Справа № 347/127/23

Провадження № 22-ц/4808/1173/23

Головуючий у 1 інстанції КІЦУЛА Ю. С.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Возняк В.Д.,

з участю представника особи, яка подала апеляційну скаргу, адвоката Коновалова Р.О., представника позивача ОСОБА_1 адвоката Линдюка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Линдюка Святослава Степановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» про припинення іпотечного договору та обтяження, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» на ухвалу Косівського районного суду, постановлену суддею Кіцулою Ю.С. 09 серпня 2023 року, повний текст якої складено 14 серпня 2023 року, про закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в:

У січні 2023 року представником ОСОБА_1 адвокатом Линдюком С.С. подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» про припинення іпотечного договору та обтяження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.06.2005 року між ОСОБА_1 та АКБ «Форум» укладено договір іпотеки №2617, зареєстрований нотаріусом Косівського РНО 06.06.2005 року, реєстраційний номер іпотеки 2053093. Предмет іпотеки - нерухоме майно, за адресою АДРЕСА_1 , номер РПВН 10675371. 06.06.2005 року приватним нотаріусом Григорчук Л.В. накладено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 2052964, підстава обтяження - договір іпотеки №2617 від 06.06.2005 року.

Для забезпечення виконання зобов`язань між ОСОБА_1 , АКБ «Форум» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

10.02.2012 року Косівським районним судом видано виконавчий лист №2-996/2012 про стягнення на користь АКБ «Форум» грошових коштів, 13.04.2012 року Косівським ВДВС у Косівському районі відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.

22.11.2018 року АКБ «Форум» відступив право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Інвент».

На початку 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошове зобов`язання за виконавчим листом було виконано, про що винесено постанову про закриття виконавчого провадження НОМЕР_1.

03.09.2022 року та 07.09.2022 року представник позивача з метою досудового врегулювання спору двічі звертався до ТзОВ «Фінансова компанія «Інвент» з адвокатським запитом щодо наявності обтяження з нерухомого майна та просив зняти таке обтяження, однак останнім надано відповідь, що за ОСОБА_1 обліковується борг у розмірі 2 917, 09 грн, незважаючи на існування постанови про закриття виконавчого провадження,.

Вважає дії відповідачів неправомірними, оскільки заборгованість сплачена, виконавче провадження завершено, підстави для існування обтяження на нерухоме майно відсутні. В добровільному порядку відповідач не вчиняє жодних дій щодо зняття обтяжень з нерухомого майна.

З цих підстав, просив визнати припиненим іпотечний договір №2617 від 06.06.2005 року та припинити обтяження нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , номер запису обтяження 2052964, реєстраційний номер обтяження 2052964 від 06.06.2005 року (а.с.1-9,том.1).

01 травня 2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки 20.03.2023 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д. припинено заборону відчуження та іпотеку предмета іпотеки. Вказані факти підтверджуються витягами з державного реєстру речових прав від 21.03.2023 року, копії яких додані до клопотання (а.с.99,том.1).

Ухвалою Косівського районного суду від 09 серпня 2023 року заяву задоволено. Провадження у справі №347/127/23 за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Линдюка С.С., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» про припинення іпотечного договору та обтяження закрито у зв`язку із відсутністю предмету спору. Повернуто позивачу ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок згідно квитанції до платіжної інструкції № 40012285 від 13 січня 2023 року. Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» на користь ОСОБА_1 17 000 гривень витрат за надання професійної правничої допомоги. Роз`яснено сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (а.с.238-242,том.1).

Не погодившись з ухвалою суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» витрат на правничу допомогу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» подав апеляційну скаргу, у якій посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду.

Вказує, що загальне правило щодо компенсації судових витрат передбачає, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. Разом з тим, у результаті закриття провадження процесуальний закон не передбачає відшкодування судових витрат, понесених позивачем, про свідчить відповідна практика Верховного Суду з цього питання.

Таким чином, враховуючи те, що провадження у справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, а стаття 142 ЦПК України не містить положення про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в разі закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст.255 ЦПК України (за відсутності предмету спору), суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про стягнення судових витрат на підставі ст.137 ЦПК України.

Просить ухвалу суду в оскаржуваній частині скасувати, відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «ФК «Інвент» витрат на правничу допомогу, стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Інвент» 2684 грн на відшкодування судових витрат (сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги) (а.с.3-4,том.2).

Представник ОСОБА_1 адвокат Линдюк С.С. подав відзив на апеляційну скаргу.

Вказує, що ухвала суду є законною та обґрунтованою. Цивільним процесуальним законодавством передбачено покладення на відповідача судових витрат у випадку, якщо після подачі заяви відповідач задовольнив позовні вимоги позивача, що зумовило відсутність предмету спору та закриття провадження у справі.

У даному спорі відповідач у першій процесуальній заяві по суті спору заперечував проти визнання позовних вимог з підстав невиконання позивачем свого грошового зобов`язання, вказував, що іпотечний договір не є припиненим, що зумовило розгляд спору судом протягом шести місяців. Таку поведінку відповідача не можна трактувати як технічну помилку, адже бездіяльність із не зняття обтяження на нерухоме майно виникла після виконання позивачем грошового зобов`язання, а також заперечення у процесуальній заяві проти задоволення позовних вимог у зв`язку з невиконання позивачем свого грошового зобов`язання. Натомість, відповідач не подав до суду заяви про визнання позовних вимог, а виконав позовні вимоги у позасудовий спосіб, що в подальшому зумовило відсутність предмету спору.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Вирішити питання судових витрат (а.с.12-15,том.2).

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, адвоката Коновалова Р.О., представника позивача ОСОБА_1 адвоката Линдюка С.С., дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Частково задовольняючи заяву про стягнення судових витрат, суд виходячи з розміру гонорару, визначеного стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, дійшов до переконання про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 17 000 гривень.

З таким висновком погоджується апеляційний суд погоджується з огляду на наступне.

Встановлено, що представником ОСОБА_1 адвокатом Линдюком С.С. 17 січня 2023 року подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» про припинення іпотечного договору та обтяження (а.с.1-9,том.1).

Ухвалою Косівського районного суду від 19.01.2023 року цивільну справу прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.32 том.1).

Із матеріалів справи встановлено, що позивачем застосовувалися заходи досудового врегулювання спору, а саме представником позивача адвокатом Линдюком С.С. направлявся адвокатський запит від 07.09.2022 року про скасування обтяження і зняття заборони на відчуження нерухомого майна, у відповідь на який листом відповідача від 09.09.2022 року відмовлено у зв`язку із наявністю заборгованості в сумі 2917,09 грн (а.с.23, том 1).

У відзиві на позовну заяву, поданому відповідачем, висловлена позиція щодо невизнання позову, наявності у позивача заборгованості перед відповідачем та вимога про відмову у задоволенні позову (а.с.54-56, том 1).

Проте відповідачем зустрічний позов до позивача про стягнення заборгованості не заявлений.

Ухвалою суду від 25.04.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті.

01 травня 2023 року представником позивача подано клопотання про закриття провадження. Зі змісту заяви, 20 березня 2023 року ТОВ «ФК «Інвент» звернулось до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д. із заявою про припинення заборони відчуження та іпотеки об`єкта нерухомого майна. Підставою подання заяви нотаріусу слугувало те, що у зв`язку з припиненням зобов`язання ОСОБА_1 перед товариством щодо повернення грошових коштів за кредитним договором №15/05/14-Nmвід 16.06.2005 року. 20 березня 2023 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д. припинено заборону відчуження та іпотеку предмета іпотеки, що підтверджується витягами з державного реєстру прав від 21.03.2023 року (а.с.200-201, 202, 203, 204 том.1).

08 травня 2023 року ОСОБА_1 подав заперечення про закриття провадження у справі (а.с.210-212,том.2).

Судом встановлено, що зі змісту зазначених підстав позову представник позивача Линдюк С.С. , звертаючись до суду, обґрунтовував свої вимоги припиненням саме іпотеки за іпотечним договором як правовідношення, тобто похідного зобов`язання, а не самого договору іпотеки, як домовленості чи документа, тобто застосованої в іншому сенсі категорії «договір». Тому, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав іпотекодавця є саме визнання іпотеки за іпотечним договором, такою, що припинена, а не визнання припиненим іпотечного договору, як вказав в резолютивній частині позовної заяви представник позивача Линдюк С.С .

Після з`ясування дійсних підстав та предмета позову, а також з врахуванням правових висновків суду представник позивача визнав, що дійсно на час розгляду вказаного клопотання відсутній предмет спору, оскільки іпотека є припиненою, а обтяження знято. У зв`язку з цим, представник позивача в ході розгляду справи не заперечував, щодо задоволення клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, однак зазначив, що якби не бездіяльність відповідача, то не довелось би звертатись з відповідним позовом до суду, що є підставою для відшкодування витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

За змістом частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Із матеріалів справи безспірно встановлено, що відповідач відмовляв позивачу у задоволенні його вимог як у досудовому, так і у судовому порядку, мотивуючи наявністю боргу. Проте, у ході розгляду справи, не маючи намірів на отримання коштів на погашення боргу, не отримавши жодного відшкодування боргу зі сторони позивача, задовольнив вимоги позивача, подавши відповідну заяву нотаріусу про зняття заборони відчуження предмета іпотеки, подав заяву суду про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, не визнавши позов у визначеному процесуальним законом порядку.

Враховуючи те, що позивач висував пропозицію відповідачу про зняття заборони відчуження предмета іпотеки до подання позову, відповідач відмовив у задоволенні вимог позивачу у досудовому порядку, що спонукало позивача на подання позову, відповідач не визнавав позов, тому предмет спору на час подання позовної заяви мав місце. Судом тривалий час розглядалася справа і лише після задоволення вимог позивача відповідачем у добровільному порядку предмет спору відпав як такий. При цьому слід врахувати що заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю спору подана відповідачем, а позивач підтримував свої вимоги.

Тому на підставі частини 9 статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, зокрема і витрати на правничу допомогу, мають бути відшкодовані відповідачем у зв`язку з неправильними діями відповідача.

Слід зазначити, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 308/12079/18, 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц, від 21 квітня 2021 року у справі № 199/9188/16-ц, від 01 лютого 2023 року № 465/2146/21 та інших, не підлягають застосуванню, оскільки у цих справах судами встановлені інші обставини.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо необґрунтованості або неспівмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу .

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374,375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» залишити без задоволення, ухвалу Косівського районного суду від 09 серпня 2023 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2023 року.