ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про призначення експертизи

"04" жовтня 2023 р. Справа№ 910/18148/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

секретар судового засідання Мельничук О.С.

від позивача - Дорошенко А.Ю.,

від відповідача - Антонець Л.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 (повний текст рішення складено 27.09.2022)

у справі № 910/18148/21 (суддя Павленко Є.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант" ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс"

про стягнення 1 071 326,24 грн., -

встановив:

У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Амарант" ЛТД звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс" про стягнення 1 071 326,24 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант" ЛТД 1 071 326 грн. 24 коп. грошових коштів та 16 069 грн. 89 коп. судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 року та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18148/21.

08.11.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/18148/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 року, розгляд справи призначено на 21.12.2022 року.

01.12.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс", відповідача у справі, надійшли клопотання про долучення доказів, клопотання про витребування документів, клопотання про виклик свідків та доповлення до клопотання про призначення експертизи.

Судове засідання, призначене на 21.12.2022 року не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Агрикової О.В. на лікарняному з 14.12.2022 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 року розгляд справи призначено на 25.01.2023 року.

25.01.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс", відповідача у справі, надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням на території України повітряної тривоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 року розгляд справи відкладено на 15.02.2023 року.

08.02.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли письмові пояснення під назвою «Заява з процесуальних питань», в яких позивач наголошує, що боржник, головуюча суддя і колегія суддів не вправі заперечувати преюдиційність законного рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/7164/20.

14.02.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/12832/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 року провадження у справі №910/18148/21 зупинено до набрання законної сили рішення по справі №910/12832/22.

26.06.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант" ЛТД, позивача у справі, надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 року поновлено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 06.09.2023 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 року, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, сформовано для розгляду справи №910/18148/21 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс" прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

05.09.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс", відповідача у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 року розгляд справи відкладено на 04.10.2023 року.

В судовому засіданні 04.10.2023 року представник відповідача заявив клопотання про:

- відсторонення представника ТОВ «Амарант» ЛТД від участі в судовому засіданні, як представника, який не відповідає вимогам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останній не є адвокатом, та в Єдиному державному реєстрі відсутні відомості щодо наявності повноважень у громадянина ОСОБА_2 представляти юридичну особу ТОВ «Амарант» ЛТД;

- клопотання про виклик та допит в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- клопотання про витребування доказів;

- клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Щодо клопотання про відсторонення представника ОСОБА_2 ТОВ «Амарант» ЛТД від участі в судовому засіданні, представник позивача заперечував, зазначивши, що дана норма Господарського процесуального кодексу України є дискримінаційною та протирічить Конституції України.

Колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання про відсторонення представника ОСОБА_2 ТОВ «Амарант» ЛТД від участі в судовому засіданні, оскільки представник позивача ОСОБА_2 є виконуючим обов`язки заступника директора ТОВ «Амарант» ЛТД.

Щодо клопотання про виклик та допит в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні нотаріально засвідчені заяви свідків (т.2, а.с. 29-31), яких відпоідач просить викликати та допитати, а тому дане клопотання залишено колегією суддів без задоволення.

Щодо клопотання про витребування у Головного управління ДПС у місті Києві оригінали, а у разі неможливості належним чином завірені копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (Д5) за жовтень та листопад 2019 року, які подані ТОВ «Амарант» (код ЄДРПОУ 21509860) колегія суддів зазначає наступне.

Податкові декларації підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції, а сам по собі факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції. Водночас колегія суддів зазначає, що податкові декларації може бути допустимим доказом, на підставі якого суд установлює, що постачальник поставив, а покупець прийняв товар, якщо сторона, яка заперечує факт постачання, вчинила юридично значимі дії, а саме зареєструвала ПН та сформувала податковий кредит за господарською операцією з контрагентом. Право на податковий кредит виникає у платника на підставі реального факту проведення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Однак, відповідач хоча і зазначає у вказаному клопотанні, що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України він звертався до ГУ ДПС у місті Києві для отримання зазначених доказів але до клопотання таке листування не долучено .

Згідно з 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Також, відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Дослідивши клопотання про витребування у Головного управління ДПС у місті Києві додаткових доказів колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено вжиття ним заходів для самостійного отримання доказів, які він просить витребувати, та відповідно не вказано причин неможливості отримати ці докази самостійно, а тому дане клопотання колегія суддів відхиляє.

Клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2023 року підтримав та просив його задовольнити.

Представник позивача у своїх поясненнях «Заява з процесуальних питань» від 08.02.203 року заперечував проти призначення експертизи, а саме зазначив наступне:

«Намір позбавити кредитора права власності на грошові кошти у спосіб підміни та дослідження обставин, які не входять до предмета доказування у справі №910/18148/21, та у спосіб припущення за боржником права власності на грошові кошти позикодавця (Аксіома - «предметом висновку експерту не можуть бути питання права» - ст. 98 Господарського процесуального кодексу України), а саме у спосіб:

підміни диспозиції позикодавця на диспозицію боржника;

підміни підстави позову позикодавця - підміни факту позики грошових коштів;

підміни предмету спору - підміни матеріального права власності позикодавця на грошові кошти;

підміни права позикодавця вимагати повернути грошові кошти;

підміни предмету доказування - підміни факту запозичення грошових коштів;

підміни предмету позову - підміни грошових коштів;

розгляду справи №910/18148/21 за межами вимог, заявлених позикодавцем;

реалізації наміру порушити право власності позикодавця у спосіб протиправного і вибіркового витребування його майна (речей);

використання майна (речей) позикодавця під час проведення експертизи з метою відповіді на питання «чи має позикодавець право власності на майно )речі), що витребуване(і) у нього» (аксіома - «предметом висновку експерта не можуть бути питання права» - ст. 98 Господарського процесуального кодексу України);

використання майна (речей) позикодавця під час проведення експертизи з метою дослідити обставини, які не входять до предмета доказування у справі №910/18148/21;

реалізації наміру використати висновки експерта щодо відповіді на питання, яке не входить до предмета доказування у справі №910/18148/21: «чи має позикодавець право власності на майно (речі), що протиправно і вибірково витребувані у нього (аксіома - «предметом висновку експерта не можуть бути питання права» - ст. 98 Господарського процесуального кодексу України);

тощо.

Головуюча суддя і колегія суддів не уповноважені ініціювати експертизу «предметом якої є питання права власності позикодавця та або боржника» - ст. 98 Господарського процесуального кодексу України».

Отже, щодо клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

Позов у даній справі обґрунтований тим, що позивач сплатив відповідачу грошові кошти, як позику на підставі змішаного договору поставки та підряду, однак позивач односторонньо відмовився від договору у зв`язку із не виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором та просив повернути тіло позики.

В свою чергу відповідач вказує, що оскільки позивач заперечує факт виробництва дверей відповідачем, а підтвердити це у інший спосіб немає можливості, то для з`ясування цієї обставини, що має суттєве (вирішальне) значення для правильного вирішення справи, необхідні спеціальні знання у сфері, іншій, ніж право.

Колегія суддів дійшла висновку, що передусім у даній справі предметом дослідження є факт виготовлення та монтажу дверей відповідачем на підставі договору підряду № 31/01/19 від 31.01.2019 року або ж відсутність даного факту.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що предметом дослідження товарознавчої експертизи, яку просить призначити відповідач є здійснення порівняльного аналізу дверей, які знаходяться в Амарант готелі та Метро-хостелі з дверима, які виробляються ТОВ «АГТ ПЛЮС».

Тобто, даною експертизою відповідач намагається довести факт виготовлення та монтажу дверей.

Отже, колегія суддів зазначає, що до предмету доказування по даній справі входить питання наявності або відсутності факту виконання взятих на себе зобов`язань відповідачем за договором підряду від 31.01.2019 року № 31/01/19, а саме виготовлення і поставка (доставка) позивачу меблів, а також здійснення робіт щодо монтажу поставлених меблів на об`єкті позивача. (п. 1.1., п. 1.2., п. 2.2. Договору підряду від 31.01.2019 року № 31/01/19).

В свою чергу, суд позбавлений можливості встановити вказані обставини самостійно, без спеціальних знань у товарознавчій галузі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що застосування спеціальних знань у товарознавчій галузі виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань у галузі товарознавства, а тому для повного, об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової товарознавчої експертизи.

Згідно з Розділом ІV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, одним із видів судових експертиз є товарознавча експертиза.

Основними завданнями товарознавчої експертизи є:

визначення вартості товарної продукції;

визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері;

визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності;

визначення змін показників якості товарної продукції;

установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника;

визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Відтак, проведення експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6), якому необхідно передати для дослідження матеріали господарської справи № 910/18148/21.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст. 99, ст. 100, пунктом 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс" про призначення судової товарознавчої експертизи задовольнити.

2. Призначити у справі № 910/18148/21 судову товарознавчу експертизу.

3. На вирішення експерта (експертів) поставити наступні питання:

1) Провести порівняльний аналіз дверей (дверних полотен), які знаходяться в Амарант готелі та Метро-хостелі (м. Київ, вул. Констянтинівська, 71-Д, 71-А) з дверима (дверними полотнами), які виробляються ТОВ «АГТ ПЛЮС»?

2) Чи є ідентичними двері (дверні полотна), які знаходяться в Амарант готелі та Метро-хостелі (м. Київ, вул. Констянтинівська, 71-Д, 71-А) з дверима (дверними полотнами), які виробляються ТОВ «АГТ ПЛЮС»?

4. Витрати по проведенню судової експертизи покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ Плюс" з наступним їх розподілом в порядку, передбаченому ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

5. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність, відповідно до ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.

6. Проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

7. По закінченню експертизи висновок експерта подати Північному апеляційному господарському суду разом з матеріалами справи та даними щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

8. Матеріали справи № 910/18148/21 передати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

9. Провадження у справі № 910/18148/21 зупинити у зв`язку із призначенням судової експертизи на час проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир