ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2023 р.                                                                    Справа №907/726/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                                                О.С. Скрипчук

суддів                                                                                                    Н.М. Кравчук                                                                                                              Б.Д. Плотніцького,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кухара Івана Степановича

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2022 (м. Ужгород, суддя П.Д. Пригуза)

про залишення позовної заяви без розгляду

у справі № 907/726/18

за позовом: фізичної особи підприємця Кухара Івана Степановича, смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області    

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шкала-Енерджі”, м. Тячів Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Малого підприємства “Надія”, м. Тячів Закарпатської області

про відшкодування майнової шкоди.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: А.О. Іванов, М.І. Маркусь;

від третьої особи: Н.Л. Орбан.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Кухар Іван Степанович 11.12.2018 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Малого підприємства «Надія» про стягнення 75 000,00 доларів США.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2020 у справі № 907/726/18 позов задоволено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2020 у справі № 907/726/18 змінено в частині суми грошових коштів, які еквівалентні 75000,00 доларів США на день прийняття рішення місцевим господарським судом, а не на день звернення заявника з позовом до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 06.10.2021 постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2020 у справі №907/726/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2021 справу №907/726/18 прийнято новим складом суду (суддя Пригуза П.Д.) до свого провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.12.2021; явку сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою; запропоновано учасникам справи надати документально та нормативно обґрунтовані письмові пояснення по суті спору з урахуванням правових позиції та вказівок, зазначених у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у цій справі, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, які входять до предмета доказування.

Господарський суд Закарпатської області своєю ухвалою від 03.11.2022 позовну заяву Фізичної особи – підприємця Кухара Івана Степановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі» про стягнення коштів у справі № 907/726/18 залишив без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 ГПК України.

Не погодившись із постановленою ухвалою місцевого господарського суду, фізична особа-підприємця Кухар Іван Степанович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2022, а справу № 907/726/18 скерувати до місцевого господарського суду для    продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог апелянт покликається на таке:

-   позивач вважає за необхідне звернути увагу суду апеляційної інстанції на те, що обов`язковість явки позивача була визначена лише ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2021, якою справу прийнято до провадження, натомість ухвали суду від 21.12.2021, від 25.01.2022, від 17.02.2022, від 03.03.2022, від 20.09.2022 та від 18.11.2022, якими було відкладено розгляд справи не містили жодної вказівки про обов`язковість явки позивача;

- проаналізувавши вказівки Верховного Суду, які викладені у постанові від 06.10.2021 у даній справі, місцевий господарський суд не врахував, що такі стосувалися неповного з`ясування обставин справи саме судами попередніх інстанцій, а не недоведеністю цих обставин учасниками справи. Відтак, на переконання скаржника, у місцевого господарського суду були об`єктивні можливості вирішити даний спір за наявними у справі доказами та, керуючись вказівками Верховного Суду, належним чином з`ясувати фактичні обставини справи;

-   водночас, апелянт зазначає, що ним завчасно до судового засідання, яке відкладалося на 03.11.2022 було надіслано письмові пояснення по суті спору з врахуванням правових позицій та вказівок, зазначених у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 разом із клопотанням про розгляд справи № 907/726/18 за відсутності позивача, у зв`язку із його постійною зайнятістю у волонтерській діяльності з метою підтримання Збройних сил України, які не були враховані господарським судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Шкала-Енерджі” подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

У судове засідання 25.09.2023 представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У судове засідання 25.09.2023 з`явився представник відповідача, надав пояснення, проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

У судове засідання 25.09.2023 з`явився представник третьої особи, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Згідно зі статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (частина перша статті 185 ГПК України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи Верховний Суд постановою від 06.10.2021 скасував рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021, а справу № 907/726/18 направив на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що місцевому господарському суд слід дослідити та надати належну правову оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, в тому числі і щодо фактичної наявності понесених позивачем збитків, причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та збитками (у випадку їх наявності), і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Разом з тим, Верховний Суд не погодивя із позицією судів попередніх інстанцій, що обставина пов`язаності керівника МП "Надія" та фізичної особи-підприємця Кухара І. С. родинними зв`язками не входить до предмета доказування у цій справі, оскільки надання оцінки цим та іншим аргументам відповідача (неспівмірність штрафу, завищений розмір орендної плати за договором від 31.12.2014 № 27) в свою чергу може підтвердити чи спростувати доводи відповідача щодо реальної мети укладення договору оренди від 31.12.2014 № 27.

Як встановлено судом з матеріалів справи на виконання вказівок Верховного Суду, місцевий господарський суд під час нового розгляду справи ухвалою від 22.11.2021 запропонував учасникам справи надати письмові документально та нормативно обґрунтовані письмові пояснення по суті спору з урахуванням правових позиції та вказівок, зазначених у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у цій справі №907/726/18.

В подальшому, суд ухвалою від 22.12.2021 задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів та витребував від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції  відомості щодо: родинних зв`язків керівника МП "Надія" та фізичної особи-підприємця Кухара І. С.

Ухвала суду від 22.12.2021 мотивована тим, що зважаючи на відомості, що витребовуються, суд враховує правові висновки та вказівки, що зроблені у   Постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у цій справі, де Верховний Суд зазначив, що родинні зв`язки та пов`язанність позивача і осіб, що є бенефіціарами третьої особи   Малого підприємства «Надія» є предметом доказування у цій справі, а позивачем та третьою особою не надано на пропозицію суду відповідних пояснень та доказів, що підтвердили би або спростували би відомості, на які вказує відповідач, враховуючи наведене заява про витребування доказів підлягає до задоволення.

Ухвалою від 21.09.2022 місцевий господарський суд клопотання представника відповідача про витребування доказів - задовольнив. Витребував від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що знаходиться за адресою: 88008, м. Ужгород, площа Народна, 4, дані щодо родинних зв`язків та пов`язаності позивача і осіб, що є бенефіціарами третьої особи   Малого підприємства «Надія».

На виконання ухвали суду 07.10.2022 листом №1028/06.2-16 від 29.09.2022 відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції    надав інформацію.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач 17.10.2022 року подав до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів, в якому зазначив, що у товариства з обмеженою відповідальністю “Шкала-Енерджі” в наявності була інформація про те, що керівник позивача є рідним братом дружини відповідача. Проте відповідно до отриманої інформації від органів РАЦС у відповідь на ухвалу суду така інформація спростувалась. Тому на думку відповідача, суду потрібно витребувати докази щодо того, що дружина керівника позивача є рідною сестрою відповідача.

Ухвалою суду від 03.11.2022 місцевий господарський суд постановив позовну заяву Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі» про стягнення коштів у справі № 907/726/18   залишити без розгляду.

В оскаржуваній ухвалі від 03.11.2022 суд вказав, що позивач має довести, що збитки стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають зазначеного прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню. Позивач має довести також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками. Довести, що   обов`язок МП "Надія" зі сплати штрафу за договором від 31.12.2014   № 27 був безпосереднім та невідворотним наслідком виключно поведінки відповідача. Позивач має пояснити свої дії щодо укладання та виконання відповідного договору, зокрема його мету, реальність та економічний ефект при наявних фактичних обставинах (неспівмірність штрафу, завищений розмір орендної плати за договором від 31.12.2014   № 27 тощо). Окрім того, позивач та третя особа мають спростувати або підтвердити наявність родинних зв`язків та їх можливий вплив на правову поведінку позивача і третьої особи щодо зловживання цивільними правами з метою завдати шкоди відповідачеві.

Враховуючи наведе, та те, що позивач не з`являться в судові засідання, суд дійшов висновку, що позивач не виконує своїх процесуальних обов`язків як сторона у справі, вчиняє поведінку, яка суперечить завданням судочинства, а тому є правові підстави, що визначені ч. 4   ст. 202 ГПК України   для залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції).

Відтак, в силу принципу змагальності позивач не зобов`язаний доводити заперечення відповідача на позовні вимоги щодо фіктивності договору оренди №627 від 31.12.2014 який укладався між ФОП Кухар І.С. та МП «Надія» через наявність між ними родинних зв`язків та припущення відповідача про наявність таких.

Разом з тим, суд задовольнив клопотання відповідача та витребував докази на підтвердження чи спростування таких обставин. Відповідач повторно звернувся до суду, оскільки такі обставини не підтвердились, просив суд витребувати докази на підтвердження інших родинних зв`язків.

Відтак, суд першої інстанції помилково поклав тягар доказування доводів відповідача на позивача.

Разом з тим, направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що місцевому господарському суд слід дослідити та надати належну правову оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач має доводити суду обставини справи, оскільки як вбачається з Постанови Верховний Суд поклав саме на місцевий господарський суд обов`язок дослідити такі обставини та надати їм оцінку

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає об`єктивної неможливості суду першої інстанції вирішити спір по суті керуючись вказівками Верховного Суду.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у Постанові від 06.10.2021 надав відповідні вказівки, які згідно з ч. 1 ст. 316 ГПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Відтак, залишення позову без розгляду під час нового розгляду справи унеможливлює виконання обов язкових вказівок суду вищої інстанції (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Веховного суду від 15.07.2020 у справі №910/7827/17, від 14.09.2022 у справі №910/3987/20).

Окрім того,   суд першої інстанції не вказав, яким чином неявка позивача перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному вирішенню обставин справи та вирішенню спору по суті.

При винесені постанови колегія суддів також бере до уваги доводи апеляцінйної скарги про те, що позивачем на адресу суду завчасно до судового засідання були надіслані письмові пояснення по суті спору та клопотання про розгляд справи за його відсутності, які не були враховані господарським судом.

Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи письмовими поясненнями, які зареєстровані в господарському суді Закарпатської області 16.12.2022, без долученого поштового конверту.

Позивач звернувся до голови  господарського суду Закарпатської області з вимогою надати інформацію про те, в який спосіб подано клопотання позивача, про дату здачі на пошту вказаних пояснень та вказати про причини відсутності поштового конверта, яким до суду надійшли пояснення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи результатів розгляду звернення позивача, суд першої інстнції вказав, що під час розгляду вказаного звернення у секретаря судового засідання був виявлений поштовий конверт, в якому надійшли зазначені письмові пояснення з додатками, після чого конверт дошито до матеріалів справи. Разом з тим, суд зазначив, що не може надати інформацію про те в який спосіб до господарського суду Закарпатської області подано письмові пояснення.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що на додатку до письмових пояснень, а саме описі вкладення та на долученому до матеріалів справи поштовому конверті міститься відмітка органу поштового зв`язку смт. Вишково з датою 21.10.2022.

Разом з тим, днем подання заяви до суду є день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

Враховуючи наведене та те, що господарський суд Закарпатської області не може надати інформацію про те в який спосіб до господарського суду Закарпатської області подано письмові пояснення, а на таких та поштовому конверті міститься поштовий штемпель від 21.10.2022, суд приймає твердження апелянта, про те, що він завчасно та належним чином подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відтак, суд першої інстанції при залишенні позову без розгляду, не врахував в сукупності усіх обставин даної справи та помилково залишив позов без розгляду.

У   статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано   Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР   і яка для України набрала чинності 11.09.1997, закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Відповідно до п. 6 ч. 1   ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі   ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та не спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги  підлягають   задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід скасувати.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду у цій справі, повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами   ст. 129 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.   129,   269,   270,   273,   275 - 285,   287 ГПК України,   Центральний   апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кухар Івана Степановича задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2022 у справі № 907/726/18 скасувати.

3.Справу № 907/726/18 направити для продовження розгляду до Господарського суду Закарпатської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави   2   Розділу   IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.10.2023.

Головуючий суддя                                                                       О.С. Скрипчук

Суддя                                                                                          Н.М. Кравчук

Суддя                                                                                           Б.Д. Плотніцький