СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року                                   м. Харків                        Справа № 905/993/21  

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А. , суддя  Радіонова О.О.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників учасників справи:

скаржник - Погрібна Світлана Олександрівна (у режимі відеоконференції);

від третьої особи - Гінінгер А.А. (у режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу адвоката Погрібної Світлани Олександрівни (вх.№1721Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 (суддя Лейба  М.О., повний текст складено 08.06.2023) у справі №905/993/21

за позовом ОСОБА_1 , м.Київ,

та ОСОБА_2 , с.Петропавлівське, Бориспільський район, Київська область,

до відповідачів: Компанії "Barlenco LTD", Nicosia, Cuprus (Компанія "Барленко ЛТД"),

та Компанії "Metinvest B.V.", Amsterdam, Nederlandes (Компанія "Метінвест Б.В."),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів – Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Запоріжжя,

та співвідповідача гр. ОСОБА_3 , м.Київ,

про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні 17 (сімнадцяти) грн. 085 коп. із розрахунку за 1 акцію, стягнення солідарно на відшкодування шкоди грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/993/21 застосовано до адвоката Погрібної Світлани Олександрівни заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід державного бюджету штраф у розмірі 2 684,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування заходів процесуального примусу з огляду на факт зловживання представником позивачів – адвокатом Погрібною С.О. процесуальними правами у вигляді вчинення дій, спрямованих на безпідставне, невиправдане затягування судового процесу та строків розгляду справи, та з метою спонукання вказаного учасника судового процесу до належного користування процесуальними правами.

Не погодившись із означеною ухвалою, ОСОБА_4 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/993/21.

На переконання апелянта, оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне:

- частина 2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) визначає право позивача відмовитися від позову (усіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, збільшити або зменшити розмір позовних вимог – до закінчення підготовчого засідання. Для позивачів суд встановлює строк лише для подання відповіді на відзив, по іншим процесуальним документам суд не встановлює строків для позивачів. ОСОБА_4 , як представник позивачів, жодного разу не пропустила/не порушила строк, установлений нормами ГПК України або судом, для надання процесуальних документів;

- суд не зазначає, в якому випадку ОСОБА_4 були несвоєчасно подані процесуальні документи, у чому саме вбачається зловживання процесуальними правами. Натомість довготривалий розгляд справи в підготовчому провадженні тривав у зв`язку з судовою тяганиною щодо розгляду заяв та клопотань, поданих позивачами до суду, а також системного зловживання з боку відповідачів.  

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.08.2023 означена апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Медуниця  О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Погрібної С.О. на ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/993/21 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 26.09.2023 о 12:00 год.

Учасники справи правом, наданим ст.263 ГПК України не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не надали. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).  

У судовому засіданні 26.09.2023 адвокат Погрібна С.О. підтримала вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник третьої особи проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін. Відповідачі та співвідповідач повноважних представників у судове засідання не направили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, а саме шляхом направлення ухвали від 28.08.2023 засобами поштового зв`язку, на електронні адреси учасників справи, а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу «Судова влада України» у підрозділі «Повідомлення для учасників судового процесу», розділі «Громадянам».

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, якою застосовано до адвоката Погрібної С.О. заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами.

Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу унормовані ст.131 ГПК України. Так, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч.1). Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ч.2).

Відповідно до ч.1 ст.132 ГПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Згідно з ч.1 ст.135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною 10 ст.188 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.135 ГПК України).

При цьому частиною 3 ст.135 ГПК України унормовано, що у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

В основу висновків Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 про необхідність застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу покладено факт зловживання представником позивачів – адвокатом Погрібною С.О. процесуальними правами у вигляді вчинення дій, спрямованих на безпідставне, невиправдане затягування судового процесу та строків розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У контексті приписів п.1 ч.2 ст.43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.43 ГПК України).

Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид господарського процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт господарського судочинства свої процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення судового процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

При цьому наведений у частині 2 ст.43ГПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає, що зловживання правом стосується затягування процесу розгляду справи шляхом подання великої кількості заяв та клопотань.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.08.2021 зобов`язано позивачів у строк до 17.09.2021 надати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) наступних документів (у двох примірниках): позовної заяви; ухвали Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі від 03.06.2021 та ухвали Господарського суду Донецької області від 18.08.2021; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів у двох примірниках; підтвердження про вручення судових документів у двох примірниках. Провадження по справі №905/993/21 зупинено до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення, а також отримання відомостей про отримання або не отримання вручення копії ухвали у даній справі Компанії “Metinvest B.V.”.

12.07.2022 на електронну адресу місцевого господарського суду надійшла заява представника позивачів про відсутність грошових коштів на переклад процесуальних документів. Отже вказана заява  була подана через 11 місяців після прийняття судом ухвали від 18.08.2021. Процесуальні дії, направлені на виконання ухвали суду від 18.08.2021 та подальший розгляд справи, як з боку позивачів, так і з боку представника позивачів - адвоката Погрібної С.О. протягом вказаного періоду часу не вчинялись.

За змістом апеляційної скарги адвокат Погрібна С.О. зауважує, що оскільки ухвала суду першої інстанції від 18.08.2021 не переглядалась Верховним Судом та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.04.2022 у справі №905/830/21, від 23.05.2022 у справі №905/1060/21 та від 24.05.2022 у справі №905/1059/21, вимоги суду першої інстанції про надання належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на англійську мову документів є неправомірними та такими, що порушують права позивачів щодо розгляду справи впродовж розумного строку.     

Судова колегія відхиляє вищевказані твердження апелянта з огляду на наступне.

Ухвала Господарського суду Донецької області від 18.08.2021 у справі №905/993/21 залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2021. Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до положень ч.ч.1-2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ухвала Господарського суду Донецької області від 18.08.2021 є чинною та обов`язковою до виконання особами, щодо яких її постановлено.

Разом з тим, навіть після постановлення Верховним Судом ухвали від 12.11.2021 про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №905/993/21 лише у липні 2022року (через вісім місяців) представник позивачів звернувся до місцевого господарського суду із заявою про відсутність грошових коштів на переклад процесуальних документів.

Отже бездіяльність адвоката, як учасника судового провадження у поданні буд-яких документів або заяв щодо неможливості виконання ухвали суду про вручення судового документу за кордоном, призвело до затягування розгляду справи на значний термін.

Доводи апелянта про те, що суд прийнявши ухвалу від 18.08.2021 про зобов`язання позивачів здійснити переклад процесуальних документів і зупинення провадження у справі, «безпідставно затягнув розгляд справи на 1 рік, що і потрібно було для наших відповідачів» і «Поновляючи провадження у справі « суд розумів неправомірність цих вимог. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на постанови Верховного Суду від 29.04.2022 у справі №905/830/21, від 23.05.2022 у справі №905/1060/21, від 24.05.2022 у справі №905/1059/21.

Судова колегія не приймає такі доводи апелянта у зв`язку із наступним.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обов`язок з перекладу судових документів, які підлягають врученню відповідно до вимог Конвенції покладається на заінтересовану сторону (якою є позивач у справі) (постанова Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №910/16503/18, ухвали Верховного Суду від 07.06.2021 у справі №920/368/17, від 28.10.2021 у справі №910/8662/20, від 18.08.2021 у справі №910/727/20

Вимога щодо перекладу судових документів міститься у ст. 5 Конвенції

Отже суд першої інстанції приймаючи ухвалу від 18.08.2021 дотримався загального порядку на підставі  вимог ст. 5 Конвенції щодо перекладу процесуальних документів. За таких обставин вона не є неправомірною. Отже доводи апелянта про неправомірність ухвали є безпідставними.

Крім того Верховний Суд, вказує на те, що вимога щодо перекладу судових документів , які підлягають врученню за кордоном може не застосовуватись, якщо у суду є підстави вважати, що відповідач володіє українською мовою (Постанова Верховного Суду від 29.04.2022 у справі №905/830/21).

У справі №910/16503/18 Верховний Суд дійшов висновку, що документи підлягають врученню компанії згідно з вимогами Конвенції англійською мовою, оскільки позивачем не доведено, а судами не встановлено, що відповідач-нерезидент (його працівники) володіють українською мовою, якою складені як позовна заява у справі, так і ухвала суду в тій мірі, яка може забезпечити можливість правильно та у повному обсязі зрозуміти зміст таких документів, з метою реалізації права на захист своїх інтересів (постанова від 29.07.2019).

У справі №905/830/21, на яку посилається апелянт, сторона звернула увагу суду, що всі відповідачі входять до складу холдингової групи «Метінвест» українського походження і прийшов до висновку, що вірогідно всі відповідачі володіють українською мовою.

Представник позивача, як зацікавлена особа та інші сторони не надавали суду першої інстанції відповідної інформації.

Судова колегія звертає увагу на те, що рішення КГС про можливість надсилання нерезидентам - відповідачам процесуальних документів підприємств відповідачів були прийняті у квітні-травні 2022 без перекладу на англійську  мову.

Разом із тим представник позивачів у липні 2022 надсилає до суду заяву про відсутність у позивачів грошових коштів для виконання ухвали суду і не зазначає про наявність рішень Верховного Суду щодо наявності можливості надсилати нерезидентам процесуальні документи українською мовою

За таких обставин у суду не було підстав відійти від усталеної практики на час прийняття ухвали від 18.08.2021.

Отже, приймаючи ухвалу від 18.08.2021 суд першої інстанції діяв відповідно до процесуального закону, який вимагає обов`язкове повідомлення сторін про судові провадження, учасниками яких вони є, що підтверджено постановою апеляційної інстанції з перегляду вказаної ухвали в апеляційному порядку.

Добросовісність сторони, а отже її представника мала б відбиватися в її своєчасних заявах про неможливість виконання ухвали,  в тому числі через брак коштів,  ще в серпні 2021 року.

В судовому засіданні 26.09.2023, на запитання суду, представник позивачів пояснив, що суд першої інстанції повинен був знати, що у позивачів відсутні кошти, оскільки виносив ухвалу про зменшення судового збору ще на початку розгляду справи.

Такий довід не може бути прийнятий судом, оскільки жодним чином не пояснює обґрунтованість невиконання ухвали суду, а також і бездіяльність протягом тривалого часу, в тому числі щодо повідомлення суду своєї позиції про неможливість її виконання.

Крім того, ухвалу 03.06.2021 про зменшення розміру судового збору за майновою вимогою було прийнято судом першої інстанції стосовно ОСОБА_1 на підставі його заяви. Ухвала про зменшення судового збору стосовно ОСОБА_2 судом не приймалась, такі клопотання позивачем не подавались.

Отже доводи апелянта про те, що суд повинен був знати про відсутність грошових коштів у обох позивачів на виконання ухвали суду, як і сама заява про їх відсутність, не є сумлінними і правдивими з огляду на вказані матеріали справи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду,  є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Судова колегія звертає увагу на те, що рішення КГС щодо відсутності необхідності перекладу на англійську мову процесуальних документів підприємств відповідачів були прийняті у квітні-травні 2022. Представник позивачів повідомив суд про їх наявність тільки 07.08.2022. 08.08.2022 судом було поновлено провадження у справі. За таких обставин посилання апелянта на необґрунтованість ухвали суду від 18.08.2021 і свідоме затягування судом провадження у справі є безпідставними, а отже невиконання цієї ухвали, а також неповідомлення суду в розумний строк про неможливість її виконання є зловживанням процесуальними правами, допущеною бездіяльністю з метою перешкоджання судочинству, ухиленням від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу (п.1, п.2 ст. 135 ГПК України).

Матеріали справи свідчать, що за період з 03.06.2021 (ухвала про відкриття провадження у справі) по 06.06.2023 (дата постановлення оскаржуваної ухвали) представник позивачів – адвокат Погрібна  С.О. звернулася до Господарського суду Донецької області із наступними заявами/клопотаннями:

- 29.06.2021 про надання доказів та витребування відомостей з доказами;

- 22.07.2021 відповідь на відзив на позовну заяву;

- 22.07.2021 заперечення на клопотання ПрАТ “МК “Азовсталь” про зупинення провадження у справі;

- 22.07.2021 клопотання про врегулювання спору за участю судді;

- 27.07.2021 заява про надання доказів та витребування відомостей з доказами;

- 10.08.2021 заява про відкладення розгляду справи;

- 12.07.2022 заява про відсутність грошових коштів на переклад процесуальних документів;

- 07.08.2022 заява про призначення справи до розгляду;

- 22.08.2022 заява про відмову від позову відносно відповідача-4 (ТОВ  “Метінвест Холдинг”) та відповідача-5 (Компанії “Metinvest International S.A.”);

- 10.10.2022 позовна заява (уточнена) від 05.10.2022 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарним акціонерам) за ст.ст.1212, 1214 ЦК України (судове засідання призначено на 10.10.2022);

- 10.10.2022 заява про витребування доказів від податкового органу від 05.10.2022 (судове засідання призначено на 10.10.2022);

- 10.10.2022 заява про порядок розгляду заяв та розгляд позовної заяви (уточненої) від 05.10.2022 (судове засідання призначено на 10.10.2022);

- 10.10.2022 заява про зміну підстав позову від 05.10.2022 (судове засідання призначено на 10.10.2022);

- 10.10.2022 заява про залучення співвідповідача від 05.10.2022 (судове засідання призначено на 10.10.2022);

- 15.11.2022 заява про витребування доказів від ПрАТ “Азовсталь” та Компанії “Metinvest В.V. (судове засідання призначено на 15.11.2022);

- 15.11.2022 запит про надання інформації (судове засідання призначено на 15.11.2022);

- 15.11.2022 заперечення на письмові пояснення ПрАТ “МК “Азовсталь” щодо застосування висновків Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 (судове засідання призначено на 15.11.2022);

-19.01.2023 заява про порядок розгляду заяв (судове засідання призначено на 20.01.2022);

- 19.01.2023 заява про витребування доказів від податкового органу (судове засідання призначено на 20.01.2022);

- 19.01.2023 заява про надання доказів самостійного витребування інформації (судове засідання призначено на 20.01.2022);

- 19.01.2023 уточнене заперечення на клопотання ПрАТ "МК "Азовсталь" про зупинення провадження у справі №905/993/21 (судове засідання призначено на 20.01.2022);

- 19.01.2023 заява про відмову від позову відносно відповідача ПрАТ "МК "Азовсталь" та залучення у справу в якості співвідповідача кінцевого бенефіціара (судове засідання призначено на 20.01.2022);

- 15.03.2023 додаткова заява про витребування доказів від ПрАТ “МК “Азовсталь” та Компанії “Metinvest В.V. (судове засідання призначено на 15.03.2023);

- 15.03.2023 заява про витребування доказів від податкового органу (судове засідання призначено на 15.03.2023; отримано під час проведення судового засідання);

-          заява (уточнена) від 10.04.2023 про витребування доказів від ПрАТ “МК “Азовсталь” та Компанії “Metinvest В.V. (судове засідання призначено на 11.04.2023; на час проведення судового засідання заява до матеріалів справи передана не була);

-          позовна заява (уточнена) від 10.04.2023 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарним акціонерам) за ст.ст.1212, 1214 ЦК України (судове засідання призначено на 11.04.2023; на час проведення судового засідання заява до матеріалів справи передана не була);

-          заява (уточнена) про зміну предмета позову від 10.04.2023 (судове засідання призначено на 11.04.2023; на час проведення судового засідання заява до матеріалів справи передана не була);

-          заперечення на заяву ПрАТ “МК “Азовсталь” про розподіл судових витрат;

- 05.06.2023 письмові пояснення та клопотання про перехід до розгляду по суті (судове засідання призначено на 06.06.2023);

- 06.06.2023 додаткові документи (не є оригіналом електронного документа, оскільки не підписаний електронним цифровим підписом учасника справи (його представника)) (судове засідання призначено на 06.06.2023).

Судова колегія зауважує на значному обсязі документів, поданих представником позивачів – Погрібною С.О. за період з серпня 2022 (поновлення провадження у справі) по 06.06.2023 (дата постановлення оскаржуваної ухвали). При цьому від представника позивачів неодноразово надходили заяви про витребування доказів, про відмову від позову відносно відповідачів ТОВ  “Метінвест Холдинг”, Компанії “Metinvest International S.A.”, ПрАТ “МК “Азовсталь”, про залучення співвідповідача, про зміну підстав позову, а також заяви, які не передбачені процесуальним законодавством (позовні заяви - уточнення позовних вимог). Подані представником заяви неодноразово зазнавали непослідовних змін.

Судова колегія звертає увагу на такі обставини справи.

Позовні вимоги у справі  були обґрунтовані положеннями ч.2 ст.1166 ЦК України.

В заяві від 09.10.2022 про зміну підстав позову представник позивачів, як на підставу позовних вимог посилається на ст.1212 ЦК України( безпідставне збагачення), але вкінці заяви викладено прохання «змінити предмет позову у справі та викласти позовні вимоги в редакції. Далі іде нова редакція позовних вимог, а саме : визнати право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції  Прат «Азовсталь» та встановити її розмір на рівні 17,85 ( замість визнання правочину недійсним . Також  викладено матеріальні вимоги у більших сумах(а.с.117-118, т.3).

Отже, фактично, у заяві про  зміну підстав позову представник позивачів виклав одночасно клопотання про і про зміну підстав і предмету позову, що суперечить вимогам ч.3 ст. 46 ГПК України.

Оцінюючи такі дії представника позивачів, враховуючи зміст і форму заяви про зміну підстав позову від 09.10.2022 необхідно дійти висновку, що в цьому випадку є підстави вважати наявним зловживання процесуальними правами.  

Крім того Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що представником позивачів – Погрібною С.О. відповідні заяви подавались до Господарського суду Донецької області за день до судового засідання або безпосередньо у день судового засідання.

За доводами апелянта, подання  заяви  про відмову від позову відносно відповідача - ПрАТ "МК "Азовсталь"викликана необхідністю уникнути передачі справи №905/993/21 до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах провадження про банкрутство.

Ухвалою суду від 20.01.2023, зокрема, прийнято відмову позивачів від позову відносно ПрАТ "МК "Азовсталь" та закрито провадження у справі №905/993/21 у частині позовних вимог відносно ПрАТ "МК "Азовсталь" на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

За змістом апеляційної скарги Погрібна С.О. стверджує, що, як представник позивачів, жодного разу не пропустила/не порушила строк, установлений нормами ГПК України або судом, для надання процесуальних документів.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

У контексті приписів ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Обов`язки учасників справи унормовані ч.2 ст.42 ГПК України. Так, учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;    3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів є в тому, щоб організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення в справі «Шульга проти України»),  запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення у справі «Мусієнко проти України»).

У справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд її справи впродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що подання представником позивачів значної кількості заяв та уточнень до них, тим більше за день до призначених судових засідань або безпосередньо в день їх проведення, обумовлювало необхідність відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з їх змістом, надання можливості іншим учасникам справи реалізувати право, зокрема, на висловлення власних доводів і міркувань щодо поданих представником позивачів заяв. Вказані свідомі  і систематичні дії представника позивачів - адвоката Погрібної С.О. зумовлювали затягування судового процесу та строків розгляду справи.

Отже, хоча представником позивачів і не порушено визначених нормами ГПК України чи судом першої інстанції строків подання відповідних заяв, проте спосіб користування такими правами (з урахуванням викладеного вище) спричинило безпідставне затягування процесу, що перешкоджало розгляду справи, у зв`язку із чим, з огляду на приписи ч.2 ст.43 ГПК України,  є підстави для визнання судом зловживанням процесуальними правами, оскільки дії представника позивачів суперечать завданню господарського судочинства (зокрема, своєчасному вирішенню спору, заважають встановити об`єм вимог позивачів, їх підстави, склад сторін).   

При цьому Господарський суд Донецької області доречно зауважив, що зловживання адвокатом Погрібною С.О. процесуальними правами шляхом вчинення дій, спрямованих на затягування розгляду справи, може призвести до збільшення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки відповідно до положень ст.30 Закону України «Про адвокатуру» гонорар адвоката, зокрема, має враховувати витрачений адвокатом час. У свою чергу, згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Тобто, у разі задоволення позовних вимог, дії представника позивачів, спрямовані на затягування розгляду справи, можуть бути наслідком покладення на відповідачів штучно завищеного розміру витрат позивачів на надання послуг адвоката.

За змістом апеляційної скарги Погрібна С.О. наголошує на тому, що довготривалий розгляд справи в підготовчому провадженні тривав, зокрема, у зв`язку з системним зловживанням з боку відповідачів.

У свою чергу, за період розгляду справи Господарським судом Донецької області ПрАТ “МК “Азовсталь” звернулося до суду першої інстанції із наступними заявами/клопотаннями:

- 24.06.2021 клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/8710/18 та набрання судовим рішенням законної сили;

- 30.06.2021 відзив на позовну заяву;

- 27.07.2021 письмові заперечення на відповідь на відзив;

- 27.07.2021 письмові заперечення проти врегулювання спору за участю судді;

- 14.12.2021 клопотання про долучення доказів;

-06.10.2022 письмові пояснення щодо застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19;

- 14.11.2022 заперечення щодо заяв про залучення співвідповідача, зміну предмету позову, уточненої позовної заяви, заяви про витребування доказів;

- 11.11.2022 клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату;

- 08.12.2022 клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату;

- 20.01.2023 клопотання про передачу справи №905/993/21 до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи про банкрутство ПрАТ "МК "Азовсталь";

- 08.03.2023 про залучення до участі у справі в якості третьої особи;

-09.05.2023 заява про стягнення з позивачів на користь ПрАТ “МК”Азовсталь” судових витрат на професійну правничу допомогу.

Аналізуючи вказані процесуальні документи судова колегія приходить до висновку, що окрім кількісної виваженості (меншості) ці документи (переважно) є релевантною  реакцією на процесуальні дії і заяви позивача, їх подання не було підставою для відкладення розгляду справи, проведення процедурних питань заново.

Судова колегія зауважує, що подання сторонами заяв і клопотань є їх процесуальним правом, але звернення до суду мають бути своєчасними, такими, що не призводять до постійного відкладення розгляду справи. Подання процесуальних документів безпосередньо перед судовим засіданням або перед днем такого засідання заважають руху і розгляду справи, штучно ускладнюють завдання суду щодо всебічного, повного дослідження обставин справи.  Особливо систематичне подання заяв про відмову від позову, зміну складу сторін процесу, зміну підстав позову безперечно призводить до затягування розгляду справи, оскільки і суд і сторони мають починати судове дослідження заново.

Подання заяви про відмову від позову стосовно 4 і 5 відповідачів потягнуло необхідність відкладення розгляду справи для дотримання прав цих відповідачів передбачених ч. 3 ст. 231ГПК України щодо повідомлення їх про факт і наслідки відмови.

Судове засідання  наступне було відкладено.

Як зазначено в ухвалі Господарського суду Донецької області судове засідання 10.10.2022 в режимі відеоконференції не могло бути проведено у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді в наслідок обстрілів та було відкладено на 15.11.2022.

Перед судовим засіданням представником позивача подано заяву від 09.10.2022 про залучення співвідповідача, в якій повідомляє суд першої інстанції, що розгляд справ за позовами мінорітаріїв штучно блокується, затягується на користь мажоритарних акціонерів.З цього приводу, далі вказував представник позивачів. Деякими міноритаріями були подані повідомлення до Національного агентства  з питань запобігання корупції про можливі факти корупції  або пов`язаних з корупцією правопорушень. Навіть якщо вони не доведені, продовжує представник позивачів, однак наявність такого впливу підтверджується фактичним станом розгляду судових справ. Отже, якщо акціонер вважає, що його права були порушені (він не отримав справедливу компенсацію)  то суд має сприяти поновленню відповідного права в максимально короткі строки.

В цей же день позивачем подано суду позовну заяву (уточнену) від 09.10.2022, в якій було змінено суб`єктний склад сторін у справі, викладено нові позовні вимоги, збільшено розмір матеріальної компенсації, змінено підстави вимог. Заявлено що розрахунки компенсації для відшкодування шкоди, необхідно здійснити з урахуванням санкції у вигляді стягнення подвійної, справедливої ціни в порядку ч.ч. 6,7 ст. 65-2 Закону України про акціонерні товариства та ст. 625 ЦК України.

Судова колегія  зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (Постанова Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19).

Крім того представником позивачів 09.10.2022 також подано заяву про зміну підстав позову, в якій зазначає, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У цій заяві представник позивачів змінив предмет позову та виклав позовні вимоги в новій редакції.

Крім того 09.10.2022 представником позивачів подана заява про витребування доказів у Державної податкової служби України стосовно фізичної особи ОСОБА_3 , а саме реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер телефону та його адресу електронної пошти у зв`язку із поданням клопотання про залучення його співвідповідачем.

 13.10.2022 до суду поштою, від представника позивачів повторно надійшли зазначені вище заяви.

Щодо посилання апелянта на тривалий розгляд Господарським судом Донецької області заяв та клопотань, поданих позивачами до суду, судова колегія зауважує наступне. Суддя має розглянути справу в розумний строк, тобто впродовж часу, що потрібний для якнайшвидшого розгляду. Затягування розгляду справи судом має місце тоді, коли немає причини для тривалого її розгляду. У свою чергу, у період з 18.08.2021 по 08.08.2022 провадження у справі №905/993/21 було зупинене з огляду на необхідність звернення до Міністерства юстиції України з проханням про вручення Компанії "MetinvestB.V." судових документів. Як зазначалося вище за текстом постанови, тривалість зупинення провадження обумовлена невиконанням позивачами вимог ухвали суду від 18.08.2021 та тривалим не зверненням до суду із клопотанням про поновлення провадження у справі і неповідомленням суду про неможливість виконання позивачами ухвали суду  першої інстанції.

Судова колегія наголошує на кількості поданих представником позивачів документів (заяв/клопотань), які підлягали оцінці та розгляду судом першої інстанції, що, у свою чергу, зумовлює тривалість розгляду таких заяв. Крім того загальновідомим є той факт, що розгляд справи №905/993/21 відбувався в умовах воєнного стану, у період постійних обстрілів міста Харкова, часто за відсутності електричної енергії внаслідок пошкодження в результаті ворожих обстрілів електрозабезпечувальної інфраструктури м.Харкова, що має певні передбачувані наслідки у вигляді створених для суду складнощів у розгляді заяв/клопотань.

Окрім вищевикладеного судова колегія звертає увагу на помилковість посилань апелянта на положення ст.280 ГПК України, яка визначає підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки ухвала про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу (оскаржувана ухвала) не належить до ухвал, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції за оскаржуваною ухвалою.

Слід зазначити, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Донецької області.

З огляду на сукупність вищевикладених обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність факту зловживання представником позивачів – адвокатом Погрібною С.О. процесуальними правами у вигляді вчинення дій, спрямованих на безпідставне, невиправдане затягування судового процесу та строків розгляду справи.

За таких обставин ухвала Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/993/21 про застосування до адвоката Погрібної С.О. заходів процесуального примусу є такою, що прийнята з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - без задоволення.

За змістом ст.129 ГПК України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.4 ст.135 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Погрібної Світлани Олександрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/993/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.10.2023.

Головуючий суддя                                                                    О.Є. Медуниця

Суддя                                                                                           О.А. Істоміна  

Суддя                                                                                           О.О. Радіонова