Ухвала

2 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 372/992/22

провадження № 61-11385ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2023 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 4 серпня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду

від 21 лютого 2023 року; касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду докази сплати судового збору у розмірі 1 984,80 грн.

Заявнику роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

28 вересня 2023 року до касаційного суду надійшла заява про усунення недоліків, яка містить у собі клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю грошових коштів.

Вказані процесуальні документи надіслані ОСОБА_1 на адресу касаційного суду 25 вересня 2023 року.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у пункті 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначає, що для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Керуючись статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», касаційний суд доходить висновку про те, що для вирішення питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», заявник повинен надати докази, які б підтверджували розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Заявником не доведено обставин, які б свідчили про наявність достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору; не надано доказів, які б підтверджували розмір його річного доходу за попередній календарний рік. Тому клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Слід зауважити, що касаційний суд позбавлений можливості визначити, чи перевищує розмір судового збору, який підлягає сплаті, 5 відсотків розміру річного доходу позивача, без наявності відомостей щодо такого доходу за весь попередній календарний рік (2022 рік).

Касаційний суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що він не позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки предметом позову є захист трудових прав.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частини другої статті 127 ЦПК України).

Також слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що

стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року

у справі «Беллет проти Франції»).

Касаційний суд вважає, що, з урахуванням встановлених обставин, ОСОБА_1 на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.

Суд касаційної інстанції, з урахуванням положень частини другої статті 127 ЦПК України, дійшов висновку про продовження заявнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду

від 4 серпня 2023 року, на три дні з дня вручення копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

ПродовжитиОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 4 серпня 2023 року, на три дні з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог ухвали Верховного Суду

від 4 серпня 2023 року скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко