Справа №: 272/572/23

                                                        Провадження № 8/272/3/23

У Х В А Л А

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       03 жовтня 2023 року                                        

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді  - Чуб І.А.,

секретаря судових засідань – Хитоніній М.С.,

за участю: представника заявника – ОСОБА_1 ,

заявниці - ОСОБА_2 ,

                                  представника заявниці- ОСОБА_3 ,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Андрушівка заяву представника заявника ОСОБА_1 про перегляд в зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу виданого 16.06.2023 року по цивільній справі № 272/572/23 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі однієї чверті з усіх видів його заробітку (доходів), суд

встановив:

Представник боржника звернувся з заявою про перегляд судового наказу у зв"язку з нововиявленими обставинами по справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі однієї чверті з усіх видів його заробітку (доходів). Як на нововиявлені обставини посилається на те, що боржник виконує свій обов`язок по утриманню дитини, саме боржник забезпечує матеріально свого сина і останній перебуває на його, фактично повному утриманні. Отже, оскільки із поданої заяви та доданих до неї документів не вбачається виникнення у заявника - ОСОБА_2 безспірного права грошової вимоги, а саме: права на стягнення аліментів з боржника - ОСОБА_4 , з огляду на відсутність беззаперечних доказів постійного проживання сина ОСОБА_7 саме з нею, його перебування на її самостійному утриманні та самоусуненні боржника від необхідності дбати про сина, а тому спір між батьками щодо права на отримання аліментів та їх розмір не може бути розглянутим в наказному провадженні, яке відповідно до ст. 19 ЦПК України є безспірним, а підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_4 підтримав заяву про перегляд в зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу. Зазначивши, що він надає кошти на дитину, забезпечує харчуванням. На даний час він перебуває на військовій службі, тому має можливість бачитися з дитиною лише дві години. Шлюб з ОСОБА_2 розірвано. Стосунки не підтримують, однак проживають разом за однією адресою. Він щодня приходить до квартири. На утримання дитини він надає кошти. Стягувач також працює. Вважав, що оскільки він сплачує кошти добровільно, тому аліменти не мають стягувати з нього. Вважав, що забезпечує дитину достатньо.

В судовому засіданні представник заявник доводи заяви підтримав. Пояснивши, що суд був позбавлений можливості встановити чи надає чи не надає матеріальну допомогу боржник синові. Також заперечують, щодо проживання ОСОБА_2 з сином окремо, однак на даний час заявниця проживає за адресою проживання ОСОБА_4 .. Рішення про зміну проживання було самостійне. Боржник повністю утримує дитину, нажає грошові кошти, купує подарунки та продукти харчування. Сторони проживають в одній квартирі. Заявниця самовільно залишила квартиру. Тобто на момент звернення до суду сторони не жили окремо. Вважали, що заявник не мала права звертатися із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, так як підстав не було. Просив задовольнити заяву про перегляд в зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу виданого 16.06.2023 року.

Стягувач ОСОБА_2 заперечила проти задоволення заяви про скасування наказу, пояснивши, що вона має сина, з чоловіком на даний час розлучені. Вона має право на утримання дитини. Дитина знаходиться повністю на її утриманні і вихованні. Боржник кошти передавав на її прохання. Надавав 2-3 тисячі гривень та це не було постійно та регулярно. Це були кошти на комунальні послуги та на дитину. Вона з сином біля 4-5 місяців проживають окремо в с.Івниця. На даний час проживають за місцем реєстрації у с.Новоівницьке. Спору не було щодо місця проживання дитини з нею. Ніякого тиску зі сторони чоловіка не було, щоб вони змінили місце проживання. З позовом як вона зверталася було надано підтвердження щодо матеріальної допомоги. Вона претендує на 1/4 аліментів. Розмір аліментів з чоловіком не обговорювали. До розлучення кошти постійно просила у чоловіка на потреби дитини. Чоловік не надавав кошти регулярно. Подарунок дитині на день народження робив. Кошти, які вона витратила на дитину для підготовчки до школи чоловік частину повернув. Харчування в них окреме. Вони також користувалися продуктами, які ОСОБА_4 привозив від домашнього господарства батьків. Вона також привозила продукти від свого підсобного гоподарства. ОСОБА_8 постійно займається вона, її вихованням , навчанням , утриманням, бактьо дитини іноди надає кошти , проте ці платежі не є постійними та регулярними. Вважала, що вона має право на отримання аліментів на дитину. Просила відмовити в задовленні заяви.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подане заперечення на заяву про перегляд судового наказу у зв"язку з нововиявленими обставинами. Пояснила, що ОСОБА_9 у заяві про видачу судового наказу була зазначена та обставина, що саме на її утриманні знаходиться син, що після розлучення сторін, проживають окремо, дитина проживає разом з матір`ю, боржник добровільно не надає належних коштів для повноцінного забезпечення сина, офіційно працевлаштований, а тому боржником чітко не наведено обставин, які б вважалась нововиявленою, оскільки на час видачі судового наказу вона була встановлена судом та не була істотною. Батько дитини бажає звісно, що б кошти з нього не стягувались, адже згідно закону відсоток від його заробітку становить приблизно 8000 грн. Але батько не врахував, той факт, що реєстрація місця проживання, не підтверджує факт постійного проживання дитини з батьком, який взагалі не здійснює догляд за сином і відповідно добровільно не надає кошти на утримання сина. Так, ОСОБА_2 дотримуючись законодавства, звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Також, вказала, що навіть, якби сторони перебували в зареєстрованому шлюбі і проживали разом, однак чоловік би не надавав кошти на утримання дитини, дружина має право на звернення до суду з такою ж

заявою. Просила відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд судового

наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали судової справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд в зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що Андрушівським районним судом Житомирської області 16.06.2023 року по справі № 272/572/23 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі однієї чверті з усіх видів його заробітку (доходів) було видано судовий наказ про щомісячне стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ід.номер НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ід.номер - НОМЕР_2 , проживаючої: АДРЕСА_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , аліменти на дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 02.06.2023 року і до досягненням дитини повноліття.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Частиною восьмою статті 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 423 ЦПК Українирішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другоїстатті 423 ЦПК України).

Згідно із пунктами 3, 4, 5, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених статтею 423 ЦПК України, є, те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів), а також неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів, не вважаються нововиявленими обставинами, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини четвертоїстатті 423 ЦПК Українине є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

   Як  нововиявлені обставини заявник ОСОБА_4  та його представник заявили  відсутність у заявниці ОСОБА_2 безспірного права грошової вимоги, а саме: права на стягнення аліментів з боржника - ОСОБА_4 , з огляду на відсутність беззаперечних доказів постійного проживання сина ОСОБА_7 саме з нею, його перебування на її самостійному утриманні та самоусуненні боржника від необхідності дбати про сина, а тому спір між батьками щодо права на отримання аліментів та їх розмір не може бути розглянутим в наказному провадженні, крім того, ОСОБА_4 надає матеріальне утримання дитині добровільно.

Однак обставини, зазначені ОСОБА_4 та його представником у заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, за своєю природою не можуть бути віднесені до нововиявлених, оскільки самі по собі ці обставини не є підставою для відмови у видачі судового наказу за правилами статті 165 ЦПК України, тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 352, 353, 354, 423 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 про перегляд в зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу виданого 16.06.2023 року по цивільній справі № 272/572/23 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі однієї чверті з усіх видів його заробітку (доходів).

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 05.10.2023 року.

Суддя:І. А. Чуб