ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"01" березня 2007 р. | справа № 20-11/341 |
За позовом Державного територіально –галузевого об`єднання “Південно –Західна залізниця”
до відповідача Закритого акціонерного товариства “Інкерстром”
про стягнення штрафу в розмірі 14660,0 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники сторін:
від позивача –не з`явився
від відповідача –Чумак І.М., довіреність б/н від 15.012007
Гонтарь Б.П., довіреність б/н від 26.12.2006
СУТЬ СПОРУ:
Державне територіально –галузеве об`єднання “Південно –Західна залізниця” звернулося до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “Інкерстром” про стягнення штрафу в розмірі 14660,0 грн.
Представник позивача в останнє судове засідання не з`явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи в його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає, позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем в перевізних документах невірно вказано маса вантажу.
Представник відповідача в останньому судовому засідання позовні вимоги визнає частково, просить зменшити розмір штрафу у зв’язку з тим, що він є збитковим підприємством, на розгляді справи без участі представника позивача наполягає.
Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику відповідача були роз'яснені його права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:
ДТГО “Південно-Західна залізниця” надавала послуги по перевезенню вантажів ЗАТ “Інкерстром”.
Свої зобов’язання по перевезенню прийнятого вантажу згідно накладної № 46420262, що є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, ДТГО “Південно-Західна залізниця” виконала належним чином і в встановлений строк, в той час коли відповідач порушив свої обов’язки щодо правил оформлення перевізних документів.
Так, згідно накладної № 46420262 на станцію Київ-Волинський ПЗП надійшов вагон № 65783631 з вантажем каміння вапняковий технологічний.
Відповідно до накладної № 46420262 відповідачем невірно вказано масу вантажу, а саме вказано масу 68800,0 грн. При контрольному перевантажуванні вагону № 65783631 на станції Миронівка Південно –Західної залізниці 05.11.2006 було встановлено, що вантаж завантажено більше вантажопідйомності та проти маси вказаної у накладній на 5600,0 кг.
За даним фактом порушення та для засвідчення обставин, яка є підставою для матеріальної відповідальності сторін на станції Миронівка Південно –західної залізниці складено комерційний акт № АК № 317472/279 від 05.11.2006.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про транспорт” підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 “Вантажовідправник” при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи – одержувача та його цифровий код, поштову адресу та інше.
Відповідно до ст. 118, 122 Статуту залізниць встановлює, що за неправильно зазначені у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення..
Відповідно до ст. 129 Статуту, акти загальної форми та комерційні акти складають для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.
Факт неправильного зазначення маси вантажу у накладеній підтверджує комерційний акт № АК № 317472/279 від 05.11.2006.
Згідно ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до п. 3.15 Роз`яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/604 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” у застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1, перевізна плата при розрахунках залежить від ваги вантажу та складає за відстань перевезення 1202 км від станції Інкерман –1 Приднепровської залізниці на ст. Київ –Волинський залізниці за відправкою № 46420262 становить 2932,0 грн.
Відповідач у судовому засіданні суму заборгованості визнає частково, просить зменшити розмір штрафу у зв’язку з тим, що він є збиточним підприємством, мотивуючи клопотання тим, що порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, вантаж ТОВ “Фомальгаут-Полімін “ був отриманий своєчасно та в повному об’ємі, тим самим збитки позивачу не завдані.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягнення зі сторони, що порушила зобов`язання.
Таким чином, розглянувши матеріали справи, враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, що підтверджується матеріалами справи, а також відсутність збитків залізниці, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу до подвійної провізної плати, відповідно до розрахунків суду позовні вимог підлягають задоволенню в розмірі 5864,0 грн.
2932*2=5864
Відповідно до п. 6.3 Роз`яснення Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.
Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 –85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Інкерстром” (99703 м. Севастополь, вул. Раєнко, 3, код ЄДРПОУ 02030057, п/р 260043020033 в АБ “Тавріка” м . Севастополі, МФО 324377) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (01034 м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033, п/р 26000301362121 в ПІБ “Залізничне відділення Промінвестбанку” м. Києва, МФО 322153) штраф в розмірі 5864,0 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 146,6 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,0 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. В задоволені інший частині позовних вимог відмовити.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 06.03.2007