугами є, зокрема професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України „Про зайнятість населення” професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього учбових центрах за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.
Дане зазначено також в Положенні „Про порядок надання Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації”, яке затверджене наказом Мінпраці та соцполітики, МОН України від 13.02.2001р. за №53/59, надалі Положення.
Підпунктом 1.5 Положення передбачено, що професійне навчання безробітних проводиться з урахуванням вимог ринку праці, перспектив розвитку регіону, в тому числі для заняття підприємницькою діяльність, що обумовлюється відповідним договором між особою та регіональним центром зайнятості.
Також, відповідно до п.п. 3.2 Положення з безробітними, які направляються державною службою зайнятості в навчальні заклади на професійне навчання, центри зайнятості, де вони зареєстровані, укладають відповідні договори та видають направлення на навчання.
Тому, відповідно до вимог Закону №803-ХІІ та зазначеного Положення, враховуючи те, що професія гр. Кульбаби Н.І. –”оператор стрічкового устаткування” на ринку праці не має попиту 12 серпня 2005 року між Тернопільським міським центром зайнятості та гр. Кульбабою Н.І., яка була вивільнення з підприємства відповідача, був укладений договір №556-5 щодо професійного навчання, предметом якого є професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації з метою сприяння подальшому працевлаштуванню громадян, які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні. Громадянка направлялася на перепідготовку за професією –«кухар»у Вище професійне училище №1 терміном на 6 місяці.
Позивачем по справі долучено до матеріалів справи договір №ПН/02-170 від 02.08.2005р., який укладений між Тернопільським обласним центом зайнятості та Вищим професійним училищем №1 про професійне навчання громадян з числа безробітних за професією «кухар» в кількості 18 слухачів.
12 серпня 2005 року Вищим професійним училищем №1 (надалі ВПУ-1) року виданий наказ №4 «З-СНН»«Про зарахування до складу слухачів за укладеним договором з центром зайнятості», яким зараховано з 12.08.2005р. до 07.02.2006р. до складу слухачів для проходження курсового навчання за професією «кухар»з терміном на шість місяців, зокрема гр. Кульбабу Н.І.
07 лютого 2006 року ВПУ-1 виданий наказ №1 «В-СНН»«Про відрахування зі складу слухачів з числа незайнятого населення у зв’язку з їх випуском», яким відраховано з 07.02.2006р. зі складу слухачів як таких, що пройшли повний курс професійної підготовки та успішно склали державний кваліфікаційний екзамен за професією «кухар», зокрема гр. Кульбаба Н.І.
Додані позивачем документи, а саме укладенні договори між центром зайнятості, ВПУ-1 та гр. Кульбабою Н.І., накази ВПУ-1 належним чином підтверджують факт перебування гр. Кульбаби Н.І. на професійному навчанні по професії „кухар”.
Разом з тим, до матеріалів справи долучено корінець направлення на працевлаштування №19010604060016008 від 18.04.2006р., відповідно до якого гр. Кульбаба Н.І. приймається на роботу з 24 квітня 2006 року на посаду „кухар” згідно наказу №25 від 24.04.2006р., про що було відмічено у персональній картці гр. Кульбаби Н.І.
Також, позивачем поданий кошторис витрат на підготовку (перепідготовку) громадян по професії «кухар», який погоджений директором Тернопільського обласного центру зайнятості та затверджений директором Тернопільського Вищого професійного училища №2 02.08.2005р., згідно якого вартість навчання одного слухача за весь термін навчання становить 766,28 грн.
Загальна сума витрат Тернопільського міського центру зайнятості на професійне навчання вивільного працівника складає 766,28 грн.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4 статті 26 Закону України „Про зайнятість населення” встановлено, що якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
14 липня 2006 року з посиланням на вимоги Закону України „Про зайнятість населення”, на адресу відповідача була направлена претензія №08/1029 з вимогою, зокрема оплатити понесені Тернопільським міським центром зайнятості витрати на навчання вивільненого працівника в сумі 766,28 грн.
Однак, відповідач претензію центру зайнятості залишив без належного задоволення.
В листі Вищого Арбітражного суду від 24.01.1997р. за №01-8/23 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів” зазначено, що Закон України „Про зайнятість населення”, зокрема, стаття 26, не обмежує кола причин, з яких працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію або одержати суміжну професію.
ВАТ «Тернопільське об’єднання «Текстерно»у поданому запереченні зазначає, що Тернопільський міський центр зайнятості неправомірно звернувся з позовом до товариства, оскільки, як вважає відповідач, не бажаючи працювати гр. Кульбаба Н.І. звільнилася з роботи за власним бажанням тим самим порушила п.п. 3.1.2 укладеного з нею договору, в якому передбачено, що у разі самостійного припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина (-ки) стягується загальна сума витрат на професійне навчання. А також зазначає, що згідно п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено та спростовано обґрунтуваннями позивача, що гр. Кульбаба Н.І. була направлена та працевлаштована на роботу за наслідками професійної підготовки. Факт звільнення за власним бажанням не підтверджує факту відмови працювати за професією, набутою в результаті професійного навчання. Також, нормами чинного законодавства, яке регулює стягнення страхових внесків на випадок безробіття і стягнення витрат на професійну підготовку або перепідготовку не визначений термін, протягом якого повинен відпрацювати вивільнений працівник за здобутою професією для можливого відшкодування понесених центром зайнятості витрат на навчання. Відтак, слід брати до уваги сам факт працевлаштування гр. Кульбаби Н.І.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Тернопільського міського центру зайнятості до ВАТ „Тернопільське об’єднання „Текстерно” про стягнення 766,28 грн. витрат на професійне навчання вивільного працівника підлягають до задоволення як такі, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підтвердженні матеріалами справи.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.
Державне мито та судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об’єднання «Текстерно», вул. Текстильна,18, м. Тернопіль, ЗКПО 00306650, р/р 260003683 в ТОД «Аваль», МФО 338501:
-- на користь Тернопільського міського центру зайнятості, вул. Лисенка,1, м. Тернопіль, код 14029303, р/р 37171301901001 код 05392691 в Управлінні Державного казначейства в Тернопільській області, МФО 838012, - 766,28 грн. заборгованості;
-- в доход державного бюджету 102 грн. державного мита;
-- 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” м.Київ, пр.Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м.Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370.
3. Видати накази.
Суддя