Справа № 2а-4310/09/0308
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Лівандовської-Кочури Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Луцьку про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни,
в с т а н о в и в:
13 березня 2009 року ОСОБА_1 . звернулася в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України у м. Луцьку (надалі-УПФУ у м.Луцьку) про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Свій позов мотивує тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно статті 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така пенсія не виплачувалася, оскільки Верховна рада України своїм Законом України від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» статтями 77 та 110 та Законом України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» пунктом 12 статті 71 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, Конституційний суд рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому, вважає протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної державної соціальної допомоги. Просить суд поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з січня 2006 по 2008 рік в сумі 3890 грн.
Суд дослідивши письмові докази, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В поданих до суду запереченнях проти адміністративного позову відповідач вказує, що позивач одержує підвищення до пенсії як учасник війни, тому, не має права на одержання надбавки до пенсії як дитина війни, на підставі чого, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Таким чином, позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Луцьку та наділений правовим статусом учасника війни, з 01.08.1996 року їй виплачується підвищення до пенсії як учаснику війни.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно із п. 2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів. Відповідно до ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать учасники війни.
Оскільки, позивач є учасником війни, користується пільгами, передбаченими ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі, з 01.08.1996 року одержує підвищення до пенсії як учасник війни, не звертався до відповідача із заявою про відмову від пільг для учасника війни та надання пільг як дитині війни, тому, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 163 КАС України, на підставі ст.6, п.2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Луцьку про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни– відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя Т.В. Лівандовська-Кочура