Справа № 2а-341/09/0308
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Лівандовської-Кочури Т.В.
суддів: Олексюка А.В., Грушицького А.І.
з участю представника Державного казначейства
України-Гережун Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни,
в с т а н о в и в:
18 грудня 2008 року ОСОБА_1 . звернувся в суд з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про стягнення з відповідача недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни.
Свій позов мотивує тим, що є учасником війни. Відповідно до ст.14 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі трьох пенсій за віком щорічно до 05 травня. Проте, в порушення Закону, в 2007 році йому було виплачено 55 грн., а в 2008 році 65 грн. Просить стягнути з відповідача недоплачену грошову допомогу за 2007-2008 роки в сумі 2556 грн.
Позивач в судове засідання не з’явився, подав письмову заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Департаменту соціальної політики Луцької міської ради в судове засідання не з’явилась, подала заяву, в якій просить слухати справу у її відсутності, відносно задоволення позову заперечує з підстав відсутності бюджетних асигнувань, посилаючись на ст.51 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань; зміни в чинне бюджетне законодавство щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату допомоги не вносились. Окрім того, вказує на те, що позивачем пропущений процесуальний строк звернення до адміністративного суду, передбачений статтею 99 КАС України, тому це є підставою для відмови у задоволенні позову суду за 2007 рік.
Ухвалою суду від 04.02.2009 року до участі в справі в якості співвідповідачів було залучено Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державне казначейство України.
Представники Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи. Заперечень на адресу суду не надсилали. А, тому, суд вважає можливим слухати справу у їх відсутності на підставі наявних по справі доказах.
Представник Державного казначейства України в судовому засіданні позов не визнала, з підстав наведених в письмових запереченнях. Наполягає на застосуванні строку позовної давності за 2007 рік.
Суд дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку про задоволення позову частково.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 . є учасником бойових дій, що стверджується копією посвідчення НОМЕР_1 від 13.09.2004 року (а.с.7).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.14 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст.17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію даного закону здійснюється органами праці та соціального захисту населення за рахунок коштів державного та міського бюджетів.
Проте, позивачу в 2007 році було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 55 грн., в 2008 році в розмірі 65 грн.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В частині позовних вимог про стягнення недоплаченої одноразової допомоги учаснику війни за 2007 рік слід відмовити, в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду. Позивач будь-яких поважних причин пропущення строку звернення до суду не навів, а представники відповідачів наполягають на застосуванні строків позовної давності.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп визнані неконституційними деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі, і положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2008 рік і частини 5 статтей 12, 13,14 та 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положення вищезазначених нормативних актів є такими, що обмежують права та пільги учасників війни, а тому не можуть застосовуватися, так як вони суперечать Конституції України про недопустимість звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів.
Оскільки, положення Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які передбачають виплату разової щорічної допомоги є чинними, позивач має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Разом з тим, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому, звуження змісту обсягу права наданого Законом є безпідставними.
З врахуванням наведеного, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня здійснена відповідачем в розмірі 65 грн. є такою, що порушує норми спеціального закону.
Статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року №966-14, а також Закон України “Про Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05 жовтня 2000 року №2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком.
Сума прожиткового мінімуму на 2008 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановленого Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” у розмірі 481 грн. з 01.04.2008 року.
Отже, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2008 рік складав 481 грн., три мінімальних пенсії буде становити 1443 гривні.
Визначаючи розмір суми, яка підлягає до стягнення, суд бере до уваги, що позивачу в 2008 році було виплачено щорічну грошову допомогу в розмірі 65 гривень, а, тому, до стягнення підлягають кошти в розмірі 1378 гривень.
Таким чином, суд вважає доводи позивача в частині стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни за 2008 рік до 05.05.2008 року у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком цілком підставники, і приходить до висновку про стягнення в користь позивача з відповідачів 1378 грн. недоплаченої одноразової грошової допомоги до 05.05.2008 року.
Керуючись ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст.8, 10, 11, 86, 162, 163, 167 КАС України, ст.17 Закону України “про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд,
п о с т а н о в и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України в користь ОСОБА_1 недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни до 05.05.2008 року в сумі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Головуючий Т.В. Лівандовська-Кочура
Судді А.В. Олексюк
А.І. Грушицький